Просмотр полной версии : Сталкер 2014 Львов
Нашу команду спрашивали, будем ли мы делать Сталкер.
Планируем провести дневную игру 12 октября на Химсельмаше.
Вопрос в том есть ли кворум желающих, учитывая ситуацию в стране и другие факторы.
Для игры нужно по минимуму:
Сталкера - около 20 человек
Военные - 10+ человек
Бандиты - 5+ человек
Монстры - 3+ человек
Итак объявляю перекличку желающих
прошу отписывать кто за кого готов отыграть
Сталкера 4-7 человек..
Ближе к игре уточним кол-во ))
За бандитів трьох точно витягну
FUnCooKie
20.09.2014, 22:38
Я - за!Над стороной еще думаю.
Дрес код для сторон.
1. Военные - дубок, КЗС, КЛМК.
2. Бандиты. - Можно мешеная одежда, но верх должен быть гражданка. Желательно без разгрузов, используйте поясные подсумки.
3. Сталкера- Можно мешеная одежда. Особо приветствуется однотонная одежда типа олива, горка. Отличительная черта Рюкзак до 25 литров на спине. Условие обязательное.
Magnum1945
21.09.2014, 20:18
Маю дубок, та горку. Не проти долучитись.
Напомню. Механы это тоже одно из условий.
могу поучаствовать монстром-т.к. без оружия и в гражданском теперь.
антуражный бледный и худой вид гарантирую :)
+1 за сталкера. Имею горка, ряска, антуражный плащ, вещмешок. В данный момент заканчиваю шлем-маску, аля фолаут.
FIZRUK47
22.09.2014, 09:31
+1 СТАЛКЕР
jocker_27
26.09.2014, 13:55
+1 за сталкеров. Костюм и балоны с респиратором в наличии. Антуражный внешний вид гарантирую)
Я за, но незнаю что и как и по чём...))
Дополнения к игре уже есть. можно прочитать http://desant.biz/forum/viewforum.php?f=34
планується парочка монстрів, плюс просили уточнити, якщо приїде
команда 10-12 чол, чи не можна для них завести окрему сторону
(моноліт там чи свободу)?
планується парочка монстрів, плюс просили уточнити, якщо приїде
команда 10-12 чол, чи не можна для них завести окрему сторону
(моноліт там чи свободу)?
1. Монстры это хорошо (уточни в личку по костюмам - они есть или надо обеспечить)
2. по поводу группировок:
В этот раз "пострелять" будет очень мало. В основном у военных.
Игра в формате RPG с элементами страйкбола.
Группировки (кроме Бандитов и Военных) как и Сталкеры будут начинать голые-босые.
(уточни в личку по составу /опыт участия/форма одежды/зачем едут в Зону)
Обсудили взнос.
до 8.10 (включительно) взнос 20 грн.
до 11.10 (включительно) взнос 50 грн.
На самой игре 12.10 взнос 100 грн.
Взнос будет считаться по времени регистрации. Если вы 8.10 зарегистрировались мне в личку или другим удобным вам способом, но только лично мне, не в открытом форуме и получили подтверждение про регистрацию, значит для вас взнос будет 20 грн. Деньги можно будет передать и 9.10, это не принципиально.
Хороший пример регистрации за сталкира.
Звуть Котофалк. Про справжнє ім'я ніхто не знає, так як нікого з близьких давно нема. Та й сам починаю частіше забувати його. Відслужив у спецназі. На гражданці працювати не охота, та й не вмію більш нічого. Почув про зону і зрозумів, що тільки й туди тепер дорога. З часом опинився тут. Ні від кого не ховаюсь, не пов'язую себе ні до яких угруповань. Звик працювати сам і самостійно планувати завтрашній день. Маю хорошу військову підготовку, відмінно стріляю.
---------- Сообщение добавлено в 12:56 ---------- Предыдущее сообщение создано в 12:33 ----------
Ещё один пример регистрации. Надеюсь что с двумя тремя предложениями ни у кого проблем не возникнет.
Зовут Гвоздь. Бывший бизнесмен. Из близких только больной брат, который не в состоянии содержать себя сам, поэтому обоих приходится содержать мне. Мне принадлежало 2 магазина одежды. Бизнес процветал и со временем на него положили глаз братки. Во время одной из стычек, убил ихнего представителя. Решил не ждать долго пока меня поймает МВД или и того хуже, мафия. отправился в ЗОНУ. Со временем освоился. Помимо регулярных вылазок за артефактами, занимаюсь мелким ремонтом экипировки и оружия. Жизнь в зоне конечно не сахар, но есть шанс подзаработать на лечение брата и со временем уехать от всего этого как можно дальше. Только до того времени еще надо дожить...
vitoss199225
01.10.2014, 06:57
Привет всем есть гилли и снайперская за кого я могу играть?
Привет всем есть гилли и снайперская за кого я могу играть?
если больше ничего нет - то проще всего за монстра
этот Сталкер в формате RPG
начинаешь голый-босый, прокачиваешься и со временем становишься перцем
для тех кто хочет пострелять - найдите Дубок(форма Украинской Армии), оружие из АК серии и добро пожаловать к Военным - там вам работа найдется
Если нет оружия из АК серии - можно отдолжить лопатку - работа будет
PS: кто не читал книг из серии Сталкер или не играл в игру S.T.A.L.K.E.R. - наломает игру другим.
команда "Ersatz" , за
стараємось модельвати панцергренадерів , куди оприділете там і будем
A.r.g.o.n
03.10.2014, 09:30
+2 за вольных сталкерв , думаю с нашых будет еще + 2 человека но это под вопросом
Способ регистрации описан выше. ТОЛЬКО мне в личку.
дополненя к правилам под эту игру
http://desant.biz/forum/viewtopic.php?f=34&t=7257
всем читать и знать
будем задавать вопросы перед игрой
Закинте плз карту местности, для предварительного ознакомления, желательно с базами.
Закинте плз карту местности, для предварительного ознакомления, желательно с базами.
