Просмотр полной версии : ДН "Импульс" : Отзывы
поки що коротко :
- гра вдалась
- всім хто приїхав - велике дякую, без вас було б не те
- найбільш антуражна РМС гра
- дякую стороні РМС, було приємно бачити "старих" знайомих і познайомитись з новими людьми
- окрема подяка Джобу, ти крутий РМС водій :)
як зберусь з думками - ще напишу
Спасибо организаторам за игру.
Спасибо за ещё одну отличную игру! Всё было супер!
Даже не думал, что удастся увеличить динамику после открытия, т.к. планка была поставлена очень высокая.
Большое спасибо организаторам! Также спасибо за честность и непредсказуемость противнику, вы не давали расслабиться.
Отдельные спасибы: :)
Джобу и его LC 60 :), дядька, с тобой можно спокойно в ад и обратно :twisted:
Контингенту США, ребятам которые очень выручили вовремя подоспев на помощь к остановленному дымом (а быть может и Дымом ;) ) джипу. Не представляете как здорово вы нас выручили и как прикольно было наблюдать ваш подход и отход противника :twisted: Надеюсь как-нибудь смогу отплатить тем же 8-)
Сіроманцям за скрытый подход на точку А :) Быть может если бы мы патрулировали там более внимательно - ситуация бы повернулась иначе :) Ваш метод атаки - ценный опыт, но надеюсь такое больше не пройдёт (по крайней мере со мной :D )
подоспев на помощь к остановленному дымом (а быть может и Дымом ;) ) джипу.
Всегда пожалуйста :-)
DEN [War Dogs]
28.08.2011, 15:28
Спасибо большое организаторам за игру, были рады снова побывать у Вас в гостях. Отдельное спасибо Снайпер Паку за четкое комадование. Semper Fi!
Righteous
28.08.2011, 15:54
незабываемо, хочу ещё)
Спасибо всем, игра удалась.
Игра была обалденная!!!!!
Вот такой формат игр больше всего нравиться, я как раз оказался в своей тарелке :D
Огромное спасибо союзникам за слаженность действий и отсутствие френдли фаера :D
Еще большее спасибо противнику, не скоро забуду наши встречи :P
Хочу отметить ежевику которая уменьшала скорость передвижения группы благодаря своим вкуснейшим ягодам :twisted:
А не хватало классики -- ненавязчивого львовского дождика :cry:
Жду с нетерпением продолжения.
Огромное спасибо организаторам - это именно такая игра, ради которой стоило ехать на сутки через пол Украины. :)
Все отлично, и как многие сказали - очень душевно.
Очень рада была всех видеть.
Отдельное спасибо Таиру за командование, всей норманской стороне - за отличную игру, немцам во главе с Мавкой - за взаимодействие, противнику - за сопротивление. Ну и отдельное спасибо PMC - без вас ночь не была бы столь фееричной. :D
Сіроманцям за скрытый подход на точку А :) Быть может если бы мы патрулировали там более внимательно - ситуация бы повернулась иначе :) Ваш метод атаки - ценный опыт, но надеюсь такое больше не пройдёт (по крайней мере со мной :D )
Хокум, такое точно больше не пройдет- мы придумаем что-то новенькое. :lol:
Всем огромное спасибо за отличную игру еще раз!
Sniper Pak
29.08.2011, 10:07
Итак, опишу со своей стороны.
Эпизод 1 "Фаллуджа"
После брифа я отправился вместе сo сводной группой Marines охранять завод, в котором были PMC и инженеры. На тот же завод приехал и репортер "Stars & Stripes", который в самой гуще событий делал офигенный репортаж. Расслабляться было особо некогда, потому как норманская атака началась минут через 10 после нашего прибытия. Это было что-то! И секреты в лесах, и снайпер под вагоном, правда уже летело на излете и попадало в потолок (именно последняя часть траектории шара, когда он делает горку), но ужаса добавляло немеряно. Потом приехал норманский БРДМ, который им поставляла Россия. Легковооруженная пехота против бронетехники, мы думали что это конец, но каким то дивом удалось таки его подорвать. Отбив всю атаку, мы получили по радио приказ прикрыть эвакуацию PMC и покинуть завод, вернувшись на базу. Я бежал первый за машиной, попал под очередь последнего секрета противника в зеленке, и меня эвакуировали в госпиталь, полевой медик не мог мне ничем помочь.
Эпизод 2 "Граната нам не друг"
Выйдя из госпиталя со смешанной группой морпехов, мы следовали на базу, тем более там с минуты на минуту должно было быть предвыборное выступление сенатора. Не дойдя метров 100, с левого фланга началась массированная норманская атака, которая наткнулась прямо на нас. Обнаружили нас они метров с 20-30, и началась резня. Незнаю, откуда прилетела граната, в принципе сзади, тыл был прикрыт, но, взорвавшись, судя по звуку, метрах в 6-7 от меня, я получил в спину около 10-15 осколков, и пришел в себя уже в больничной койке.
Эпизод 3 "Крюк"
Выписавшись, мы увидели, что вне охраняемой территории госпиталя, буквально в 30-40 метрах идет жесточайший бой, горит сожженная машина контрактеров, раненых добивают норманцы, а в радиусе метров 20 от действа находятся силы противника в составе около 20 человек. Выходить прямо в эту мясорубку желания небыло, и мы совершили длиннючий крюк через леса и поля, прийдя на финальную битву за склад, тем самым решив исход сражения, так как отвлекли на себя секреты. Очередь скользнула по каске, сохранив мне жизнь, но с тяжелейшей контузией я был доставлен в больницу.
Эпизод 4 "Фальшивая база"
Наша база находилась в 200 метрах от склада. Ночью 200 метров превращаются в километр, и мы постарались это учесть. Охраной склада занимались армейцы, на базе же находился контингент морпехов. Понимая, что база не является первоочередной целью атаки, я решил максимально обозначить ее, чтобы отбить желание атаковать, и заставить противника огибать ее, атакуя склад с поля. Просвечивая периметр прожекторами, мы довольно комфортно проводили время, наслаждаясь музыкой с радиоточки на вышке. Началась атака на склад, Получив сигнал о помощи от армейцев, я отправил весь контингент морской пехоты на помощь, оставшись на базе. Нас было всего четверо, но мы имитировали дальнейшую жизнедеятельность базы, обшаривая прожекторами окрестности и не выключая веселенький рок-н-ролл из динамиков радиоточки. Тем самым мы не обозначили то, что морпехи уже выдвинулись. Идея удалась на все 100. В периоде нахождения на базе, пару раз приезжали контрактеры, что то вынимали, что то забирали из своего груза, привозили-увозили инженеров, но я не мог уже уследить суть их деятельности.
Эпизод 5 "Хьюэ"
Приказ из Пентагона был получен в районе 2:30-3:00, передать базу и склад в ответственность контрактников, опасность нахождения там противника минимальна, и вернуть территорию завода под свой контроль. Весьма странновато конечно, мы же не сдали завод а покинули его по приказу, зачем он опять? Но приказы не обсуждаются морпехами. Пустив бронетехнику с дальним светом спереди, мы пошли колонной за ней к заводу. По пути мы попали в небольшой секрет, который пытался подорвать коробку. Одна граната взорвалась невдалеке за ней, вторая если была, то не взорвалась, выяснили на месте, опросив человек 10, следующих непосредственно в 2-3 метрах от коробочки. Остальные гранаты летели в колонну, но цеплялись за кусты и падали практически у секрета, не долетая метров 10-15. После подавления огневой точки мы зашли на территорию завода. Тишина. Стоит броня с включенным движком, освещая прожекторами пустые окна. Я понимаю, что в здании завода человек 10, и мы заехали в подкову из зеленки, где под каждым кустом окоп. Тут возник в голове эпизод из FMJ про танк и Хьюэ, и началось....Я был прямо за броней, и вел огонь по всем видимым окнам, прикрывая подход к дому, но граната прилетела прямо мне под ноги и немедленно взорвалась. Отправляясь на небеса, случилась комическая история. Падая, под бронежилетом в кармане дивным образом включилась та комбинация клавиш на телефоне, которая включила плеер. Когда я рухнул без сознания на землю, в кармане куртки в эту секунду заиграло кантри Джонни Кэша...
По игре-получилась ИМХО настоящая игра друзей, без кавычек. Спасибо оргам, командующим, противнику, союзникам, Хеви Рейну за охрану, полигону и всем-всем всем!
Semper Fi!
Hunter[RT TEXAS]
29.08.2011, 11:46
Спасибо оргам за масло шайбочками,отличный полигон,динамичную игру.Рейнджерам,морпехам-за помощь и взаимодействие,противнику-за натиск и отсутствие "маклаудов"(редкий случай!).Все очень понравилось.Действительно-игра друзей!
Великолепное мероприятие. Очень доволен!
Спасибо организаторам, товарищам-норманцам и условному противнику.
Действительно игра друзей получилась...
Вже вдруге відігрую гру за фотокора і радості нема меж!
Гра була просто мега-зачьотна! Такого драйву я не отримував навіть коли бігав з штурмовою гвинтівкою по полігону :))
Вся особливість в тому, що для "ворогуючих" сторін гра є збалансованою. А тут, коли "спека" закінчується в одному місці, я вже встигав бути в іншому і відхоплювати фан по-новому )) Такий собі безперервний, ніби скриптовий, Modern Warfare ))
Хотів би висловити ще раз побажання про прийняттю спеціальних ігрових правил для фотокорів, з якими можна було б більше переживати за своє "життя" на передовій. Я хоч і намагався зробити гру для себе, не потрапляти під вогонь і створити атмосферу польового репортажу для себе і інших гравців, все ж пару разів відхопив шарами. Зла ні на кого не тримаю і за своє скло на полі бою відповідаю сам, але і вибачитися хочу перед гравцями іншої сторони. Відчував себе підлим маклаудом ))
Сам фоторепортаж зараз в девелопменті. Як тільки закінчу - відразу викладу.
Всім дякую за чудесно проведений час!
... мене звати Росс Кемп, я – військовий фотокореспондент Національного Географічного Суспільства. На борту транс-атлантичного авіарейсу Нью-Йорк – Мюнхен я стараюся ознайомитися з матеріалами п’ятирічного Нормано-Сільванського конфлікту, війни, що охопила саме серце Європи – двох невеликих держав, які боряться за територіальну цілісність, природні ресурси і загальносвітове визнання...
Здається, що за останні п’ять років, збройні конфлікти всеціло поглинули життя людей у цих двох, колись в минулому райських куточків центральної Європи.
Згідно з офіційними даними, 95% цивільного населення Норманії було мобілізовано упродовж останніх п’яти років, що призвело до демографічної кризи з рекордними темпами падіння чисельності населленя у світі. Країна, що оголосила війну своєму «старшому брату» п’ять років тому, без вагомого на той момент військового потенціалу, тепер нагадує озброєну до зубів машину, що наступає під російськими і німецькими прапорами.
Сільванська економіка, позбувшись основних природніх ресурсів – нафти і європія, остаточно зупинилася. Заводи, легка промисловість, середній і малий бізнес, всі ланки виробництва і сфери послуг або згорнулися за останні два роки, або вивели капітали за межі країни. Королівсво виживає за рахунок військової промисловості, підживленої старими запасами ресурсів і золовалютного фонду, а також зовнішніми вливаннями супердержав в замін на обіцяні ліценезії по видобутку ресурсів на подальші десятки років.
Останні матеріали і фотозвіти з поля бою цих двох міні-держав нагадують драматичні картини світової війни, де свої інтереси відстоюють, здається, всі, хто хоч якось зацікавлений у наживі і може запропонувати щось натомість, незважаючи на відсутність будь-яких дипломатичних відносин. В той час, коли на багатих прийомах в Брюселі американські представники ради безпеки з фальшими усмішками жмуть руки німецьким аташе, і під класичну музику п’ють бренді на терасах з російськими послами, обговорюючи останні події у світі спорту, їхні державні прапори охоплює полум’я війни на випаленій землі краю, що знаходиться за всього лиш пару сотень кілометрів ...
Керівництву журналу вдалося домовитися з американськими військовокондуючими силами в регіоні і тепер я, озброєний своєю камерою, лечу в одну з найбільш гарячих точок планети. Моя мета – висвітлення військових буднів американських солдат і контингенту найманців, що активно діють в регіоні, відстоюючи інтереси королівства. До останніх, доречі, в мене є особливий інтерес. Адже офіційно лише приватні віськові компанії присутні в регіоні, для забезпечення миротворчої функції і потреб цивільних чи наукових операцій по видобутку і освоєнню європію. Після численних промахів і скандалів в Афганістані і Іраці, здається, тут найманці натрапили на справжню золоту жилу, а тому я не здивуюся, якщо оператори загальновідомих BlackWater чи Irish Legion покинуть зону веденя військових дій останніми, якщо такий день колись настане ...