пока для ознакомления попробуйте
http://team-radar.herokuapp.com/
пароль можете не вводить
если есть GPS - разрешайте использовать - будет показывать и Ваше местоположение
при нажатии кнопки синхронизации (2 стрелки вправо/влево) будет подтягивать информацию о других владельцах ПДА и их последнее известное положение
что бы было меньше читов - скорее всего отключу возможность синхронизации если GPS дает слабую точность
позже будет дополнительная инфа про то где играем где не играем и как проходит кордон военных
Новости в игре.
1. Появилось 2 новые группировки Долг и Свобода. Не спешите туда регистрироваться, группировки уже полные.
2. Полигон не резиновый, мест на всех не хватит, осталось 23 места в игру. Если места закончатся я помочь вам не смогу. Есть ещё от 3 до 5 мест за бандитов и столько же за военных. Остальные могут регистрироваться за Сталкиров.
3. Мы ограничили территорию по забору, но как водиться могут быть исключения. Из админки можно выходить на сторону дороги для того что-бы нырнуть в ближайшую дырку с севера (к КПП идти нельзя) или перейти в ту часть админки с юга к которой нельзя пройти внутри (дальше на Юг вдоль забора идти нельзя)
П.С. Засчитанная регистрация это когда вы получили текст со словами. "Регистрация принята"
по карте тут:
http://desant.biz/forum/viewtopic.php?f=34&t=7259
Makedonsky
05.10.2014, 22:38
Для тех кто на игре захочет зайти на сайт ПДА быстро
http://goo.gl/q11uHj
andynagorny
06.10.2014, 11:33
Вопрос по карте. Красная линия это что, граница зоны, или вобще неигровая для участников Сталкера територия?
Теоретически не игровая, но практически будут отдельные квесты на выход за пределы этой территории. Без получения квеста выходить за пределы этой территории категорически запрещено.
Какое будет отношение группировок друг к другу учитывая добавление двух последних ?
У группировок будут свои задачи. Их основная цель это выполнения именно этих задать. Изначально все друг к другу нейтралы, а там как по игре получится.
Я бы сказал так, мы четко не задаем отношения, но между группировками идет борьба за контроль над территориями.
Кроме того представители группировок должны соответствовать образу и идеологии группировок из игры S.T.A.L.K.E.R.
еще одно упрощение - печатать игровую валюту не будем - натуральный обмен
и вот еще
http://desant.biz/forum/viewtopic.php?f=34&t=7261
натуральный обмен :-P
надеюсь сталкера поняли :lol:
+1 долг!каковы условия для долга?
Регистрация от Ореста, думаю всем будет интересно почитать. Орест спасибо что напомнил ту игру :)
Щоденник сталкера найдений в зоні ЧАЕС:
«18 жовтня 2009 року, я Орест Торгаш разом зі своїми дружбанами Ігорком Рашпільом і Ромою Гарольдом (нас називали група С2)вирішили шо хватіт нам відсижуватися на кордоні і двинули ближче до центра зони. Йти вирішили через рижий ліс бо ходили слухи що місцина там тиха, та і бар є де завжди можна перепочити і поторгувати. Як зайшли в ліс, так зразу потопали в його сторону. Дорога була доволі спокійною нікого так і не зустріли, зато знайшли три артефакта типу «бублик». Бармен виявився незговорчивим… за артефакти давав тільки по рублю… але мені таки вийшло виторгувати в нього 4 рубля за три штучки. Дав він нам завдання: принести йому артефакт «зелений хрест» за 5 рублів і ткнув напрям де вони є, ну ми і потопали туда в’яло.
Проходячи через закинутий табір (пам’ятаю колись давно Свобода тут сиділа) зустріли ми групу дружбанів наших – Аватара, Дюка і Кубу(називали їх група С3). Давно я їх не бачив, пам’ятаю як з Кубою ще давним давно по тунелях шастали, тоже артефакти шукали-торгували, потім сюда подалися, розкидало нас по зоні всіх, а тут така зустріч! Поздоровалися, поспілкувалися по-братськи: вони нам напрямок на залежі «зелених хрестів» показали. Ми їм сказали що бармен він ж хитрий, як хрест побачить то за рубль його купляє,а якщо ж завдання на нього взяти, то за 5 потім здати можна. Тому порадили їм сходу цей артефакт не продавати, а перше в нього завдання вибити. І розійшлися ми по своїх сторонах, вони до бару, а ми в сторону хрестових залежів.
Не то бармен шось напутав з напрямом, не то залежі ці вже розібрали но довгенього ми гуляли, аж поки не побачили перед собою групу сталкерів іншу. Агресивні вони якісь були, один зі снайперкою приліг і почав в мене цілитися… Я йому рукою махаю, а він цілиться… неприємно якось, зовсім люди в зоні дичіють… ех… Так от розвертатися ми вже і йти хотіли але тут Ігорко побачив зелений хрест між нами і ними! Прийшлось мені їм кричати всяку фігню типу «Вважай брате, тут кажуть бандюки ходять, отам їх останній раз бачили» і тикав в якусь сторону, зуби заговорював… Ігорко все поняв і в цей час акуратно підійшов і непомітно підняв артефакт поки я продовжував щось чесати. Попрощалися ми з ними і пішли, по дорозі до бару найшли ще один "бублик" і здали це все за 6 рублів.
Там в барі ми взяли завдання: принести п’ять «зелених хрестів» за 15 рублів і зустріли друзяк наших, Аватара і компанію… Поговорили ми і вирішили разом ходити і заробляти, бо неспокійні часи пішли, страшно малими групами ходити. В них на той момент рюкзаки були забиті артефактами, «зелених хрестів» вже три було. Оттож нам лишилося найти тільки два, от і пішли на пошуки.
Шукаючи артефакти ми знов розділилися на трійки, вони пішли на північ, а ми на схід. Протопали недалеко аж тут почув я постріли і побачив шо Ігорка підстрелили, почав бігти до дерева і тут і мене зецепило… темрява… останнє що пам’ятаю це два сталкера які сиділи в засідці… ех зовсім брат сталкер озвірів, своїх без причини мочить… бандюки це, а не сталкери, соромно тільки що вони назву таку як і ми носять… сталкер…
Відкриваю очі… бачу що я в барі у лісі… якась добра душа мене видно сюди раненого притягнула, тут мене і вилікували, Ігорко і Рома тоже рядом були, всіх нас поклали і тій засаді. Бармен сказав що в нас ще пост травматичний шок і сидіти нам в барі мінімум 40 хвилин. Подіставали канапки, сидимо, виздоровлюємо. І тут підходять Аватар, Куба і Дюк. Було в них вже п’ять зелених хрестів і ще купа бубликів. Але от незадача, завдання на хрести я в бармена брав, тому вони здати їх не могли. А бармен якийсь незговорчевий був, виписувати нас нехотів, казав «Режим! Треба! Ще 20хв мінімум!»… але слава корупції!!! Аватар з ним домовився що за три «бублика» нас відпустять за 5 хв. Спорядилися ми, відійшли за найближче дерево, взяли в друзяк п’ять хрестів з рюкзака і зразу до бармена, квест здати Бармен хитрий був і зразу поняв шо ми хімічним, обідився на нас… не захотів в мене хрести брати бо два були з відламаними кусками (ненавиджу хрупкі артефакти) Ну але ми ж сталкери, завжди вихід знайдем. Підійшли група таких як і ми шукачів пригод, почула про нашу проблему і почала нам пропонували два хреста, які нам нехватало, за 4 рубля. Заки Аватар робив вигляд шо з ними домовляється ми з Кубою за допомогою сірників скріпили два наших поломаних хреста і втулили вже п’ять «цілих» бармену Він подумавши що ми два неполаманих купили в цих сталкерів, прийняв в нас їх і щей квести дав: Пройти в зону і взнати як помер дружбан його, якийсь сержант Петренко (за 15 рублів), і принести паспорт мертвого бандюка (за 20 рублів). От і потопали ми шестеро в центр зони, довольні шо вийшло розвести бармена
В зону ми йшли в обхід, пам’ятав я дорогу одну яку мені ше колись провідник показав. На половині шляху побачили дивну фігуру в плащі яка йшла в нашу сторону. Коли він підійшов ближче ми жахнулися… Ізлом!!! Взяли зразу його на приціл і почали пробувати домовитися, хотів він просто закурити, дали ми йому цигарку і вогника не зводячи погляду з плаща під яким видно було щось велике і незрузоміле. Запитали його куди йти нам і він сказав "Туда" і тицьнув рукою… мене кинуло в холодний піт… тицьнув він тою другою рукою… великою, когтистою, довжиною в дві людські… ми всі аж відскочили і прийшовши в себе поспішили в сторону бару.
До бару дійшли без пригод, там взяли завдання пройти в зону і знайти електро-плату яку якийсь яйцеголовий-вченний загубив. Ті вченні як діти, суються в зону, а нам потім ходи і їх останки обшукуй. В барі поговорив з знайомими військовими і домовився що ми на блок пості пройдем за артефакт, ще один поломаний на шмаття хрест, який в нас навіть в барі купити не хтіли, але військові ж цього не знали Дійшли до КПП там піднявши руки вгору поговорили з начальником і домовилися що проходимо безкоштовно, але поможем військовим зачистити район в який нам ітак тре було топати. Там якийсь снайпер сидів, в нас пуляв, але до нього несподівано з заді підкрався снорк і загриз Ми ж з військовими зачистили цю горку від тварюк і почали шукати електро-плату… найшов я тільки паспорт вояки якогось. Вже подорозі назад купив ще один паспорт військового в іншого його сослуживця всього за рубль Побраталися ми з вояками і дали слово що воювати з ними небудем. Прийшли в бар і там в найманців купив ще паспорт бандюка, який нам тре було по квесту. Причому купили всього за 2 рубля, набрехали шо ми його здамо за 4 і нам повірили Я з Ромою потопали в ліс у бар, квест здавати.
Добралися туди без пригод, по дорозі я думав куда дівати два паспорта військових які лежали в кишені. Здали ми бармену паспорт бандюка за 20 рублів і під час того я йому начесав які військові козли, як ми по зоні повзали під їх кулеметами, який вони бєзпрєдел там творять і що всіх моїх чотирьох дружбанів порішали. Бармен мені повірив і зробив те на що я і сподівався: дав мені завдання вбивати військових і приносити їх паспорти За кожен паспорт буде давати по 10 рублів і за кожен третій ще + 5 рублів. Тут я сходу виложив йому два паспорта за 20 рублів. Довольні ми з Романом пішли в зону і по дорозі прикидували де ще можна роздобути паспорти вояк.
Прийшовши в бар біля зони побачив там групу знайомих військових, підійшов, поговорив, пожалівся на бідність (а в той момент мав в кишені вже 55 рублів ). Набрехав що ми здаєм паспорти військових за 4 рубля кожен і що скупим в них по 2 рубля. Вони повірили і тут же виложили нам 3 паспорта за 6 рублів… Я подумки прикидував що в бармена получу за них 35 Також цим військовим скинув інфу де в лісі знаходиться блок пост Свободи і що там нікого немає, за це вони пообіцяли пропускати нас в зону безкоштовно на постійній основі Пішли ми шестеро на блокпост, прикупити ще паспорти вояк. Там на КПП наторгували ще 3 паспорта по 2 рубля і два паспорти Свободи в нагрузку по рублю. Довольненькі потопали в ліс.
По дорозі зайшли на пустуючий блок-пост Свободи, там найшли кульочок з якимись наклейками. І потопали до бару. Там був інший бармен (доречі сильно подібний на Ізлома… брат чи шо?) і він сказв що нічо про паспорти військових незнає!!! Жах… Але тут я включив своє красномовство і вдалося наторгувати 45 рублів за шість паспортів… звичайно не ті 70 на які ми розраховували, але хоч шось… зразу Аватар за 15 рублів злив інфу що сержанта Петренка загриз Бюргер і я ще втиснув два паспорти Свободи за десятку (виявилося що один з них був паспортом сталкера, але я бармена заговорив і він не помітив ). Пішли ми знову в зону, шукати наше сталкерське щастя.