Після короткого перельоту військовим авіарейсом з Мюнхену до тимчасової бази локації американських сил в Дампі, я залишуся сам на сам зі своєю камерою. На фоні подій з будденого життя і на передовій, я постараюся зрозуміти, як найпотужніша країна світу і чисельні приватні найманці здатні забезпечити порядок і врегулювати конфлікт ...
[ далі буде ... ]
СПАСИБО за игру. Хоть и в начале я был расстроенный по тех причинам, приехав домой я понял что я очень доволен и хочу вернуться)) СПАСИБО ОРГАМ, Норманским сослуживцам и Доблесному ПРОТИВНИКУ. :!:
Спасибо всем за игру, организаторы - и без пиротехники есть что вспомнить. Очень душевно все получилось... Утренние посиделки после игры - как бальзам на душу, но спать все же утопал.
Спасибо "противникам" претензий у меня нет ни к кому и ни к чему.
Ну и конечно Слава Нормании!!! Виски и Янки - вы лучшие. Одесситы - рад более близкому знакомству.
Отдельная благодарность:
Таиру - за то что нас терпел
Саддаму - за твою помощь
Вокер - за разведку
Рудая - такого майора грех не слушать
и всем-всем-всем с кем воевали плечом к плечу
Славная была охота... :)
Правильно "приготовленный" пулемет в "ночной" - это сила. Наши американские друзья, надеюсь, это прочувствовали.
ЗЫ. Думал, что "косу смерти" только в WoT дают, я ошибался :)
iStalker
30.08.2011, 11:31
И в очередной раз Львов порадовал нас отличной игрой! :D Несмотря на рекорд по минимальному количеству участников, это не чувствовалось вообще. Всегда было что делать и куда бежать :) Организаторы не подкачали по части сценария и "микроменеджмента" - выдача заданий отдельным группам игроков были очень в тему (секреты, разведка, диверсии и тд) ;)
Наконец накатался вдоволь на технике- дневной "прыжок" БРДМ под базой американцев и ночная поездка под звездным небом- это незабываемо!
Спасибо товарищам и побратимам из груп Виски и Янки - не "забыли" и приехали на замечательную игру. Спасибо командующему Таиру и начштаба Танатосу - командование на высоте. Саддам- надо продвигать тебя по службе- твой план взятия и обороны завода удался даже больше чем на 100 % :) Всем кто приехал на игру, союзникам и "противникам" ( а на самом деле все это одно слово - ДРУЗЬЯ) - УРА УРА УРА!
P.S. "Здравствуйте, я Сова" :lol:
http://naturewall.ru/_ph/119/1/605832647.jpg
P.P.S Барма, выкладывай итоги игры! ;)
Спасибо организаторам за эту чудесную игру!
Формат мероприятия действительно оказался как Игра друзей, в отличие от открытия.
Понравилось все! Удовольствия получили масса! Возможно, в серьезных игровых эпизодах и развязках мы и не участвовали, так - простые нападения на базы да разведки, но сам процесс, люди с которыми прошлось играть - все было на высоте. Притензий нет ни к кому. Думаю о нас такого же мнения.
Нас к сожалению было мало, у ребят было уже распланировано за долго до игры эти даты.
Так же, жалко что не приехали 233 из Ужгорода, 232 их Севастополя, 210 из Одессы, Мазай и Ко - вас всех не хватало.
Огромное спасибо ребятам из 411, особого командования не получилось, но мы вместе хорошо действовали. С вами прятно играть и просто общаться, надеюсь еще встретимся и повоюем!
Ну и конечно же, огромное спасибо - Мавка, Кабан, Бармалини. С вами приятно иметь дело! Если у вас есть какие то притензии ко мне относительно погон :D , могу снять - не проблема, но свою точку зрение на все это я высказал Кабану :)
По сути, я готов ездить на львовские игры только ради ночных :lol: они реально круто проходят на таком полигоне! Дайте 2 ночные :lol:
Ждем новых анонсов! Ну и до новых встреч!
Огромное спасибо организаторам за игру. За то, что собрали столько замечательных и интересных людей вместе. За полигон и за задания. Правда очень не хватало (как по мне) пиротехнических ночных шедевров Фолдера.
Спасибо норманским врагам за обороны, атаки, засады и многое другое, что у нас было на этой "войне". Лично уничтожил 2 американца, 1 ранил, 2 ПМСника убил, 1 взял в плен - поэтому маклаудов не видел. Всех в кого ПОПАДАЛ те и уходили. Спасибо и за это.
Огромная благодарность немцам и русским за содействие и хорошую разведывательную поддержку. 2 раза она нас очень выручила и помогла добиться краткосрочных целей и результатов. То, что мы их не смогли реализовать в полной мере это уже другой вопрос. Также отдельная благодарность Мавке, Кабану, Гассу и Дыму за то, что командуя своими сторонами все таки "прислушивались" к моим приказам и в 80% выполняли их (не сравнить с опер. Тесла ;) - без обид!). Без армий РФ и ФРГ было бы очень и очень туго. Поэтому - Данке шон! Спасибо! :)
Низкий поклон моим славным норманцам которые приехали не только за 3\9 земель но и за 4\10 земель!
С таким подбором офицеров (Рудая, Бум, Севенс и Саддам) было просто воевать. Каждый из офицеров и сержантов вносил свои предложения, иногда они были реально на вес золота!
Солдаты Нормании! Вы сделали то, что надо было. Спасибо Вам! Надо было идти - шли, надо было сидеть - сидели, надо было лежать в засаде - лежали. С такими храбрецами можно уже идти на штурм Вашингтона и Лондона (вот только еще с сильванцами разберемся :D ).
Еще. Огромнейшая благодарность норманским ночным секретам у точки L и на перекрестке возле блок постов. Эти ребята (поименный список командирам групп предоставить мне) 4-5 часов просидевшие в одиночку в кустах с комарами и оперативно докладывая разведданные внесли ощутимую лепту в победу за оборону завода по переработке европия. Эти солдаты будут представлены к награждению! Думаю норманская сторону в курсе о введении наград для солдат и офицеров. Скоро будем на играх видеть награжденных норманских ветеранов и учасников боевых действий нормано-сильванского конфликта. ;)
Спасибо вам норманцы за то, что вы есть!
Слава Нормании!!!
П.С. Некоторые предложения по игре напишу в отдельной для этого теме. Еще раз спасибо организатором за приглашение и за созданную игру.
П.С.С. Тарас - сейнкью вери матч за подарок!
Отличная War-Game получилась!) Был action! Все понравилось!!!
Коротко...
Была культура в игре
Вообще не ощутил разницу в количестве человек приехавшиx на игру - что сейчас сотня,что на Тесле 340...
По временным рамкам сейчас день и ночь были, а на Тесле ночь и день, ну на 4 часа больше игры на Тесле было (на один эпизод больше)...не очень-то и много...как по мне вариант день-ночь лучше!
Один БРДМ, но выжимали из него максимально разумную и безопасную пользу...
Ну если бы еще и пиротехника ночью была - со мной ЭЙФОРИЯ случилась бы !!! :lol:
Те, кто не поехали и думали,что будет "не валом" наравне с Теслой потеряли добрую долю ночного Адреналина и дневного заряда Энергии!
До встречи!
п.с. боевой товарищ интересовался ручкой с "домиком" для своего MG36 напиши мне в личку !
Sniper Pak
30.08.2011, 14:52
О, экшн еще тот! Единожды в самом начале попав в госпиталь, я до вечера не мог дойти до базы, дистанция 300 метров, постоянная бойня на любом направлении )))) Респект противнику и союзнику, такого еще у меня небыло!
kaban [AB]
30.08.2011, 15:27
Хотів би Усім подякувати за гру,думаю вона вдалася.Нічна дійсно була цікавою,давно стіки часу не тусив по чужій базі :))
Жаль ясно що нічні фотографування америкосів на базі не перетворилися на мерехтіння червоного кольору, ну нічо всяке буває :))
Всем спасибо за игру. Особенно спасибо всей Нармании и особенно группе Дыма что всё время были ко мне спиной. Играть с пистолетом было при таких условиях крайне приятно ;)
Набегался так что уже вечером не особо было сил продолжать игру, но ночная удивила меня ещё больше.
Планка действительно поставлена ОЧЕНЬ высоко :!:
P.S. "Здравствуйте, я Сова" :lol:
http://naturewall.ru/_ph/119/1/605832647.jpg
Совы вообще опасные :mrgreen: :mrgreen: :mrgreen: Но ведь мы его подход, а тем более действия, честно прошляпили. :oops: Так что сами виноваты :lol:
SADDAM ODESSA
31.08.2011, 11:44
http://www.spec-naz.org/upload/forum/912/av-6528.jpg
Да, учли всё, кроме ночного хищнега СоВы! Беспощадно и методично истребил всё отделение, включая сержанта.
К награде!
А по игре всё класс. Если бы орги не сдерживали, думаю, сумели бы забрать ещё объектов у противника.
Морпехи - спасибо за ночной бой, не разочаровали. Мы вас ждали - и дождались! :twisted:
Sniper Pak
31.08.2011, 15:25
Ночной бой мне напомнил апокалипсис из Черного Ястреба )))) ВААУУУУУУУ Да и дневной я те скажу был еще тем кошмаром, как началось, то без остановки...
Игра прошла для меня на 200% Феерично.... Все было на высшем уровне...
Все норманцы сражались до последнего....
Командование Норманией было на высоте:
Таир, Руда, Бум, Садам, Севенс - Ура, ура, ура.
Ну а последний бой я запомню на долго...
"Это - Я мой ник "Сова""
http://www.ka-news.de/storage/scl/dpa/infoline/bilddestages/630940_m1t1w238q75v6684_Eulenaugen_20964260_original.large-4-3-800-223-0-3455-2427.jpeg
з.ы. Слава Нормании
"Это - Я мой ник "Сова""
:) Cова скоро сменит ник .
Chapter 1. Calm before the Storm.
На переліт до Дампи довелося чекати більш, ніж плановано – військові в Мюнхені довго перевіряли документи, фототехніку, довелося ще заповнити купу паперів. В момент, коли я сідаю в літак, я вже на годину запізнююся.
В Дампі мене ніхто не зустрічає. Маленький старий військовий аеродром, де трава пробивається крізь шви бетону злітно-посадкової смуги, здається, так би і стояв закинутим, якби не поодинокі рейси, в одному з яких я прибув.
На КПП аеродрому, щоправда, бачу стару машину, як виявилося – це по мене. Стара мазда зовсім не схожа на військовий автомобіль. Водій, капрал армії США люб’язно запропонував допомогти з багажем і ні словом не обмовився щодо мого спізнення. Дорога в військове містечко коротка і проходить мальовничими пейзажами соснових лісів. Водій, здається хоче вижати з-під капоту все, на що здатна бідолашна розвалюха …
За півгодини я вже на базі військ США. На КПП – перевірка документів. Якраз під час мого прибуття на плацу відбуваються загальні збори. Полковник виголошує в мегафон мотиваційні гасла, на що ряди солдат бурхливо реагують викликами. Я не зовсім зрозумів суть через своє запізнення, але, здається, планується якась спеціальна операція на прикордонній території Сільванії. Ну що ж, буде про що розпитати у командування і буде чудово, якщо мені вдасться побувати на передовій.
Ще через півгодини я вже зустрічаюсь з полковником американської морської піхоти, Покальчуком Андрієм. Сім’я полковника була вихідцями із східної Європи, після прийняття громадянства, юний Андрій вступив до лав піхоти. Полковник радо вітає мене і каже, що давно чекає на журналіста з Stars&Stripes. Я відповідаю, що працюю на журнал NatGeo, що викликає невелике розчарування полковника. Вічно ці військові щось наплутають.
https://lh5.googleusercontent.com/-F6hryIyM3r8/Tl1UaBVXW3I/AAAAAAAAEQs/2VX9lSbiTvk/s288/IMG_1553.jpg
Полковник є головнокомандуючим силами США в регіоні, а тому йому підпорядковується весь устрій і решта роду військ. Як виявилося, на базі присутні американська морська піхота, американські рейнджери, а також група приватників з BlackWater і Irish Legion, які тимчасово розквартирувалися для здійснення спільних маневрів під час операції.
Ми коротко обговорюємо мої умови перебування на базі військ США, і після деякої дискусії, полковник все ж погоджується на мою присутність під час польових дій.
Мені вдається взяти коротке інтерв’ю:
Я, [RK]: Що за операція планується?
АП: Операція має назву «Імпульс». Сільванське королівство спільно з американським контингентом планує дії по захисту фабрик європію і евакуації частини персоналу лабораторій, що знаходяться на території прикордонної зони з Норманією.
RK: На фабриці присутні цивільні?
АП: Тільки службовці і науковці. Цивільних у це не вплутуємо … (задумався) … я маю на увазі, що цивільним там не місце, це військова операція … (знову думає, сміється) … ні, цивільних немає.
RK: Яким чином армія США допомагає врегулювати конфлікт?
АП: А як ми можемо допомогти? Ми тут, і цим самим допомагаємо (сміється), а там де піхота, там порядок!
RK: Чи правильно я розумію, що більшість бойових дій проводяться саме в прикордонній зоні?
АП: Звісно! Ні Сільванія, ні її союзники не порушують тимчасових територіальних меж Норманії. Будь-які дії, якщо такі відбуваються, проходять виключно на кордоні в межах захисту території королівства від комуністичних сепаратистів! Але будь моя воля, я би вже давно був з моїми хлопцями під Азуром [ред. столиця Норманії].
RK: Чому ви називаєте Норманію комуністами? Адже правляча партія проголошує демократичні стандарти.
АП: Не будьте наївними, Норманія проголосила союз з Росією! Ми практично вже давно не мали справу з істинно норманськими військовими силами, всюди ті комуністи! Норманці продалися їм начисто за нафту! (сміється)
RK: Але ж і Росія не є комуністичною державою. Також на стороні Норманії присутні німецькі миротворчі сили. Ідеали Норманії – демократія і незалежність, адже все, що вони хочуть – це незалежність.
АП: (саркастично дивиться на мене) … Ви справді думаєте, що їхня мета – незалежність? Я скажу що є основною їхньою метою – шахти! Нафта і європій! Як тільки вони [ред. Норманія] зрозуміли, на чому сидять, відразу заспівали про сепарацію. В норманському уряді вже давно лобіюються чужі інтереси, Росія і Німеччина там в долі. А вони – комуністи і завжди ними будуть!
RK: А які інтереси Америки тут?
АП: США тут тільки з міркувань врегулювання міжнародних конфліктів.
RK: Але чому військові сили Америки присутні на території держави, з якою відсутні офіційні дипломатичні зв’язки?
АП: Спитайте про це в Пентагоні. Яка мені різниця, чи є зв’язки? Я тут наказів не обговорюю. (пауза) Послухайте, Росс, ви мені симпатичні, але не думайте, що зможете тут зі своїми інтерв’ю деморалізовувати моїх хлопців. Ми – морська піхота США. Якщо ми тут, значить так потрібно богу! Зробіть краще пару непоганих фото. А зараз мені потрібно йти, скоро вихід. Якщо ви плануєте бути з нами на фабриці, попіклуйтеся про особистий захист, там буде спекотно!
Я стараюся обійти містечко і знайти цікаві теми для репортажу. Все, що я бачу – раді обличчя солдат, які готуються до виходу на операцію. В кожного є свої задачі, кожен знає про що повинен попіклуватися, але ніхто не жертвує цим заради дружнього спілкування з побратимами, поки є така можливість. Серед військових є і приватники, які також готуються до виходу.
Мені вдається перекинутися парою слів з одним з найманців, чиє ім’я він просив не розголошувати:
RK: Які цілі PMC [ред. Private Military Company] в цій операції?
??: Ми відстоюємо інтереси цивільного населення Сільванії. Нас найняв уряд для проведення операцій по захисту невійськових об’єктів. Сьогодні ми повинні замінити іншу групу, що охороняє фабрику європію в прикордонному секторі.
RK: Полковник Покальчук казав, що буде «спекотно». Ви готуєтеся зустріти опір чи агресію зі сторони Норманії?
??: Не думаю. Норманці не атакують без причини. Навіщо їм ризикувати, коли вони мають шахти. Це лише мала фабрика. Ще один скучний день. З’їздимо туди, заберемо те, що потрібно і додому, на койку (сміється).
Я стараюся встигнути, бо мені ще потрібно попіклуватися про транспорт в зону дій і роблю фотографії з останніх приготувань перед операцією.
Більшість з цих хлопців не доживуть до ранку …
https://lh6.googleusercontent.com/-9N_bQDrD_g4/Tl1ToLRQoEI/AAAAAAAAEP8/ten-saptL-g/s288/IMG_1538.jpg https://lh5.googleusercontent.com/-pCFWOTEflkI/Tl1TtXWihfI/AAAAAAAAEQA/tzFkNiPtPeM/s288/IMG_1539.jpg https://lh5.googleusercontent.com/-75NNPQXwbw0/Tl1T1XEe-hI/AAAAAAAAEQE/BoeghoKZE-g/s288/IMG_1540.jpg https://lh5.googleusercontent.com/-cE7zc3ZATMk/Tl1T6xocxWI/AAAAAAAAEQI/Zjqh5ZdTXNo/s288/IMG_1541.jpg https://lh5.googleusercontent.com/-63T4_nxiYZU/Tl1ULgw9-6I/AAAAAAAAEQQ/wTIHuSlH3Zs/s288/IMG_1543.jpg https://lh6.googleusercontent.com/-NIl8MCbj7fo/Tl1UWPcwN5I/AAAAAAAAEQU/5ruBD9322VY/s288/IMG_1544.jpg https://lh6.googleusercontent.com/-3Kev4vtGkAo/Tl1UYP0klJI/AAAAAAAAEQg/tUVslgVH0Hk/s288/IMG_1548.jpg https://lh5.googleusercontent.com/-qlZz8_XnajQ/Tl1Ua0b0fhI/AAAAAAAAEQw/mb8ZyFs2UJ8/s288/IMG_1554.jpg https://lh4.googleusercontent.com/-DTD3h4biw7w/Tl1UbgSwGdI/AAAAAAAAEQ0/PYb0wSJwzcI/s288/IMG_1556.jpg https://lh5.googleusercontent.com/-fdsJuYtZ0wE/Tl1UcELPpoI/AAAAAAAAEQ4/X6p7SuVFVnE/s288/IMG_1558.jpg https://lh4.googleusercontent.com/-LJjcrnOxzfw/Tl1Ucp48xbI/AAAAAAAAEQ8/Do6CtawjTuU/s288/IMG_1559.jpg https://lh3.googleusercontent.com/-WEAY5csFG4w/Tl1UeH6BN_I/AAAAAAAAERE/fxcQQ9UwyH0/s288/IMG_1561.jpg https://lh4.googleusercontent.com/-a3E7aSmdu3s/Tl1WKK8W2-I/AAAAAAAAEZc/Qr1VKJE7Pf0/s288/IMG_1849.jpg https://lh4.googleusercontent.com/-wzaV_5AejN8/Tl1WK-xjgjI/AAAAAAAAEZg/Sza936i85iw/s288/IMG_1850.jpg https://lh5.googleusercontent.com/-tQGrGi75ZNE/Tl1WLmzVdAI/AAAAAAAAEZk/Hde8Q35W77A/s288/IMG_1851.jpg https://lh4.googleusercontent.com/-0Pnh6R9MlZg/Tl1WSDL-04I/AAAAAAAAEaQ/IWqTLzoUj6U/s288/IMG_1896.jpg
https://lh6.googleusercontent.com/-uhOkfPmK56E/Tl1UEviGNJI/AAAAAAAAEQM/4YzPccH4L5c/s288/IMG_1542.jpg https://lh6.googleusercontent.com/-JjGVHaPekBo/Tl1UXmoaacI/AAAAAAAAEQc/I6Cp4opRp7E/s288/IMG_1547.jpg https://lh4.googleusercontent.com/-msAuHTj0K48/Tl1UXDSahOI/AAAAAAAAEQY/35ToQWLPPCw/s288/IMG_1546.jpg
Мене скерували на автопаркінг поблизу центрального плацу. Тут я повинен знайти чоловіка на ім’я Тарас, який відвезе мене в FOB (ред. Forward Operating Base) сил США. На парковці бачу броньований джип LC60 з численними слідами від кульових пострілів. Очевидно, це автомобіль оперативної групи PMC, йому давно пора на пенсію, але, б’юся об заклад, він ще не одному лакованому паркетнику зможе дати фору. Поблизу – невелика група чоловік у військовому, щось бурхливо обговорюють.
Тарас виявився офіцером морської піхоти США, за яким числиться оперативне командування штабу і завхозна дисципліна на території бази.
- В FOB?, - спитав сходу офіцер, замість привітання.
Ствердно киваю. Тарас викликає по радіостанції водія свого хамві, але не дочекавшись відповіді, пропонує завести мене самотужки. Виявляється, це для нього звична справа, каже, що любить сам водити автомобіль. Ось такі порядки.
Закинувши пару фляг з водою в рюкзак, я заскакую в розпечений на сонці хамві і вже через мить ми виїжджаємо через КПП. Не проходячи процедури перевірки документів ми вилітаємо на стару асфальтовану дорогу в напрямку кордону …
[ далі буде ... ]
BarmaLINI
01.09.2011, 02:23
"Это - Я мой ник "Сова""
:) Cова скоро сменит ник .
у него ник не Сова :) это второй пулеметчик из моей команды
не привык человек, что ктото стреляет в сторону атакуемого противником объекта, и не секурит себе тыл
вот и получилось :) бывает
IRISН, ... тобто Росс Кемп, суперово написав :!: Чекаємо продовження :)
Chapter 2. Brown Squares, Grey Squares!
FOB американських збройних сил в прикордонній зоні ведення дій виявився невеликим укріпленим районом з добре захищеним периметром і єдиним контрольованим в’їздом. З центральної вишки спостереження добре проглядається рівнинна територія аж до Сільвано-Норманського кордону. Видно нафтові вишки, залізно-дорожню станцію, що давно перестала функціонувати через закриття кордону і прилеглі будівлі. Якщо я не помиляюся, фабрика європію знаходиться десь серед них.
Мені пощастило прибути на базу раніше за основні сили, а тому я маю час обійти все довкола і зробити пару знимків, стараючись не заважати малочисельному персоналу обслуговування і охороні.
https://lh5.googleusercontent.com/-nv0pkHOEB88/Tl1UewggGFI/AAAAAAAAERI/HO4zlInwk60/s288/IMG_1565.jpg https://lh6.googleusercontent.com/-EQkb0hbkfmY/Tl1Ufrdyk3I/AAAAAAAAERM/Ca4vvlvbTb4/s288/IMG_1567.jpg https://lh3.googleusercontent.com/-axUBuVgpXAY/Tl1Ug7uKZJI/AAAAAAAAERQ/ZtTP4NzMoH8/s288/IMG_1568.jpg https://lh5.googleusercontent.com/-LUXLlp0w7FI/Tl1UhnWVCDI/AAAAAAAAERU/2-H3bDHP0U4/s288/IMG_1571.jpg https://lh4.googleusercontent.com/-Pu0u_E0hpXI/Tl1UiZvVIYI/AAAAAAAAERY/oR6Q2vVCn0Q/s288/IMG_1573.jpg https://lh6.googleusercontent.com/-hIkq_WnK4kE/Tl1UjKiQWDI/AAAAAAAAERc/JKj4BVT431I/s288/IMG_1578.jpg
За годину прибуває транспорт з основними силами американських військ. Солдати квапливо розвантажують амуніцію і стараються обжитися в їхньому «домі на наступних декілька діб» якомога швидше. Полковник Покальчук підганяє всіх, командуючи в мегафон. Попри всю цю біганину, я намагаюся розпитати рядових військовослужбовців про їхні справи і задачі, що вони отримають.
З коротких розмов мені стає зрозумілим, що більшість солдат не зовсім володіють інформацією про операцію і очікують бріфингу від командування. Для багатьох це звичайна місія, де потрібно соєю присутністю забезпечити порядок на об’єкті і унеможливити виникнення будь-якого конфлікту. Є і такі, для яких це перша справжнє бойове завдання, вони переживають, але кажуть, що довіряються командуванню.