Прийши ми шестеро знов до бару в зоні і попробували втиснути наклейки, які найшли на блок пості Свободи в лісі. ВІйськові сказали що їм того нетреба і взагалі незнають що це… обідно. Ну що не треба одним треба іншим Пішли ми до Свободи, поговорили, вони теж немали поняття що це за неклейки… обідно вдвойні … може якійсь грибник пожартував і кинув їх там. Вирішили ми піти в глибину зони щастя шукати.
По дорозі до нас ще прибилося троє військових і група сталкерів. Відстрілюючись від монстрів ми підійшли до бази бандюків. Тут я вперше за день використав зброю, а в кишені вже лежало 154 рубля… от вона сила дипломатії, навіщо стріляти якщо можна торгувати . Підійшли ми до табору гопнічків і вирішили його штурманути… причому без причини… так просто, відімстити їм за всіх сталкерів яких вони погубили і які вже не вернуться додому… Група Куби обстрілювали їх по центру, а я з двома бійцями обійшов з ліва і без проблем тихенько проник в будівлю. Там ми захопили бандюків зненацька, їх ж ніхто військової мудрості не вчив, вони ж незнають що треба і тил прикривати. Постріляли ми їх в спини і пішли чистити будівлю далі, але нас таки розкрили, Рому і іншого бійця-сталкера зняли Просидів я в цьому будинку, тримаючи бандюків в напружені, доки не отримав кулю від одного з групи Куби, яка не без нашої допомоги прорвалася в середину… прийняли мене за бандюка… обідно… але базу ми ж таки взяли… знову темнота… прокинувся знов в барі… ех пора вже відпочити на Кордоні, от залижу рани і після зими знову в зону, а поки ми шестеро заробили собі на безбідне життя шочби на якийсь час. На тушонку з батоном хватить... і на тому добре."
Бажаю всім сталкеровського фарту і тишини на щотчику Гейгера…І на кінець фотка яка займе достейне місце в моєму сталкеровському ПДА, як нагадування про всі пригоди з друзяками в зоні
http://g.io.ua/img_aa/large/1261/67/12616754.jpg
---------- Сообщение добавлено в 19:16 ---------- Предыдущее сообщение создано в 15:25 ----------
За свободу и за долг регистрация закрыта.
---------- Сообщение добавлено в 19:21 ---------- Предыдущее сообщение создано в 19:16 ----------
Регистрация приостановлена. Так как предварительно лимит участников уже достигнут. Если регистрация возобновиться, об этом будет сообщено дополнительно. Резервировать дополнительные места можно, но организаторы не берут на себя никаких обязательств.
Есть места за Бандитов
и всегда рады Монстрам
Да. За бандитов можем взять 3-4 человека. Не больше (пока не больше). Монстрам всегда рады.
---------- Сообщение добавлено в 20:28 ---------- Предыдущее сообщение создано в 20:03 ----------
Аукцион закончен. Места за бандитов тоже разобрали. Всех ждём на игру. Учите правила и задавайте вопросы.
очень важно!
http://desant.biz/forum/viewtopic.php?f=34&t=7263
Вопрос.
1.Время начала игры?
2.Точный адрес места проведения?
3.Боеприпасы ограниченны?
Спасибо!
1. на 9.30 вы должны быть уже готовы. Будет построение и последние наставления.
2. Львов Шевченко 329. Уже точнее некуда.
3. Боеприпасы не ограничены, можно приносить с собой сколько угодно гранат и шаров в пакетах. Заряжать ровно столько, сколько поместится в ваши механы. Бункера напомню запрещены. Только для пулемётов и приводам к которым ещё не придумали механы.
место старта для иногородних
https://www.google.com.ua/maps/place/Tsentral'nyi+passage,+L'viv,+Lviv+Oblast/@49.8625901,23.9156331,617m/data=!3m2!1e3!4b1!4m2!3m1!1s0x473ade3b9f2577f3:0x59fa03a1c4407006
перед тем как зайти в Зону сделай 3 вещи
1. посмотри сюда http://desant.biz/forum/viewtopic.php?f=34&t=7264
2. посмотри в зеркало
3. разницу во внешнем виде компенсируй адекватным поведением
Makedonsky
09.10.2014, 00:39
77136
https://vk.com/leprazo?w=wall-65960786_9635
Есть парочка вопросов..
1. Сколько времени сталкер должен находиться в убежище по истечению "Разрешенного Времени в Зоне". Или это будет определять NPC ?
2. Какова роль Долга и Свободы? Они в начале "раскачанные", будут "раскачиваться"? Нужны ли им артефакты? Собирают ли они арты, отбирают? Переносят сами или как бандюки?
3. По поводу баз Свободы и Долга. Будут ли они вообще ? Будет ли известно их местоположение изначально всем, или в процессе игры? А так же буду ли они являться убежищами?
Есть парочка вопросов..
1. Сколько времени сталкер должен находиться в убежище по истечению "Разрешенного Времени в Зоне". Или это будет определять NPC ?
2. Какова роль Долга и Свободы? Они в начале "раскачанные", будут "раскачиваться"? Нужны ли им артефакты? Собирают ли они арты, отбирают? Переносят сами или как бандюки?
3. По поводу баз Свободы и Долга. Будут ли они вообще ? Будет ли известно их местоположение изначально всем, или в процессе игры? А так же буду ли они являться убежищами?
1. Разрешенное время в Зоне - это время между убежищами
находиться в убежище можно столько сколько хочешь
перед выходом - обратиться к NPC, он зафиксирует время до которого надо вернуться в убежище
при возвращении в убежище - обратиться к NPC для фиксации факта прибытия
2. 3. Особой роли у Долга и Свободы не выделяем. Стартуют они на равных со Сталкерами вне Зоны.
Им выдадут одноразовые контейнеры.
Они должны будут заслужить право называться группировкой.
После этого получат Базу и один большой контейнер (на 5-6 артефактов) на группировку.
С этих пор они будут оживать на своей Базе.
Изначально положение их баз не известно.
Они будут продолжать собирать артефакты, но только в этот один единственный контейнер.
В отличии от Бандитов - они могут носить контейнер по территории для сбора артефатов.
На базах Военных, Бандитов, Свободы и Долга не будет наших NPC.
1. Получается, что сталкер привязан к 1 убежищу, в которое он первый раз вошел ?
2. Скидывает ли Свобода, Долг котнтейнер при "смерти" ? Так же это касается и бандитов, когда они будут транспортировать свой контейнер к Барыге...
3. Сколько раз надо попасть в зомби, чтобы он не начал тебя материть ?
1. Получается, что сталкер привязан к 1 убежищу, в которое он первый раз вошел ?
2. Скидывает ли Свобода, Долг котнтейнер при "смерти" ? Так же это касается и бандитов, когда они будут транспортировать свой контейнер к Барыге...
3. Сколько раз надо попасть в зомби, чтобы он не начал тебя материть ?
1) время до которого надо вернуться будет прописываться в документах у сталкера, каждый раз перед выходом
и проверяться каждый раз когда он приходит в убежище
2) Долг и Свобода при смерти будут скидывать Контейнер
Бандиты держат свой контейнер на базе и с ним по зоне не гуляют, при смерти во время транспортации - возращают на базу
3) На месте зомби может оказаться каждый, по этому прошу использовать против зомби - одиночные.
Кроме того, Зомби ходят медленно, и наверно проще от них уйти и зря не стрелять.
Nazar [Sphinx]
10.10.2014, 20:25
Использование аптечки.
Живой игрок приносит аптечку барыге, тем самым он сохраняет свой уровень во время игровой смерти. Аптечка сохраняет только уровень, все ништяки он теряет.
Использование антирада
Перед отмечанием НПЦ времени выхода игрок отдает антирад, который (каждый) добавляет +15 минут к времени в зоне.
Что делать с артефактами
При находдении артефакта нужно нести его к ученым чтобы получить на него описание (не важно какой раз вы несете такой же артефакт). И только после этого можно нести к барыге!!!
НПЦ и монстры
Стрельба по НПЦ и монстрам (кроме зомби) строго запрещена!!! Будет караться понижением уровня!!!
Игровая смерть
При игровой смерти игрок надевает оранжевую повязку (ОБЯЗАТЕЛЬНО иметь) и идет к барыге со всем награбленным и отдает все ему (бесплатно). Сбрасывать\отдавать\ныкать ништяки после смерти запрещено!!! Будет караться понижением уровня!!!
Игровая территория
Выход за границу игровой территории запрещен. Исключение - отдельные квесты с участием нашего человека (НПЦ).
Группировки и их базы
Будущие члены группировок начинают так же как сталкера, только с одноразовыми контейнерами (принес артефакт - отдал вместе с контейнером). Когда группировка принесет суммарно нужное количество артефактов (определяется Барыгой индивидуально для каждой группировки) он указывает место ихней базы. И далее они оживают там.
Переход между админкой и цехом (2 этаж)
Переход между админкой и цехом используется только бандитами. Всем остальным использование перехода запрещено!!!
Звуть Котофалк. Про справжнє ім'я ніхто не знає, так як нікого з близьких давно нема. Та й сам починаю частіше забувати його. Відслужив у спецназі. На гражданці працювати не охота, та й не вмію більш нічого. Почув про зону і зрозумів, що тільки й туди тепер дорога. З часом опинився тут. Ні від кого не ховаюсь, не пов'язую себе ні до яких угруповань. Звик працювати сам і самостійно планувати завтрашній день. Маю хорошу військову підготовку, відмінно стріляю.
Зовут Гвоздь. Бывший бизнесмен. Из близких только больной брат, который не в состоянии содержать себя сам, поэтому обоих приходится содержать мне. Мне принадлежало 2 магазина одежды. Бизнес процветал и со временем на него положили глаз братки. Во время одной из стычек, убил ихнего представителя. Решил не ждать долго пока меня поймает МВД или и того хуже, мафия. отправился в ЗОНУ. Со временем освоился. Помимо регулярных вылазок за артефактами, занимаюсь мелким ремонтом экипировки и оружия. Жизнь в зоне конечно не сахар, но есть шанс подзаработать на лечение брата и со временем уехать от всего этого как можно дальше. Только до того времени еще надо дожить...
Звуть Ювелір близьких немає. Якись час працював на ювелірному заводі вдалось трохи піднятись взяв кредит в місцевого авторитета відкрив свою справу але нічого невийшло і справа прогоріла "кредитор" захотів свої гроші назад віддати незміг почали погрожувати потім підірвали машину в якій була дружина з дітьми. Про "Зону" чув і раніше але після цього зрозумів що виходу немає і в мене тіки одна дорога. Тут заліг на дно чекаю поки все затихне і зможу повернутись назад щоб помститись за рідних. А поки заробляю на артефактах і дрібним ремонтом та взломом КПК.
Позивний Кувік.Справжнє ім'я зараз вже нікому не важливе. Та й сам починаю забувати його. За свіої 18 років я побачив те чого люди не бачили за все життя.Побував у багатьох гарячих точках.Повернувшись назад не зміг забути те що побачив,тепер знайшов себе в зоні.Маю гарну фізичну підготовку,володію вогнестрільною та холодною зброєю. Ему 18 будет только 18.10.2014 года. То есть 6 дней после сталкера.
Мене звати Марковка. Так мене прозвали коли я служив десантником в Ірані. Туда поїхав щоб заробити грошей на лікування свого старого батька. Коли вернувся взнав, що батько батько помер від звістки просто зникнення свого молодшого сина, мого брата, в глибині зони. Втративши батька я неміг допустити втрати брата і вирушив на його пошук, з надією що він ще живий.
Хокум
"Раньше я работал на тепловозе обслуживавшем станцию. Когда произошёл самый первый выброс - я был на смене, хотя памяти об этом событии у меня не осталось...
Услыхав о том, что в зоне отчуждения есть комната, где исполняются желания, я во что бы то ни стало решил её найти. Но вот уже 6 лет поиски безрезультатны.
По мере возможностей всегда помогаю попавшим в беду."