Також я взнав, що морська піхота не терпить, коли їх називають армійцями. Вони – піхота … морська! Взагалі серед військовослужбовців присутні ось такі ідеї, що мотивують їх, гартують бойовий дух і скріплюють в пилу бою. Кожен гордиться своїми родами військ і своїми побратимами. Існує і деяка неприязнь до інших, наприклад тих же рейнджерів. Піхотинці піджартовують над ними, кажуть, що «сірі» - несправжні воїни. Натомість, американські рейнджери саркастично усміхаються у відповідь і говорять, що «за піхотою все потрібно доробляти» і справжню роботу виконують саме вони. Такі жарти додають до загального бойового духу, але жодним чином не впливають на стосунки в бою. Адже коли над головами свистять кулі і в повітрі висить густий запах пороху і диму – всіх об’єднює єдина ціль, колір форми стає єдиним через пилюку і бруд, шеврони покриваються шрамами, межі родів військ стираються і кожен надіється на дружнє плече товариша, що в відповідальну мить прикриє спину …
https://lh5.googleusercontent.com/-rr4YxoH5vz0/Tl1VmL5D0ZI/AAAAAAAAEW0/WjvSLQUWOxQ/s288/IMG_1760.jpg https://lh4.googleusercontent.com/-_Q-QZ4dxmmI/Tl1Vtc_xBrI/AAAAAAAAEXg/2aMgShLbd8Y/s288/IMG_1786.jpg https://lh3.googleusercontent.com/-9DK3g8IMyS0/Tl1V99J-X8I/AAAAAAAAEYs/-6B-lcycu-4/s288/IMG_1817.jpg https://lh5.googleusercontent.com/-WN0mY53UnJ8/Tl1V_ovB_CI/AAAAAAAAEY0/pEp4aNhNtu0/s288/IMG_1821.jpg https://lh5.googleusercontent.com/-Od38CLjVDF4/Tl1V-y7kpRI/AAAAAAAAEYw/etFvp85uvtw/s288/IMG_1819.jpg
Через деякий час відбувається бріфинг. Полковник пояснює ціль операції:
«Всіх вітаю, піхотинці і солдати! Ми з вами тут і у нас є завдання – забезпечити порядок на об’єкті – фабриці по синтезу європію, що знаходиться неподалік від FOB і практично на самому кордоні з Норманією. Буш [ред. Джордж Буш, екс-президент США, полковник всіх президентів називає Бушом] хоче, щоб ми допомогли Сільванському Королівству і забезпечили порядок. Я – головнокомандуючий силами морської піхоти США і всі коричневі квадратики» підпорядковуються мені! Я – ваш командир на наступну добу, ваша мама, тато і старша сестра! «Сірі квадратики» отримують накази напряму від Буша, а наказ для них станом на теперішній момент – зайняти базу і організувати її оборону в той час, коли піхота здійснюватиме охорону фабрики. І щоб коли я повернувся, на флагштоці високо висів прапор США!
https://lh4.googleusercontent.com/-ZAAkvDoXXhg/Tl1Uj87nGzI/AAAAAAAAERg/i7uXxrrxgGQ/s288/IMG_1586.jpg https://lh4.googleusercontent.com/-L6wvf4jryzs/Tl1UksI41lI/AAAAAAAAERk/PQ6FxvPDLkQ/s288/IMG_1587.jpg
Тепер по завданню. Ми з піхотою відправляємося в пекло! Очікується атака зі сторони Норманської території. Їхня ціль – готові синтезовані взірці європію, що нібито виробляють за новою технологією на фабриці. Нам необхідно зустріти ворога і протриматися якомога довше. Експериментальні взірці мають бути благополучно вивезені з фабрики по закінченню всіх необхідних процедур, скільки це займе часу – невідомо. На фабриці присутні контрактники з BlackWatch і Irish Legion, їхня задача - захист учених, думаю, хлопці нам доможуть відбитися, якщо їх крім грошей цікавлять їхні цілі жопи».
Останні слова полковника викликають здивовані погляди серед рядів і перешіптування. Зовсім недавно всі були цілком впевнені, що ніяких агресивних дій зі сторони Норманії не очікувалися, аж раптом виявляється, що командуванню відомо про готовність противника проводити атаку. Я здивований не менше за людей у формі. Як би тепер з цієї всієї історії вибратися живим. У мене виникає думка залишитися на базі і не ризикувати своїм життям, але керівництво журналу мені не пробачить втрачену можливість задокументувати активні військові дії, до того ж я уявляю собі масштаби гонорарів за цінні кадри. Вирішено – я вирушаю з морською піхотою на завдання і постараюся не спіймати ворожу кулю.
https://lh5.googleusercontent.com/-OwmvxbrmJ84/Tl1VqBfrQAI/AAAAAAAAEXM/zYwNhwq8XRw/s288/IMG_1774.jpg
Через декілька хвилин вже всі готові вирушати, фабрика знаходиться всього лиш за декілька кілометрів, а тому приймається рішення пішого марш-кидка, щоб зайвий раз не привертати увагу. Декілька підрозділів американської морської піхоти залишають FOB у розпорядження рейнджерів і аірборнів, здійснюючи ходу назустріч смерті …
https://lh3.googleusercontent.com/-PgfVtbqTy6E/Tl1Ulg7XOVI/AAAAAAAAERo/KH0qLSWefbs/s288/IMG_1588.jpg https://lh3.googleusercontent.com/-5DIiR6aVEzo/Tl1UmiXHaGI/AAAAAAAAERs/XSBz2LfYnCQ/s288/IMG_1591.jpg
Попереду мене чекає найдовший день в моєму житті, декілька безкінечних годин в самому серці бойових дій кардинально змінять мій погляд на цю війну …
[ далі буде ... ]
Ded Moroz
01.09.2011, 14:29
Всем спасибо за игру: организаторам за идею и реализацию, противнику за сопротивление, боевым товарищам за поддержку и атмосферу!
Могу с уверенностью сказать, что первый опыт участия в украинских играх был крайне успешным и антуражным. Все было в рамках логики и сценария.
Есть повод вернуться, особенно при условии того, что я так и не забрал свой шеврон :) Правда, возникла дилема: постараться приехать в соответствии с "темой" команды или вернуться в стройные ряды РМС - как-то все сложилось хорошо и ровно.
ЗЫ. Отдельный экскюз Рудой за растрелянные ноги - я больше не буду... В принципе, меньше тоже, поэтому лучше быть по одну сторону барикад. :)
ЗЗЫ. И в итоге... "Барбара Стрейзанд! Угу-угу...." :)
Chapter 3. Enemy on Eleven! Fire!!!
Фабрика по синтезу європію – невелика двохповерхова будівля, розташована неподалік залізнодорожньої станції. Колись це приміщення не використовувалося в лабораторних цілях, і тільки після відкриття родовищ європію на території теперішньої Норманії, уряд Сільванії, за вказівками короля, за достатньо короткий термін організував виробничі потужності по синтезу мінералу. З огляду на державну безпеку, уряд попіклувався, щоб жодна лабораторія чи фабрика не була збудована на території Норманії, очевидно відчуваючи сепаратистські настрої місцевого населення. Тепер у Норманії є 100% шахт по видобуванню мінералу і відсутні будь-які промислові об’єкти для синтезу європію у чистому вигляді, придатному для використання. Мізерні об’єми виробництва Норманією здатні лише задовольнити наукові дослідження, але аж ніяк не експорт і пряме використання. Сільванія ж, використовуючи останні запаси видобутого мінералу, змушена вирішувати важливу стратегічну дилему – або повернути шахти під своє підпорядкування силовим методом, остаточно втративши дипломатичний діалог з Європою, або домовитися з Норманським урядом, але тоді королівство чекає десятирічний термін санкційних виплат і розірвання контрактів з американськими компаніями, які вже майже завезли все необхідне устаткування для організації масового видобутку. Складна ситуація.
Залишається відкрите питання, чому норманська сторона планує атаку на фабрику, якщо вивезти синтезовану речовину за короткий термін у повному масштабі не вдасться ніяк. Я роблю припущення, що на фабриці ведуться секретні досліди над взірцями ізотопів мінералу, про таке ходили слухи, але мене відразу ж покидає ця думка, після усвідомлення того, що і королівство і командування американських сил дозволило моє перебування на об’єкті з метою об’єктивного висвітлення подій. Щось тут не чисто…
Біля будівлі колону піхотинців зустрічають бійці PMC. Вони вже давно прибули на місце і об’єдналися з загоном, що охороняв фабрику до їхнього приїзду. Я підхожу до двох представників Irish Legion, що спокійно курять і щось обговорюють біля стін будівлі. Гарольд і Борат, такі їхні позивні, пояснюють мені про роль контрактників в цьому конфлікті:
https://lh5.googleusercontent.com/-peXBeW323yk/Tl1UpeiedbI/AAAAAAAAER0/CYYj00_M7U4/s288/IMG_1594.jpg https://lh5.googleusercontent.com/-ORmdG34YFCw/Tl1UoZNi7XI/AAAAAAAAERw/iPRh-_7MKm0/s288/IMG_1593.jpg
Г: Сільванія не має дипломатичних відносин з Америкою, уряд США не спішить встановлювати зв’язки з державою, яка ось-ось може рухнути під натиском європейських сил, а тому офіційно, американські сили тут відстоюють свої інтереси, а не інтереси королівства. Ось тут і знаходиться робота для контрактників, які здатні повністю публічно діяти від імені короля.
RK: Які задачі стоять перед найманцями?
Б: Ну по-перше, ми не найманці, ми – контрактники, приватні компанії, які забезпечують підтримку урядових і цивільних потреб держави. Ми діємо від імені Його Величності або уряду, а вони в свою чергу – від імені народу. В цьому є різниця, ми не підтримуємо жодних збройних конфліктів.
RK: То яка перед вами стоїть задача сьогодні?
Б: Ми працюємо з урядом по підтримці наукових програм в рамках освоєння європію. Це проект Міністерства Науки Сільванії. Сьогодні нам необхідно надати послуги по конвою і транспортуванню вчених з цієї фабрики на базу PMC. Більше нічого. Як тільки буде команда, ми вантажимо автомобіль і вирушаємо. Як правило, така робота спокійна, адже хто хоче зв’язуватися з озброєними людьми. (сміється).
RK: Скільки отримує заробітку оператор PMC?
Б: Залежно від того, з якою компанією контракт і яка спеціалізація. В Irish Legion, в середньому це 400-500 доларів США на день. Медики отримують надбавку, таким чином я отримую 550 в день. Непогано, на життя вистачає. А от хлопцям з BalckWater не позаздриш – після скандалу з розстрілом цивільних в Афганістані, заробіток у них суттєво впав.
Піхотинці і бійці PMC займають оборону будівлі. Кожен поверх, кожне вікно і численні окопи довкола фабрики – кожна точка і напрямок мусить бути під увагою. В одній з кімнат на другому поверсі двоє вчених проводять процедури по синтезу речовини. Інтерв’ю вчені давати відмовилися і попросили не заважати, також попередили, що працюють зі складними реагентами, шкідливими для здоров’я, а тому в моїх інтересах буде покинути локальне приміщення.
https://lh6.googleusercontent.com/-eroPCBeD1q4/Tl1UqcsjqMI/AAAAAAAAER4/IGdFI92suxU/s288/IMG_1596.jpg https://lh6.googleusercontent.com/-Q59Ygw8erIw/Tl1Uq8N5fMI/AAAAAAAAER8/mVVHkZGUEJc/s288/IMG_1598.jpg https://lh3.googleusercontent.com/-xvpcnLFSaew/Tl1UrqeTzxI/AAAAAAAAESA/Vs9ErHZJWUs/s288/IMG_1599.jpg https://lh6.googleusercontent.com/-LvShN3ZRvfc/Tl1Uvwi93cI/AAAAAAAAESU/mSgNkfYCR7o/s288/IMG_1607.jpg https://lh5.googleusercontent.com/-QxR-h4uE1l0/Tl1UtqaxUkI/AAAAAAAAESI/tFmoH6SuMZQ/s288/IMG_1602.jpg https://lh5.googleusercontent.com/-4Ts4L0JP0oY/Tl1Uu3ecpRI/AAAAAAAAESQ/MXbzx9CtK2E/s288/IMG_1606.jpg https://lh6.googleusercontent.com/-9w8OOBmOFMw/Tl1UwdivaWI/AAAAAAAAESY/h6ZKv5d3eHo/s288/IMG_1609.jpg https://lh3.googleusercontent.com/-0wlvsboI3sg/Tl1UxOZFbqI/AAAAAAAAESc/-kVoQ1P0oks/s288/IMG_1610.jpg https://lh4.googleusercontent.com/-looibAU5yjU/Tl1UzQiVjDI/AAAAAAAAESo/26CCDfNnNQQ/s288/IMG_1613.jpg https://lh5.googleusercontent.com/-oLqAzJBdrIQ/Tl1U67uk_dI/AAAAAAAAETU/tUhqSLGpttA/s288/IMG_1631.jpg https://lh6.googleusercontent.com/-7ReDTt9XQXo/Tl1UuFVwJSI/AAAAAAAAESM/A2Hi48-ji1E/s288/IMG_1603.jpg https://lh6.googleusercontent.com/-Naqsw7ePaJ8/Tl1U0gFSucI/AAAAAAAAESw/g6x6P4vjo0Q/s288/IMG_1617.jpg https://lh4.googleusercontent.com/-YH5AlZVW_bI/Tl1VEul0alI/AAAAAAAAEUI/NxhN0XZPgas/s288/IMG_1663.jpg https://lh3.googleusercontent.com/-E05cnMzU74E/Tl1U2M-NTeI/AAAAAAAAES4/Ik86VWabTAo/s288/IMG_1622.jpg https://lh5.googleusercontent.com/-HDBkOeOqSHo/Tl1VDxuYkjI/AAAAAAAAEUE/zKt5mQW6h30/s288/IMG_1662.jpg
https://lh3.googleusercontent.com/-wQBec_vrvpI/Tl1UsnOTM0I/AAAAAAAAESE/o9Q8eJRL_Ac/s288/IMG_1601.jpg https://lh3.googleusercontent.com/-76IWFiTPv-4/Tl1VA-HyHRI/AAAAAAAAET0/bssPg0oEZ-s/s288/IMG_1655.jpg
Я підхожу до полковника Покальчука, який проводить останні підготовки і настанови своїм сержантам:
RK: Полковнику, які ваші плани?