Лепила
Имя…, да какое нафиг имя, имена были там…, за периметром…, здесь только клички и те весьма таки краткие так что как правило сталкера зовут док или шаман, бандюки норовят лепилой называть а вояки просто пинцет…
Биография:
в далёкие годы студенчиства был редким раздолбаем и алконафтом, еле-еле…, где подмазывая а где давя на жалость, отучился в конторе нынче гордо именуемой мед. институтом да и то по сути на одни только трояки (всё декан грозился служить отправить) ну вот после учёбы и попал по распределению я на роботу в больничку скорой…, алкашню тягал, нариков откачивал, штопал кого только нечистая принесёт…, ну так вот ближе к сути дела:
привезли мне как то раз семейку весёлую после ДТП, мужик жирный боров, бухой в дрова и с парой ссадин и жена его, такая же но чуть тяжелее с травмой живота, взял я её оперировать и то ли травма была не совместимая с жизнью, то ли я после суточного дежурства уже был не в состоянии…, но короче померла она у меня на столе, я всё оформил как положено, смену сдал и двинул домой, а муж её падла шишкой какой то был и связи имел неплохие да и решил он что виноват в смерти его жены не он мудила под 200 жавший будучи бухим а я… дежурный врач…, ну и натравил он на меня кого не лень, начиная от ментов наших городских и вплоть до всем нам известных братков…, делать мне больше ничего не оставалось как бежать куда глаза глядят…, вот отбегав так по миру с год времени повстречал я случайно бывшего сталкера…, разговорившись за бутылкой я и понял что в зоне мне самое место…, и отсидеться можно и прожить чисто теоретически возможно да и навыки мои медицинские со знаниями тут весьма таки могут пригодиться…, поднакопил бабла на проход, забашлял воякам на кордоне…, со стволом у Сидоровича проблем тоже не возникло…, вот я тепереча тут и существую…, кстати говоря стоти мне проверить тайники что старик сталкер рассказывал… авось не соврал…
Владение оружием:
в детстве в тир ходил вроде как да и военку сдавал… так что из пистолета и автомата вроде как стрелять умею, гранату бросить тоже руки не кривые…
Вооружение:
пара гранат
АКСУ
Навыки:
медицина… лепила я, могу слепить, но могу и залепить)))
Звати Werwolf (Вервольф- перевертень) скорочено звуть просто Вольф. Таку кличку дали друзі, ще коли був підлітком через те що любив дивитися на повний місяць і набагато активніший був у ночі , і безмірна витривалість яка може здивувати усіх.
В зону ішов за тим що і всі за наживою та пригодами, але як з часом зрозумів не все так легко як здавалося на перший погляд, та я скоро освідомив що Зона не любить чужаків, але це не стало для мене проблемою і я вирушив на Зустріч небеспеці і своїй любопитності.Після декількох років в Зоні нарешті знайшов побратимів по духу, зібрав певну суму грошей на які я можу забеспечити і рідних і майбутніх дітей, думав нарешті вибируся з Знони, але після підстави і вбивства кращого друга (Падшого) декілька днів назад, я трачу всі кошти на спорядження і вирушаю на пошуки групи Сталкерів які підставили мого друга щоб помститися і найти вбивцю який посмів забрати життя Падшого.
Ех написавби ще щось але як усі знають зона не любить очікувати...
Ніки bobas та 13-тий. Познайомились в дит.будинку коли нам було ще по 7 років. Відтоді завжди разом. Разом і вдслужили в роті розвідки. Після служби в армії пробували почати бізнес, та нічого не вийшло. Залізли в борги. Від одного волоцюги почули про зону і вирішили їхати....
Зовут Прикос. О моём прошлом я говорить не буду - это не важно. Да и зачем? Пришел в зону в поисках новой жизни, за легендарным сталкерским эльдорадо, клондайком артефактов, но попав в зону быстро понял что не все так просто... Здесь новые правила, новые люди, здесь все новое, все другое... не такое как на большой земле...
Прозвище Рак Мозга. На большой земле выращивал траву и гнал самогон, подрабатывая при этом мясником. Но в один прекрасный момент сказка закончилась с приездом милицейского наряда. Ну и как один из вариантов скрывания от наказания я выбрал зону со всеми ее прелестями...
Зовут Механик. Только успев закончить учебу, был вынужден покинуть свой родной город. Так и не определившись что делать и куда идти дальше, отправился в зону (искать приключения). В итоге понял что здесь не так весело, как казалось, но все же решил остаться. Очень помогли технические навыки, так как здесь, в тяжелых условиях все ломалось достаточно быстро и требовало частого ремонта. Так и подрабатывал. В саму зону ходил не часто, больше от нечего делать, чем за артефактами.
Звати Кейн. Я був військовим лікарем і доля часто закидали мене в різні гарячі точки по світу.. Коли я воював в Афганістані, мого товариша поранили в ногу, через що прийшлось її ампутувавати ржавим ножем і зараз мені необхідні гроші для лікування пост травматичного синдрому який переслідує мене кожного дня.
Орест
Щоденник сталкера найдений в зоні ЧАЕС:
«18 жовтня 2009 року, я Орест Торгаш разом зі своїми дружбанами Ігорком Рашпільом і Ромою Гарольдом (нас називали група С2)вирішили шо хватіт нам відсижуватися на кордоні і двинули ближче до центра зони. Йти вирішили через рижий ліс бо ходили слухи що місцина там тиха, та і бар є де завжди можна перепочити і поторгувати. Як зайшли в ліс, так зразу потопали в його сторону. Дорога була доволі спокійною нікого так і не зустріли, зато знайшли три артефакта типу «бублик». Бармен виявився незговорчивим… за артефакти давав тільки по рублю… але мені таки вийшло виторгувати в нього 4 рубля за три штучки. Дав він нам завдання: принести йому артефакт «зелений хрест» за 5 рублів і ткнув напрям де вони є, ну ми і потопали туда в’яло.