АП: Зараз наші бійці займають кругову оборону, ми очікуємо атаку ворога зі сторони залізної дороги з хвилини на хвилину.
RK: Звідки у вас такі дані? Для чого Норманія атакує фабрику, якщо тут крім двох вчених і декількох взірців європію нічого немає?
АП: Цього я вам сказати не можу. Це секретна інформація. Вони [ред. Норманські сили] будуть тут, не сумнівайтеся, і нам буде дуже складно втримати оборону, але ми просто так не здамося - я приготував пару сюрпризів для клятих комуністів.
RK: Які дії морської піхоти після того, як вчені закінчать свої процедури?
АП: Після того, як вони закінчать, ми звідси забираємося, швидко і тихо.
Не встиг я закінчити діалог з полковником, як з сусідньої кімнати донісся крик: «Ворог на 11 годин! Вогонь!!!». Декілька автоматів і кулеметів одночасно відкрили стрільбу з вікон. Далеко біля залізнодорожніх вагонів хтось відкрив вогонь у відповідь.
Почалося!
Я бігав з кімнати в кімнату, стараючись не підставлятися під кулі, з центрального і правого напрямку будівлі постійно вівся бій! Постріли заглушали все! Зі стін осипалася штукатурка від ворожих пострілів у вікна будівлі! Полковник старався перекричати кулеметні черги в свій мегафон. Здавалося, будівля фабрики зараз рухне від постійних стрясань, запах і дим пороху наповнив приміщення. В ті моменти, коли автомати стихали не декілька секунд, в різних частин будівлі доносилися крики сержантів з новими вказівками по корекції вогню і їхні черги оживали заново.
https://lh3.googleusercontent.com/-MxIa3kRyl74/Tl1UxgKve9I/AAAAAAAAESg/nxAs9kQfcEo/s288/IMG_1611.jpg https://lh3.googleusercontent.com/-Tc011wG1eY0/Tl1Uyg1PPYI/AAAAAAAAESk/SdFqq2zbdBc/s288/IMG_1612.jpg https://lh5.googleusercontent.com/-8sC-eceSogA/Tl1U0EMLDbI/AAAAAAAAESs/xk6GS28fqcQ/s288/IMG_1614.jpg https://lh5.googleusercontent.com/-0STOOnk78wM/Tl1U1UZ6uWI/AAAAAAAAES0/nZSC_kYEOuE/s288/IMG_1621.jpg https://lh4.googleusercontent.com/-RXFNiYHTrw4/Tl1U3rQEuGI/AAAAAAAAETA/gxEIvQ133yg/s288/IMG_1625.jpg https://lh3.googleusercontent.com/-NwKrCsEhQN4/Tl1U4bK8bcI/AAAAAAAAETE/YhQshGSc9k8/s288/IMG_1626.jpg https://lh3.googleusercontent.com/-i7m0OZmVTHU/Tl1U5MaRqZI/AAAAAAAAETI/IMtZj5-jz_8/s288/IMG_1627.jpg https://lh4.googleusercontent.com/-CzeTtUxwGs8/Tl1U5n44hUI/AAAAAAAAETM/nQCqh4RYm-c/s288/IMG_1628.jpg
https://lh5.googleusercontent.com/-2dD_SVsB9gg/Tl1U8vohOsI/AAAAAAAAETc/pj6NuCfJT3E/s288/IMG_1634.jpg https://lh6.googleusercontent.com/-Q294gG1VVo0/Tl1U9K5Qd-I/AAAAAAAAETg/137SqTxPvUQ/s288/IMG_1635.jpg https://lh3.googleusercontent.com/-tRRlAhslY2A/Tl1U9-AubYI/AAAAAAAAETk/CTKbOQ60O0A/s288/IMG_1638.jpg
https://lh3.googleusercontent.com/-422oAtHIhOU/Tl1U6UPcN7I/AAAAAAAAETQ/PoaETMJrbts/s288/IMG_1630.jpg https://lh4.googleusercontent.com/-zOLV2LL6zKc/Tl1VC48rfVI/AAAAAAAAEUA/XTL5yPNcmvA/s288/IMG_1661.jpg
В якийсь момент із-за зеленого насадження біля будівлі виїхав ворожий БРДМ. Він зупинився на хвилину, декілька бійців сторони Норманії зайняли оборону за бронею машини і вона повільно почала рух в сторону фабрики. Полковник закричав: «у нас проблема! гранатомет сюди!». За секунду піхотинець, прикриваючись вогнем товаришів, обстріляв броньовану машину з підствольного гранатомету, додавши пару ручних гранат. БРДМ зупинився і ще через декілька хвилин неперервного вогню з нашої сторони, понісши втрати в живій силі, відступив.
«Щось надто просто», - сказав полковник, «але не розслаблятися!».
Бій тривав майже годину, але здавалося, пройшла ціла вічність. Будучи на волосині від смерті, я намагався задокументувати хоч щось. Ні слова, ні фотографії, щоправда, не зможуть передати ту атмосферу, що панувала в приміщенні фабрики. Я побував в багатьох боях, але зазвичай сторони намагаються надто сильно не підставляти себе і не ризикувати, ліниво перестрілюючись через оборонні споруди. У цьому ж випадку, здавалося, норманські сили атакували з відчуттям безвиходу і наче загнаний в кут звір, намагався будь-якою ціною отримати те, що так дбайливо обороняли сільванські союзники. Декілька разів виникало відчуття, що от-от оборона буде прорвана і будівлю захоплять. Я вже прокручував в голові сценарії апеляції стосовно своєї привілейованості і недоторканності представників незалежної преси згідно конвенцій ООН у випадку, якщо потраплю в полон. На щастя цього довелося уникнути завдяки доблесному опору, що чинили американські піхотинці і контрактники…
Раптом хтось закричав: «нашого поранено! медика на північнозахідну частину будівлі! медика!». Я помітив, як кремезний піхотинець пронісся кімнатою в напрямку виходу. Я подумав, що це мій шанс зробити пару вдалих кадрів і кинувся за ним. Разом, добігши до окопу, де лежав поранений солдат, ми рухнули на землю, втискаючись якомога нижче, щоб не отримати одну з куль, що проносилися над головою. Медик дбайливо почав перев’язувати ногу пораненого, підбадьорюючи його. Солдат, отримавши допомогу і добрячу дозу морфіну, заспокоївся і перестав кричати. Потім, на питання, чи з ним все «окей», він швидко закивав головою і відповів, що зможе тримати вогонь, відмовившись від евакуації. Медик хлопнув хлопчину по плечу і тихо скомандував мені: «назад». Ми побігли назад в будівлю.
За цей кадр я попрошу в редактора спеціальний бонус до свого гонорару!
https://lh3.googleusercontent.com/-7A9JDMqtNWg/Tl1U_3UWyzI/AAAAAAAAETw/9BzbpxM9Nyg/s288/IMG_1647.jpg
Невдовзі після нашого повернення темп бою потрохи вгас. Ще де-не-де чулися поодинокі постріли, але здавалося, основна атака була відбита. Після всього цього хаосу виникла коротка можливість перегрупуватися, перезарядитися і перекурити …
https://lh5.googleusercontent.com/-yqMwQkfsY20/Tl1U-R-2-DI/AAAAAAAAETo/dYKajCCSups/s288/IMG_1643.jpg https://lh3.googleusercontent.com/-0sPfg-SSm7s/Tl1VCQNcMlI/AAAAAAAAET8/VsA5fChYOoI/s288/IMG_1660.jpg
Оцінивши ситуацію і коротко перекинувшись словом зі своїми сержантами, полковник скомандував: «пакуйте їх!».
Після мого запитання, що відбувається, Покальчук пояснив: «ми завершили і готові відступати, зараз контрактники заберуть вчених і ми також відступаємо на базу».
До своїх підлеглих полковник сказав: «відступимо пішки, через поле, дорогою йти в мене немає жодного бажання. Як тільки прибуде автомобіль, починайте».
Автомобіль під’їхав за декілька хвилин, припаркувавшись задніми дверми до вікна. Почалася евакуація вчених. Людей в білих халатах поспішно посадили в салон LC60 і декілька операторів PMC скочили слідом. Після короткої дискусії я отримую право зайняти місце в кузові поміж двох стрільців, що прикривають задній сектор. Не надто вдале і безпечне місце, але хоч щось. Як тільки всі розташовуються, джип різко рушив з місця і поїхав зі своїм «живим вантажем» навпростець в поле. Американські піхотинці колоною рушили позаду автомобіля.
https://lh5.googleusercontent.com/-bIw9FUIKYN4/Tl1VFsm1JqI/AAAAAAAAEUM/vdByqJC9ghs/s288/IMG_1665.jpg https://lh5.googleusercontent.com/-OcVOiVAEO1o/Tl1VGVcKlMI/AAAAAAAAEUQ/st-P_a3_VxI/s288/IMG_1666.jpg https://lh6.googleusercontent.com/-zR0JyRx_OIk/Tl1VHMQQllI/AAAAAAAAEUU/-RcSPXNGQX8/s288/IMG_1668.jpg
За мить після того, як автомобіль з’їхав з дороги, по нам і піхотинцям відкрили вогонь із засідок. Числені кулі відскакували від броньованого корпусу старенької Тойоти, або намертво застрягали в товщі її броні, не потрапляючи всередину. Джип набирав швидкість і віддалявся від фабрики.
https://lh4.googleusercontent.com/-xCYANseuekc/Tl1VILJuEWI/AAAAAAAAEUY/qQDwRQ-xn-k/s288/IMG_1674.jpg https://lh5.googleusercontent.com/-xXwYmEq04QM/Tl1VJauaKpI/AAAAAAAAEUg/lQn2CnVVD2s/s288/IMG_1685.jpg
https://lh5.googleusercontent.com/-LAv1XJCtiW4/Tl1VI7dIvbI/AAAAAAAAEUc/9bMg_aqLmlI/s288/IMG_1679.jpg
В далечі, де щойно наші сили тримали оборону, тепер вже покинувши приміщення будівлі, відстрілюється морська піхота. Намагаючись прорвати оборону противника, вони один за одним падають на землю. Я важко намагаюся зібрати свої думки докупи, не вірячи, що всі ці хлопці, яким я зобов’язаний життям і які так хоробро захищалися, можуть не вижити в цій ситуації. Я переконую себе, що вони професіонали своєї справи і обов’язково зможуть знайти вихід …
А зараз, я, разом із декількома контрактниками і парою вчених із цінним вантажем мчимося броньованим джипом навпростець через поле. Подеколи в машину потрапляють поодинокі кулі, але це не викликає жодних емоцій в хлопців – найгірше позаду …
[ далі буде ... ]
ВАУУУ.... репортаж супер!!!!
надо будет отдельно распечатать и автограф выклянчить :)
Да, учли всё, кроме ночного хищнега СоВы! Беспощадно и методично истребил всё отделение, включая сержанта.
К награде!