Проходячи через закинутий табір (пам’ятаю колись давно Свобода тут сиділа) зустріли ми групу дружбанів наших – Аватара, Дюка і Кубу(називали їх група С3). Давно я їх не бачив, пам’ятаю як з Кубою ще давним давно по тунелях шастали, тоже артефакти шукали-торгували, потім сюда подалися, розкидало нас по зоні всіх, а тут така зустріч! Поздоровалися, поспілкувалися по-братськи: вони нам напрямок на залежі «зелених хрестів» показали. Ми їм сказали що бармен він ж хитрий, як хрест побачить то за рубль його купляє,а якщо ж завдання на нього взяти, то за 5 потім здати можна. Тому порадили їм сходу цей артефакт не продавати, а перше в нього завдання вибити. І розійшлися ми по своїх сторонах, вони до бару, а ми в сторону хрестових залежів.
Не то бармен шось напутав з напрямом, не то залежі ці вже розібрали но довгенього ми гуляли, аж поки не побачили перед собою групу сталкерів іншу. Агресивні вони якісь були, один зі снайперкою приліг і почав в мене цілитися… Я йому рукою махаю, а він цілиться… неприємно якось, зовсім люди в зоні дичіють… ех… Так от розвертатися ми вже і йти хотіли але тут Ігорко побачив зелений хрест між нами і ними! Прийшлось мені їм кричати всяку фігню типу «Вважай брате, тут кажуть бандюки ходять, отам їх останній раз бачили» і тикав в якусь сторону, зуби заговорював… Ігорко все поняв і в цей час акуратно підійшов і непомітно підняв артефакт поки я продовжував щось чесати. Попрощалися ми з ними і пішли, по дорозі до бару найшли ще один "бублик" і здали це все за 6 рублів.
Там в барі ми взяли завдання: принести п’ять «зелених хрестів» за 15 рублів і зустріли друзяк наших, Аватара і компанію… Поговорили ми і вирішили разом ходити і заробляти, бо неспокійні часи пішли, страшно малими групами ходити. В них на той момент рюкзаки були забиті артефактами, «зелених хрестів» вже три було. Оттож нам лишилося найти тільки два, от і пішли на пошуки.
Шукаючи артефакти ми знов розділилися на трійки, вони пішли на північ, а ми на схід. Протопали недалеко аж тут почув я постріли і побачив шо Ігорка підстрелили, почав бігти до дерева і тут і мене зецепило… темрява… останнє що пам’ятаю це два сталкера які сиділи в засідці… ех зовсім брат сталкер озвірів, своїх без причини мочить… бандюки це, а не сталкери, соромно тільки що вони назву таку як і ми носять… сталкер…
Відкриваю очі… бачу що я в барі у лісі… якась добра душа мене видно сюди раненого притягнула, тут мене і вилікували, Ігорко і Рома тоже рядом були, всіх нас поклали і тій засаді. Бармен сказав що в нас ще пост травматичний шок і сидіти нам в барі мінімум 40 хвилин. Подіставали канапки, сидимо, виздоровлюємо. І тут підходять Аватар, Куба і Дюк. Було в них вже п’ять зелених хрестів і ще купа бубликів. Але от незадача, завдання на хрести я в бармена брав, тому вони здати їх не могли. А бармен якийсь незговорчевий був, виписувати нас нехотів, казав «Режим! Треба! Ще 20хв мінімум!»… але слава корупції!!! Аватар з ним домовився що за три «бублика» нас відпустять за 5 хв. Спорядилися ми, відійшли за найближче дерево, взяли в друзяк п’ять хрестів з рюкзака і зразу до бармена, квест здати Бармен хитрий був і зразу поняв шо ми хімічним, обідився на нас… не захотів в мене хрести брати бо два були з відламаними кусками (ненавиджу хрупкі артефакти) Ну але ми ж сталкери, завжди вихід знайдем. Підійшли група таких як і ми шукачів пригод, почула про нашу проблему і почала нам пропонували два хреста, які нам нехватало, за 4 рубля. Заки Аватар робив вигляд шо з ними домовляється ми з Кубою за допомогою сірників скріпили два наших поломаних хреста і втулили вже п’ять «цілих» бармену Він подумавши що ми два неполаманих купили в цих сталкерів, прийняв в нас їх і щей квести дав: Пройти в зону і взнати як помер дружбан його, якийсь сержант Петренко (за 15 рублів), і принести паспорт мертвого бандюка (за 20 рублів). От і потопали ми шестеро в центр зони, довольні шо вийшло розвести бармена
В зону ми йшли в обхід, пам’ятав я дорогу одну яку мені ше колись провідник показав. На половині шляху побачили дивну фігуру в плащі яка йшла в нашу сторону. Коли він підійшов ближче ми жахнулися… Ізлом!!! Взяли зразу його на приціл і почали пробувати домовитися, хотів він просто закурити, дали ми йому цигарку і вогника не зводячи погляду з плаща під яким видно було щось велике і незрузоміле. Запитали його куди йти нам і він сказав "Туда" і тицьнув рукою… мене кинуло в холодний піт… тицьнув він тою другою рукою… великою, когтистою, довжиною в дві людські… ми всі аж відскочили і прийшовши в себе поспішили в сторону бару.
До бару дійшли без пригод, там взяли завдання пройти в зону і знайти електро-плату яку якийсь яйцеголовий-вченний загубив. Ті вченні як діти, суються в зону, а нам потім ходи і їх останки обшукуй. В барі поговорив з знайомими військовими і домовився що ми на блок пості пройдем за артефакт, ще один поломаний на шмаття хрест, який в нас навіть в барі купити не хтіли, але військові ж цього не знали Дійшли до КПП там піднявши руки вгору поговорили з начальником і домовилися що проходимо безкоштовно, але поможем військовим зачистити район в який нам ітак тре було топати. Там якийсь снайпер сидів, в нас пуляв, але до нього несподівано з заді підкрався снорк і загриз Ми ж з військовими зачистили цю горку від тварюк і почали шукати електро-плату… найшов я тільки паспорт вояки якогось. Вже подорозі назад купив ще один паспорт військового в іншого його сослуживця всього за рубль Побраталися ми з вояками і дали слово що воювати з ними небудем. Прийшли в бар і там в найманців купив ще паспорт бандюка, який нам тре було по квесту. Причому купили всього за 2 рубля, набрехали шо ми його здамо за 4 і нам повірили Я з Ромою потопали в ліс у бар, квест здавати.