Ребята, я чего-то про сову ничего не понял))) Кто нибудь объяснит? А то как то не удобно :)
SADDAM ODESSA
01.09.2011, 18:56
Ребята, я чего-то про сову ничего не понял))) Кто нибудь объяснит? А то как то не удобно :)
Ну, если вкратце: в самом конце боя, когда мы добивали морпехов в придорожной канаве возле фабрики, почти всех перестреляли, осталось неприятеля человека 2-3, к нам сзади тихо подошёл НЕКТО, и методично, неспеша, идя вдоль дороги прогулочным шагом, в затылок расстрелял 5-6 наших бойцов (громко кричащих: "сдавайтесь пиндосы!"), и меня в том числе. Я как раз лежал на асфальте дороги, боясь поднять голову, потому как шары так и свистели вокруг. Боец рядом со мной не лёг, сел на корточки и тут же был убит. Кстати, шары возможно от нашего пулемёта, работавшего по канаве со второго этажа фабрики. Ночь - она такое дело...
И вот так, мы ведём бой, а сзади по одному - тихонечко - тук! - тук! Одуплились - уже поздно. Ну, встали, идём на респ. Я сокрушаюсь - как же так, пропустили! Хотя мы точно знали, что неприятеля сзади быть никак не должно. Я впереди иду, и трёхэтажным, - так-мол и так, слошили....
Тут из темноты навстречу силуэт, и нам говорит значит, довольный такой: "А это я вас всех убил! Мой ник - Саваш! (саваж, савадж, х.з., но по факту - сова). Я ИЗ НЕМЦЕВ!!!"
В этом месте у нас на долю секунды немая сцена... потом пара резонных вопросов к герою-союзнику :lol: А потом долго ещё вспоминали (до сих пор дома ржём): "Здравствуйте, я Сова!"
Хотя повторюсь, претензий нет, сами проглядели. Отличный урок.
Гра просто супер...
Шкода що про завдання по епізодах дізнався тільки через тиждень на форумі.
BarmaLINI
03.09.2011, 11:49
Шкода що про завдання по епізодах дізнався тільки через тиждень на форумі.
на войне, как на войне :)
главнокомандующие и офицеры знали задания :) а вот как они донесли это до подчиненных .
но уже наблюдается прогресс , по сравнению с прошлой игрой :) учитывают свои ошибки в управлении
и к тому же - задачи основные сторон я написал за пару недель до игры на форуме
Саваш просто відімстив бравим нормацьким воякам за епізод на "Теслі", коли норманці почали обстрілювати колону німців що висувалась для штурму U2 i U1 :D :D :D .
BarmaLINI
03.09.2011, 12:33
кстати не забываем , что у нас есть флаги под аватарками,
и за Импульс тоже они даются :)
SADDAM ODESSA
03.09.2011, 18:13
Вот, прочитав раздел "Итоги", не могу не задать вопрос уважаемому игромастеру. Собственно, вопросы подобные возникали на полигоне, по ходу пьесы.
1. После того, как удалось занять фабрику, стало очевидным: отобьём у противника аэропорт, и ему НЕКУДА станет отвозить-перевозить ящики и личные вещи. У него останется база и склад. Ну, а заперев их там, можно много чего придумать, что с ними делать дальше. Спрашиваю командира Нормании, он спрашивает "сверху". Низзя..... (???!)
2. Ночь. Наши солдаты УЖЕ на аэродроме. И опять захват отложен по "высшим" причинам.
Вопрос в следующем: почему бы не развязать нам руки в рамках приличий? Клянусь своей тюбетейкой - Итоги были бы иными!... :lol:
BarmaLINI
03.09.2011, 19:02
Вот, прочитав раздел "Итоги", не могу не задать вопрос уважаемому игромастеру. Собственно, вопросы подобные возникали на полигоне, по ходу пьесы.
1. После того, как удалось занять фабрику, стало очевидным: отобьём у противника аэропорт, и ему НЕКУДА станет отвозить-перевозить ящики и личные вещи. У него останется база и склад. Ну, а заперев их там, можно много чего придумать, что с ними делать дальше. Спрашиваю командира Нормании, он спрашивает "сверху". Низзя..... (???!)
2. Ночь. Наши солдаты УЖЕ на аэродроме. И опять захват отложен по "высшим" причинам.
Вопрос в следующем: почему бы не развязать нам руки в рамках приличий? Клянусь своей тюбетейкой - Итоги были бы иными!... :lol:
1. был бы другой пункт отправки :) на карте есть еще 2 вертолетные площадки
так что основное были склад и контейнеры с европием, а не конечная точка маршрута
2. читаем выше :) было продумано , что аэродром это один из 3х возможных путей отпраки
Злой Леший
03.09.2011, 22:47
А мне бы хотелось отметить, что на этот раз нам была дана на порядок большая свобода действий. Нам приходилось импровизировать и действовать по обстоятельствам, а не играть по заранее разработанному сценарию.
Игра получилась более насыщенной. Миссии ЧВК были более продуманы и интересны. Думаю, меня поддержат все ЧВК-ашники в том, что таких игр для ЧВК еще никто не делал. Очень понравилось то, что всегда можно было, положится на помощь союзников в трудную минуту. Также очень понравилась робота Джоба, который на все 100% был членом нашей команды, а не банальным игромастером. В общем, это действительно была игра друзей!
2. читаем выше :) было продумано , что аэродром это один из 3х возможных путей отпраки
Это хорошо што вы знали за два других поункта отправки. А почему МЫ не знали об этих пунктах? :-)
Все было отлично в целом. Но поддержу Руду - задания на бумаге в пакете командирам отделений перед каждой миссией, ога.
BarmaLINI
05.09.2011, 11:13
2. читаем выше :) было продумано , что аэродром это один из 3х возможных путей отпраки
Это хорошо што вы знали за два других поункта отправки. А почему МЫ не знали об этих пунктах? :-)
Все было отлично в целом. Но поддержу Руду - задания на бумаге в пакете командирам отделений перед каждой миссией, ога.
в случае , если бы вы не могли доставить груз на точку назначения, последовал бы запрос командованию :) и я бы дал другую точку :)
ну а так - все получилось
Chapter 4. By the Way.
Ми прибуваємо на склади, що охороняються декількома загонами PMC. Перед нами відкривають шлагбаум і автомобіль гальмує, щойно проїхавши на територію. Я і решта пасажирів висідаємо, водій обдивляється нові «бойові шрами» свого джипу. Контрактники емоційно обговорюють події, курять. Я ледве беру себе в руки після нещодавніх пригод. Нікому не віриться у те, що щойно сталося, адже це мусіла бути звичайна місія по охороні об’єкту і конвою. Науковці, на диво спокійні, швидко віддалилися і увійшли до невеликого приміщення КПП. Їхній спокій на фоні загальної паніки і хаосу видається дуже дивним.
https://lh3.googleusercontent.com/-wpejKvlOn8A/Tl1VKeNoXLI/AAAAAAAAEUk/SiQ_eg4kgfY/s288/IMG_1686.jpg https://lh5.googleusercontent.com/--T2b9YRTrU0/Tl1VLPLPMtI/AAAAAAAAEUo/r3d99Js5iQY/s288/IMG_1687.jpg
Хто ці люди? Чому у мене складається таке враження, що їх зовсім не дивує те, що відбувається? Чим вони насправді займалися на фабриці? Якщо це секретні дії, чому мені дозволили фотографувати?
Ці питання не виходять в мене з голови. Я потрохи намагаюся мислити раціонально і спробувати зрозуміти все, склавши докупи факти, але нові і нові питання виникають, витісняючи будь-які висновки, які я можу зараз зробити:
Звідки полковнику Покальчуку було відомо про підготовку атаки в той момент, коли контрактники не були повідомлені? Хто насправді атакував фабрику? Норманці? Росіяни чи німці?
Від моїх роздумів мене відволікає водій ленд-крузера. Каже, що зараз вони вирушають на аеродром, щоб зустріти сенатора Кена Селезара, який прибуде з офіційним візитом до Сіванії. Каже, що отримав прохання від урядових представників запросити пресу на зустріч. Я погоджуюся, адже це непогана можливість висвітлити додаткові аспекти конфлікту. Можливо мені вдасться взнати якісь деталі нападу норманської сторони і офіційну позицію Вашингтону…
Ми сідаємо в автомобіль і я дивуюся, коли бачу одного з науковців, жінку, що займає місце спереду, тримаючи в руках броньований кейс. Слідом за нею в автомобіль заскакують троє контрактників. На моє запитання «що відбувається?», водій коротко відповідає: «нам по дорозі»…
https://lh6.googleusercontent.com/-qLD4IeTrt5I/Tl1VNQE7DiI/AAAAAAAAEU0/6mCBvzKprgw/s288/IMG_1694.jpg https://lh3.googleusercontent.com/-iT_9emIk58s/Tl1VN6MGrRI/AAAAAAAAEU4/LtnsfJnTT8g/s288/IMG_1696.jpg
Автомобіль виїхав на асфальтовану дорогу в напрямку аеродрому. Я знову почав прокручувати в голові останні події. Що приховується за всім цим конфліктом? Я не можу придумати жодної причини, нічого з відомого мені на сьогодні, задля чого обидві сторони готові понести такі численні втрати. Очевидно, що відповідь міститься в броньованому кейсі, що зараз знаходиться в цій машині. Це якісь секретні розробки королівства? Невже в ході експериментів над ізотопами вченим вдалося віднайти щось настільки серйозне, що привернуло таку увагу зі сторони Норманії? Це багато би чого пояснило. І всю цю засекреченість, і особливу увагу сил США до врегулювання конфлікту останнім часом. Тоді і візит сенатора набирає нового змісту. Що якщо уряд США намагається детально контролювати перебіг операції на місці? Чи можливо тут присутні чиїсь особисті інтереси?
Я вирішив запросити детальну інформацію щодо сенатора. Через свій смартфон я швидко пишу короткий і-мейл колезі з журналу з проханням підняти досьє сенатора Кена Селезара і глибше копнути. Раптом спливе щось варте уваги? Я відсилаю листа і спостерігаю, як повільно повзе індикатор прогресу виконання задачі. 20%. Який же тут повільний інтернет!
… спалах заповнив салон автомобіля так зненацька, що жоден не встиг видати навіть звуку. Одночасно з ним в днище джипу відбувся потужний удар, від чого автомобіль підскочив задніми колесами в повітря і різко приземлився назад. Тишу, яка раптово настала почав поволі порушувати наростаючий шум і свист в вухах. Майже нічого не бачачи, я намагаюся зловитися за щось і втриматися на місці. Шум зі свистом все сильніший і сильніший, від чого починає боліти в голові! Поволі біла пелена спадає з очей і я починаю бачити, що насправді лежу під сидінням машини. Намагаюся визволитися з-під крісла і піднятися. Голова крутиться і свист в вухах вже повністю перекриває шум. Я намагаюся зрозуміти, що сталося: салон автомобіля відчинений ззаду, водія немає, жінка-науковець тримає свою голову обома руками і втискається в крісло. Біля мене сидить контрактник, який стріляє через відчинені задні двері і вікно зліва від нього. Я не чую пострілів, тільки цей нестерпний свист. Я намагаюся вийти, але дверцяту джипу з мого боку заклинило…
https://lh3.googleusercontent.com/-GUctojt2d3o/Tl1VOmrrFPI/AAAAAAAAEU8/dDOep9knJCg/s640/IMG_1701.jpg
… Боєць PMC відстрілюється одночасно на дві сторони. Об автомобіль, наче град, вдаряються кулі, але застрягають в товстій броні. Деякі рикошетять від внутрішньої частини кузова всередину, ледве не задіваючи мене і бійця. До автомобіля підлітають гранати, але жодна з них, на щастя, не докочується під днище. Вибухаючи поряд, об кузов вдаряється шрапнель і земля.
https://lh6.googleusercontent.com/-y-HT-re2DEk/Tl1VPVYHqBI/AAAAAAAAEVA/Xy-ylx8arik/s288/IMG_1702.jpg
Через декілька хвилин мені стає легше і вже можу говорити. Кричу до контрактника: «що сталося?», він кричить у відповідь: «ми потрапили в засідку! нас підірвали!».
Інтенсивність атаки вгасла, але постійні постріли в бік автомобіля не припиняються. Контрактник викликає по радіо підмогу в район, де ми зараз знаходимося. Каже, що доведеться чекати і постаратися протриматися деякий час…
https://lh6.googleusercontent.com/-bcJJXWj_j8U/Tl1VQbr__1I/AAAAAAAAEVE/Z6IGdVY1QsQ/s288/IMG_1703.jpg
… Підмога прибула через десять хвилин. Група американських солдат, як потім виявилося, з їхнього FOB вийшла відразу ж після отримання повідомлення про допомогу. За деяку хвилину чи дві, в кузов автомобіля вже заглянув військовий з питанням: «як ви тут? є жертви?». Двоє контрактників, що обороняли тильну частину джипу були застрелені, водій – легко поранений, але польовому медику довелося повертати його до свідомості. Мені було потрібно деякий час, щоб привести себе в порядок і повністю заспокоїтися. За сьогодні я вже вдвічі побував на волосині від смерті і вже почав подумки проклинати всю цю репортерську місію. Я оглянув свою камеру, стер пилюку і відкрутив тріснувший захисний фільтр з об’єктива – більше він мені не знадобиться, техніка окупила себе сповна…
Скориставшись часом, відведеним для перегрупування контрактників і полагодження деяких зовнішніх пошкоджень джипу, я беру інтерв’ю у контрактника, який весь цей час утримував оборону автомобіля. Ім’я і прізвище він просив не публікувати, дозволив тільки свій позивний – Хокум.
RK: Я вражений сміливістю і відвагою бійців PMC. Ви врятували моє життя, дякую!
Х: (скромно пожимає плечима) … така робота.
RK: Чи часто доводиться потрапляти в ось такі ситуації?
Х: Ну власне цього ж року, в травні, ми мали справу в цьому ж районі і також потрапили в перестрілку. Нам потрібно було доставити американського сенатора з «гарячої точки». Але я мушу сказати, що в більшості випадків 50% успіху залежить від вмілого водія. Це невід’ємна частина того, щоб ми повернулися живі (сміється). А взагалі-то, нажаль, найбільше ми вразливі коли, власне, рухаємося в конвої.
RK: Як багато заробляє оператор?
Х: Залежно від рангу, при хороших дотаціях … ну в місяць вирахувати не вийде точно, але в «спекотні» дні – це 700 доларів в день.
Я хотів задати ще декілька запитань, але до автомобіля підійшли новоприбулі контрактники. Щоб не втрачати часу, машину заново завантажили, водій зайняв своє місце і двигун знову запрацював…
Заїжджаючи на територію аеродрому через те ж КПП, з якого я ще вранці вийшов пішки зі своїм баулом, я помітив маленький двомоторний літак, що щойно приземлився і викермовував на стоянку. Ми наближалися прямо до нього. Не дочекавшись повної зупинки, самотужки відчиняючи дверцята позаду крила, з фюзеляжу показався радісно усміхнений сенатор Кен Селезар…
https://lh6.googleusercontent.com/-Tyend1BvkYE/Tl1VRQmr20I/AAAAAAAAEVM/ssVxD_ayOGs/s288/IMG_1713.jpg https://lh4.googleusercontent.com/-Xr0dkZvanLI/Tl1VSKYSmCI/AAAAAAAAEVQ/PKF86JRxLBc/s288/IMG_1715.jpg https://lh3.googleusercontent.com/-wnUJ2cU2-oE/Tl1VS7iO0rI/AAAAAAAAEVU/ZVV9TINoCcM/s288/IMG_1717.jpg
https://lh3.googleusercontent.com/-cu4MEoAYxoc/Tl1VUFqdO1I/AAAAAAAAEVY/CN4Ud9lZ1rs/s288/IMG_1719.jpg
Лично для меня эта игра была лучшая в этом году!!! Ночная просто супер!!! :D
З.Ы. Теперь в Киеве вообще нехочу ездить на игры... :roll:
Chapter 5. May God Bless Our Сountry.
Водій-контрактник зупинив джип за п’ятдесять метрів від літака. Всі бійці відразу ж вийшли з автомобіля і один з них разом вирушив в напрямку літака, науковець поспішила слідом за ним. Водій, не заглушаючи двигуна і залишаючи дверцята відчиненими, вийшов з машини і закурив.
Науковець і боєць PMC підійшли до сенатора у супроводі ще одного контрактника і всі четверо щось почали обговорювати. В якийсь момент сенатор Селезар жестом руки відвів науковця, зробивши крок вбік і нахиливши голову, щось спитав, що, здавалося, було чути тільки їй. Контрактники з професійною толерантністю відвернулися, ніби зайняті іншими справами. У відповідь, жінка-вчений закивала головою і подивившись на кейс, який вона до того не випускала з рук, похлопала по ньому долонею. Такий жест, здається, дуже задовольнив сенатора, на що він широко усміхнувся і протягнувши жінці руку, майже по чоловічому потис її. Відразу після цього він повернувся до своїх охоронців і кивнув їм у напрямку автомобіля. Науковець же, не відвертаючись направилася відразу … в літак, який так і стояв не вимикаючи гвинти. Щойно вона зайшла на борт, трап підняли і дверцята зачинилися. Маленький літак почав викермовувати в напрямку злітно-посадкової смуги.
Я спершу дуже здивувався побаченому, але згадавши всі сьогоднішні події, вже почав звикати до всього, що відбувається. Сьогодні я зміг заглянути за куліси сільвано-норманського конфлікту і було б дуже наївно сподіватися не зустріти тут плоди всесвітньої корупції, присутності діяльності спецслужб і масу політики…
Підходячи до автомобіля, сенатор зі всіма привітався, а побачивши мене, вигукнув: «Росс Кемп! Я радий вас бачити! Сьогодні ви будете послом світової спільноти і відкриєте світу очі на всю правду цієї війни!». Він, не перестаючи усміхатися, заліз в машину. Я сказав про себе, що вже не сумніваюся про «всю правду цієї війни» і також сів в джип…
https://lh5.googleusercontent.com/-RRxcO2hkb-k/Tl1VUpNt7XI/AAAAAAAAEVc/ix4Sh5lV8cE/s288/IMG_1720.jpg https://lh4.googleusercontent.com/-C8Cby5mmCv8/Tl1VVc31f1I/AAAAAAAAEVg/99iEbFJb4eM/s288/IMG_1723.jpg
На FOB американських сил сенатор радо зустрічали армійці, в чийому розпорядженні знаходилася база. Сенатор не пожалкував часу, щоб привітатися зі всіма офіцерами особисто, декого називаючи по імені. Через деякий час, коли на невеликій відкритій місцевості поблизу оглядової вишки зібралися декілька загонів, сенатор зручно зайняв місце на вишці і дістав з кишені зім’яті папірці. Явно демонструючи скривлену гримасу від невдоволення тим, що замість двох рот піхоти і армійців його прийшло послухати всього лиш декілька відділень, він витримав паузу і схилив голову над промовою:
https://lh3.googleusercontent.com/-wj14BMDMUHc/Tl1VYDs9S8I/AAAAAAAAEVw/jmSd6ADnplY/s288/IMG_1733.jpg https://lh5.googleusercontent.com/-rewi8XCGpbg/Tl1VY7kg6mI/AAAAAAAAEV0/aQLtRYnMgM0/s288/IMG_1735.jpg https://lh5.googleusercontent.com/-KhtH3ljqK3k/Tl1VZR2aNxI/AAAAAAAAEV4/vZjhqoFjGzw/s288/IMG_1736.jpg
«Thank you all. Thank you and good evening. I'm honored to visit our Freedom Frontiers. I've come here tonight to report to all Americans, and to the Silvanian people, on the strategy our nation is pursuing in Silvania, and the specific steps were taking to achieve our goals.
https://lh6.googleusercontent.com/-5c6Nz3L-xQY/Tl1VpNuM5nI/AAAAAAAAEXI/NPM3yjckIIs/s288/IMG_1773.jpg https://lh5.googleusercontent.com/-i0v3KyUiZyw/Tl1Vqx54IdI/AAAAAAAAEXQ/U11NOwvXPOs/s288/IMG_1779.jpg
The actions of our enemies over the last few weeks have been brutal, calculating, and instructive. We've seen a ambacy bombing take the life of seven US marines, who was serving to our country and liberty of Silvania people. This crime shows our enemy's intention to prevent Silvania peaceful rebuilding from its civil war, even if that means killing peace kippers, They were assassinated by terrorists seeking the return of tyranny and the death of democracy.
https://lh3.googleusercontent.com/-_IcVlfzp_M4/Tl1VoV-4ZbI/AAAAAAAAEXE/HM1-YyY3r1A/s288/IMG_1771.jpg
The rise of a free and self-governing Normania will deny terrorists a base of operation, discredit their narrow ideology, and give momentum to reformers across the region. This will be a decisive blow to terrorism at the heart of its power, and a victory for the security of America and the civilized world.
https://lh4.googleusercontent.com/-J8v2LMMyKJo/Tl1VrklwC4I/AAAAAAAAEXU/PisN1QWpAmE/s288/IMG_1781.jpg
Silvania now faces a critical moment...»
... в мене завібрував смартфон. Я, не відриваючи погляду з вишки, дістав телефон з кишені і прочитав заголовок листа від свого колеги з журналу – «You owe me till the end of your days». Я вже повністю забув, що висилав листа і що за ці декілька годин мій колега шукав дані по моєму запиті. Від прочитаного в мене по обличчю поповзла легка саркастична усмішка, яка притаманна кожному кореспонденту в момент виявлення компрометуючих фактів, так званої між журналістами «правди». Майже тремтячими руками я вимикаю екран смарфону і ховаю його в кишеню. Ось це так новини.
«Кен Селезар, сенатор конгресу США від штату Флорида, був обраний на посаду в 2008 році від Республіканської Партії. За весь час перебуваючи при владі, сенатор постійно лобіював інтереси Сільванського Королівства в зовнішньополітичному векторі США і підтримував введення військ для забезпечення миротворчої функції і врегулювання сільвано-норманського конфлікту.
Брат сенатора, Майкл Селезар, є головою правління корпорації SelbiCo, яка посідає одне з передових місць по військових розробках в США. З перевірених джерел стало відомо про грошові переводи SelbiCo на офшорні рахунки трьох великих європейських нафтопереробних компаній, які сукупно володіють більшістю відсотків акцій єдиної нафтодобувної компанії, що акредитована урядом Сільванії – Silva Petrol.
Також завдяки надійним каналам стало відомо, що інша нещодавно заснована компанія, GlobalEnergo, що зареєстрована в Лондоні, фактично являється прямим і єдиним неофіційним інвестором в Сільванський Центр по Вивченню Європію при Королівськії Академії Наук. Завдяки особливому журналістському розслідуванню, що відбувалося декілька місяців тому, було виявлено зв’язок між SelbiCo і GlobalEnergo – між офшорними рахунками обох компаній постійно відбуваються багатомільйонні транзакції»…
[ далі буде ... ]
Chapter 6. War Never Ends.
На базі настав спокій. Американські солдати займалися своїми справами: хтось вирішив почистити зброю, хтось переглядав кореспонденцію, нещодавно надіслану, комусь просто випала можливість подрімати декілька хвилин. Постові патрулювали периметр і вишку. На в’їзному КПП, опершись на стіну, стояв рядовий, крутячи в руках патрон від гвинтівки.
Весь офіцерський склад знаходився в невеликому приміщенні для обговорення найближчих планів. Мене всередину не пустили, не через секретність, мабуть, а через відсутність місця в маленькій і душній будці. Я і не намагався потрапити, у мене було над чим розмислювати.
Отже, все стає на свої місця – війна, присутність США, особисті інтереси верхівки американської влади щодо потенціалу європію. Абсолютно все, що відбувається на цій землі тепер для мене набуло іншого змісту, ніби в момент одкровення, відкривши очі на очевидні, але замасковані речі. Я намагаюся переосмислити цінності цього конфлікту, хто і за що воює, чиї ще інтереси вплутані сюди. Якщо Америка з її союзником Великобританією відстоюють свої чисто економічні інтереси, не потрібно сумніватися, що і по інший бік Росія і Німеччина керуються абсолютно тим же. Сільванія і Норманія для цих держав, здається, не існують взагалі…
Офіцери, що були на зібранні, повиходили на вулицю. Судячи з їхньої поведінки можна було зрозуміти, що щось має відбутися. Один з них віддав розпорядження сержанту про бойову готовність, інший – підкликав до себе зв’язкового і щось наказав, від чого той миттю побіг в пункт зв’язку.
Я підійшов до одного з них, капітана Ореста, з питанням «що планується?». Як виявилося, було отримано повідомлення розвідки про підготовку ворожими силами атаки на склади PMC. Американська сторона повинна відрізати наступ «норманських сепаратистів» і подавити атаку в секторі, що знаходиться недалеко від FOB. На південь-схід від бази є лісосмуга, через яку, на думку командування, будуть пересуватися сили противника.
Мені було дозволено слідувати за військовими і робити репортаж при умові, що я не буду «вештатися під ногами». На питання хто за мною приглядатиме, Орест відповів: «тримайтесь ближче до мене, я сам пригляну». За мить основні сили американських рейнджерів і аірборнів було зібрано і колона вирушила за межі безпечної зони.
Йти довелося недовго, щойно діставшись до лісосмуги по нам відкрили вогонь. А далі – декілька годин бою, свисту куль, вибуху гранат і постійних криків сержантів. Я, вже маючи змогу побувати двічі в бою за цей день, намагався не висовуватися і зробити якомога більше вдалих кадрів…
https://lh3.googleusercontent.com/-UAHz0yIqu0Y/Tl1VnKfhtZI/AAAAAAAAEW8/IQgEcCPfE6I/s288/IMG_1767.jpg https://lh5.googleusercontent.com/-oaEP5uE8Vzg/Tl1VuSGybuI/AAAAAAAAEXk/NJ5oJ3XpNDA/s288/IMG_1789.jpg https://lh3.googleusercontent.com/-9Gmxzs-GGO8/Tl1VbShUOwI/AAAAAAAAEWA/73HmGTeZTQw/s288/IMG_1738.jpg https://lh5.googleusercontent.com/-rEkuOX_5t4Q/Tl1VcDdHZAI/AAAAAAAAEWE/MA1L3NHnEUg/s288/IMG_1739.jpg https://lh5.googleusercontent.com/-7xTcr18amaU/Tl1VclLJcnI/AAAAAAAAEWI/F7EyEoXb90s/s288/IMG_1740.jpg https://lh5.googleusercontent.com/-xNMdNX_saFc/Tl1VehTNZoI/AAAAAAAAEWQ/lJbSV6VFgN0/s288/IMG_1742.jpg https://lh6.googleusercontent.com/-ajcU6MRjD0Y/Tl1VfTJPm8I/AAAAAAAAEWU/_THpmWSsBXE/s288/IMG_1743.jpg https://lh5.googleusercontent.com/-fEWz_EfknWk/Tl1Vh7pgXAI/AAAAAAAAEWc/13fV80jCMrg/s288/IMG_1751.jpg https://lh3.googleusercontent.com/-g9hLsQ55tVQ/Tl1ViUfkfcI/AAAAAAAAEWg/GG9j8ZsiTG8/s288/IMG_1752.jpg https://lh5.googleusercontent.com/-igC7V75q5Y0/Tl1Vi_BYcFI/AAAAAAAAEWk/TFFC6-TPZJU/s288/IMG_1753.jpg https://lh5.googleusercontent.com/-WX29jaZ2rL4/Tl1VgLSjHNI/AAAAAAAAEWY/N_IRe-QFYsc/s288/IMG_1746.jpg
https://lh5.googleusercontent.com/-Ib3gUCGbgbk/Tl1Vjw20qcI/AAAAAAAAEWo/hqxdeI3xJbs/s288/IMG_1754.jpg https://lh3.googleusercontent.com/-UJ1c4iP4DNY/Tl1VwOKRLLI/AAAAAAAAEXs/p2BTBaxxB3E/s288/IMG_1791.jpg
https://lh3.googleusercontent.com/-7RMN8_YzPBc/Tl1VlXkwKeI/AAAAAAAAEWw/82YyJvGWGa0/s288/IMG_1756.jpg https://lh3.googleusercontent.com/--awbf87nuTQ/Tl1V0B5J4oI/AAAAAAAAEYA/hfw1eFc7YYw/s288/IMG_1799.jpg https://lh3.googleusercontent.com/-cz08NQqQlUU/Tl1V1HlxMvI/AAAAAAAAEYE/M_CJhL-v3bI/s288/IMG_1800.jpg https://lh4.googleusercontent.com/-mRqdiKKCckk/Tl1V3cERW2I/AAAAAAAAEYM/I2Xc1DGbSEo/s288/IMG_1802.jpg https://lh3.googleusercontent.com/-oyE1Cm7u1-U/Tl1V4ShUpDI/AAAAAAAAEYQ/y8CfxwSWZAI/s288/IMG_1803.jpg https://lh3.googleusercontent.com/-ZeVjIFY6Y5E/Tl1V5E4B2GI/AAAAAAAAEYU/GzN5LQCCH1c/s288/IMG_1805.jpg https://lh3.googleusercontent.com/-0Dwhf9QkJAQ/Tl1V6BfhdTI/AAAAAAAAEYY/Tu_DEOQP8Hc/s288/IMG_1806.jpg https://lh5.googleusercontent.com/-LXNlQyOhofI/Tl1V7qSdbpI/AAAAAAAAEYg/T9RcAH9u5hM/s288/IMG_1813.jpg https://lh5.googleusercontent.com/-M4NL5o1ohBw/Tl1V8Zom5hI/AAAAAAAAEYk/5Fne2tnCUK8/s288/IMG_1814.jpg https://lh5.googleusercontent.com/-j1NAFgdg4zc/Tl1V9do-hQI/AAAAAAAAEYo/aZjQbyJEQXg/s288/IMG_1816.jpg
[ далі буде ... ]
Chapter 7. Epilogue
… одна з куль зі свистом увійшла мені в ногу. Перше враження було, що під час бігу я зачепився за щось тверде і гостре. Лише з декількома наступними кроками сильний біль в бедрі і оніміння ноги дали зрозуміти, що я поранений. Я впав на землю і спершу, розгубившись, не міг зрозуміти, що робити. Я дивився на солдат, що пробігали поряд і намагався зловити поглядом когось із підсумком з зображеним хрестом на ньому. Капітана Ореста також не було видно поблизу. Солдат-медик сам помітив мене і, не зволікаючи, підбіг. Впавши біля мене в високу траву і втискаючись в землю він розірвав штанину і обдивився рану. «Царапина», - тихо, але впевнено сказав він. Медик дістав моток бинту і протягнув мені: «тримай, перемотаєш себе сам», після чого поправив каску на голові, підвівся і знову побіг вперед.
Я, шокований, пролежав ще пару десятків хвилин на землі. Потім обдивився рану – на перший погляд нічого серйозного, зате крові багато. Я розірвав моток бинту і туго перев’язав ногу. Кровотеча зупинилася. Коли я закінчив, біля мене вже нікого не було, американські сили поспішили далеко вперед і тепер я опинився сам. Я поволі підвівся і відчув, що на ногу знову можу наступати. Зорієнтувавшись на місцевості я йду в напрямку грунтової дороги…
Вийшовши на дорогу я зупинився, щоб поправити пов’язку. Раптом на горизонті я побачив клуб пилюки і тихий далекий звук робочого двигуна. Я випрямився і підвів руку до чола, щоб роздивитися машину, що рухалася в моєму напрямку.
«Якщо хочеш жити, раджу зійти з дороги», - я раптом почув чийсь голос із густих кущів по другий бік. Із заростей показався чоловік і я відразу ж його впізнав – це був контрактник Хокум, який півдня тому разом зі мною їхав автомобілем на аеродром і так доблесно тримав самотужки оборону. Він махнув рукою і мені не довелося пояснювати двічі, що до чого. Я, пригнувшись, поспішив в тінь.
Через хвилину повз нас проїхав БРДМ з норманською символікою. Ми мовчки сиділи і спостерігали крізь густі зарослі, як коробка зникла за пагорбом. Витримавши ще пару хвилин, Хокум вийшов на дорогу і невдовзі сказав: «чисто!».
https://lh5.googleusercontent.com/-hjgEgp_Yc2c/Tl1WHPzXrEI/AAAAAAAAEZM/W3pPuHvcFPA/s288/IMG_1833.jpg https://lh5.googleusercontent.com/-QeDjSxiM8Wk/Tl1WExrkpoI/AAAAAAAAEZA/s99OTUKt0vo/s288/IMG_1826.jpg https://lh4.googleusercontent.com/-Dbw2weCeHbc/Tl1WGaUpW7I/AAAAAAAAEZI/4DBQcxVCu8M/s288/IMG_1832.jpg
Я пояснив, що був поранений і зараз намагаюся дістатися сам до пункту командування. Хокум відповів, що на склади PMC було здійснено напад і небагатьом вдалося вижити. Деякі його колеги були евакуйовані в госпіталь, і він зараз намагається дістатися туди самотужки. Він запропонував мені приєднатися, аргументуючи тим, що в госпіталі має бути транспорт і я зможу далі спланувати свої дії. Також, можливо, мені нададуть там додаткову допомогу з ногою…
По дорозі я спілкуюся з контрактником. Вже не у форматі інтерв’ю, а просто, майже по-дружньому. Я дізнаюся про атаку на склади і як йому вдалося вирватися звідти живим. Деякий час ми мовчки йдемо, і лише деколи стаємо перепочити і перекидаємося словом. Знайшовши слушний момент я питаю контрактника: «що для вас означає ця війна?», на що він, недовго думаючи відповідає: «це хороша нагода заробити трохи грошей».
Я його не звинувачую, це його робота і він робить її бездоганно. Я також тут і також маю свою місію і в мене свої інтереси. Замість гвинтівки у мене фотокамера, але ми – по один бік окопу. Завтра може бути інакше, але сьогодні ми – учасники цієї війни і якщо будь-хто з нас може внести свій вклад, ми це робимо, кожен по-своєму.
https://lh3.googleusercontent.com/-ARr_Pahd4ZY/Tl1WJdzs_4I/AAAAAAAAEZY/AOpGAoir17I/s288/IMG_1845.jpg https://lh5.googleusercontent.com/-PQ4sLEg41_M/Tl1WH4PERHI/AAAAAAAAEZQ/aOR_iBNzvxo/s288/IMG_1840.jpg
Далі ми йшли просто мовчки, втомлені подіями цього насиченого дня. Сонце вже сідало за горизонт і ніби ставило крапку в історії цього конфлікту … на сьогодні. Завтра буде новий день і по-новому заговорять кулеметні черги, вписуючи нові рядки в історію цих двох маленьких країн, краю, долю якого знову вирішуватимуть інші …
https://lh3.googleusercontent.com/-TEV4AOp3ljI/Tl1WPT3gRYI/AAAAAAAAEaA/8-xFhhJSFlo/s288/IMG_1863.jpg https://lh6.googleusercontent.com/-qo_sdvZEn4E/Tl1WP9iV_nI/AAAAAAAAEaE/PZP2u1_Qfv0/s288/IMG_1871.jpg
THE END :)
Всі фото повного розміру - в альбомі:
https://picasaweb.google.com/1050672578 ... eDayImpuls (https://picasaweb.google.com/105067257840053841603/2011_08_27AirsoftIndependenceDayImpuls)
THE END
Спеціально хотів дочитати все до кінця і тоді вже відписатися, мегареспект за цю оповідь! Перечитував кожну частину по декілька раз.
IRISН, чудесненько! Молодца! Продолжай в том же духе, такие отчеты приятно читать.
Респект!
слов нет - ШИКАРНО!
IRISН - с тебя автограф на "рукописи"!!!
2 Barmalini
в случае , если бы вы не могли доставить груз на точку назначения, последовал бы запрос командованию :) и я бы дал другую точку :)
ну а так - все получилось
Ну я какбе был в диверсионной группе Нормании. :-)
Sniper Pak
07.09.2011, 14:39
Росс Кемп, спасибо огромнейшее за титаническую работу! Я просто вернулся мысленно назад в дни этого деплоймента!!! ААААА +++++
Росс как всегда все на 5+ надеюсь на след деплое опять попасть в "прицел" твоей камеры)))
Всім дякую за підтримку! :)
Також дякую всій американській стороні за чудову атмосферу на грі. Піхота - ви просто м"ясники :twisted: Рейнджери і аірборни - мегаантуражні і дуже серйозні, з вами краще не мати справу 8-) РМС - просто кілери бєшені :twisted: Хокум - маньяк! :twisted:
Всіх буду радий бачити на наступній грі!
BarmaLINI
07.09.2011, 15:11
2 Barmalini
в случае , если бы вы не могли доставить груз на точку назначения, последовал бы запрос командованию :) и я бы дал другую точку :)
ну а так - все получилось
Ну я какбе был в диверсионной группе Нормании. :-)
и вам бы от командования поступила вводная про другую точку :)
Powered by vBulletin® Version 4.1.8 Copyright © 2025 vBulletin Solutions, Inc. All rights reserved. Перевод: zCarot