Добралися туди без пригод, по дорозі я думав куда дівати два паспорта військових які лежали в кишені. Здали ми бармену паспорт бандюка за 20 рублів і під час того я йому начесав які військові козли, як ми по зоні повзали під їх кулеметами, який вони бєзпрєдел там творять і що всіх моїх чотирьох дружбанів порішали. Бармен мені повірив і зробив те на що я і сподівався: дав мені завдання вбивати військових і приносити їх паспорти За кожен паспорт буде давати по 10 рублів і за кожен третій ще + 5 рублів. Тут я сходу виложив йому два паспорта за 20 рублів. Довольні ми з Романом пішли в зону і по дорозі прикидували де ще можна роздобути паспорти вояк.
Прийшовши в бар біля зони побачив там групу знайомих військових, підійшов, поговорив, пожалівся на бідність (а в той момент мав в кишені вже 55 рублів ). Набрехав що ми здаєм паспорти військових за 4 рубля кожен і що скупим в них по 2 рубля. Вони повірили і тут же виложили нам 3 паспорта за 6 рублів… Я подумки прикидував що в бармена получу за них 35 Також цим військовим скинув інфу де в лісі знаходиться блок пост Свободи і що там нікого немає, за це вони пообіцяли пропускати нас в зону безкоштовно на постійній основі Пішли ми шестеро на блокпост, прикупити ще паспорти вояк. Там на КПП наторгували ще 3 паспорта по 2 рубля і два паспорти Свободи в нагрузку по рублю. Довольненькі потопали в ліс.
По дорозі зайшли на пустуючий блок-пост Свободи, там найшли кульочок з якимись наклейками. І потопали до бару. Там був інший бармен (доречі сильно подібний на Ізлома… брат чи шо?) і він сказв що нічо про паспорти військових незнає!!! Жах… Але тут я включив своє красномовство і вдалося наторгувати 45 рублів за шість паспортів… звичайно не ті 70 на які ми розраховували, але хоч шось… зразу Аватар за 15 рублів злив інфу що сержанта Петренка загриз Бюргер і я ще втиснув два паспорти Свободи за десятку (виявилося що один з них був паспортом сталкера, але я бармена заговорив і він не помітив ). Пішли ми знову в зону, шукати наше сталкерське щастя.
Прийши ми шестеро знов до бару в зоні і попробували втиснути наклейки, які найшли на блок пості Свободи в лісі. ВІйськові сказали що їм того нетреба і взагалі незнають що це… обідно. Ну що не треба одним треба іншим Пішли ми до Свободи, поговорили, вони теж немали поняття що це за неклейки… обідно вдвойні … може якійсь грибник пожартував і кинув їх там. Вирішили ми піти в глибину зони щастя шукати.
По дорозі до нас ще прибилося троє військових і група сталкерів. Відстрілюючись від монстрів ми підійшли до бази бандюків. Тут я вперше за день використав зброю, а в кишені вже лежало 154 рубля… от вона сила дипломатії, навіщо стріляти якщо можна торгувати . Підійшли ми до табору гопнічків і вирішили його штурманути… причому без причини… так просто, відімстити їм за всіх сталкерів яких вони погубили і які вже не вернуться додому… Група Куби обстрілювали їх по центру, а я з двома бійцями обійшов з ліва і без проблем тихенько проник в будівлю. Там ми захопили бандюків зненацька, їх ж ніхто військової мудрості не вчив, вони ж незнають що треба і тил прикривати. Постріляли ми їх в спини і пішли чистити будівлю далі, але нас таки розкрили, Рому і іншого бійця-сталкера зняли Просидів я в цьому будинку, тримаючи бандюків в напружені, доки не отримав кулю від одного з групи Куби, яка не без нашої допомоги прорвалася в середину… прийняли мене за бандюка… обідно… але базу ми ж таки взяли… знову темнота… прокинувся знов в барі… ех пора вже відпочити на Кордоні, от залижу рани і після зими знову в зону, а поки ми шестеро заробили собі на безбідне життя шочби на якийсь час. На тушонку з батоном хватить... і на тому добре."
Бажаю всім сталкеровського фарту і тишини на щотчику Гейгера…І на кінець фотка яка займе достейне місце в моєму сталкеровському ПДА, як нагадування про всі пригоди з друзяками в зоні
Я Андрей Маслаев
позывной АРГОН
бывший разведчик ВСУ
2012 год ВСУ хочет взять под контроль ЧАЭС , розрабатываеться план штурма станции, для того чтобы сделать конкретный план штурма в ЧЗО отправляют развед-диверсионную группу. Развед-диверсионная группа отправляеться в 2х недельный поход в ЧЗО . Цель похода: группа должна добраться чем быстрее к ЧАЭС разведать обстановку на АЭС , добыть документы по изделию №62(гаусс-пушка). После недели в зоне раазвед-группа около 3 микрорайона Г.Припять принимает очень колосальное сопративление со стороны групировки "Монолит" , группа терпит крушение . После возвращения на большую землю , тех кто остался и выбрался с зоны живым отправили в отставку . После ухода с ВСУ я оказался в нищите, меня забыли все кто только мог друзья,родственики . Долгое время не смог найти я себе место на большой земле , остался последний вариант это уйти с концами в ЧЗО.
Год 2013 Дождливая весенняя Ночь , темнота , около КПП дитятки я пересикаю периметр ЧЗО вот и с этого момента начинаеться моя сталкерская жизнь в зоне очуждения. С начала я подался в деревню новичков , начал сотрудничать с Волком он главный лагеря новичков , дальше я начал работать на Сидоровича (местный барыга)
выполнял разные малкие квесты по поиску артефактов и охоте на мутантов .Чуть позже Сидорович предложыл мне очень заманчивую работу , та и вознаграждение приличное , я согласился , моя задача заключалась в соповождении контейнера с артефактами на сделку с вояками . Сделка таки не состоялась , нашу группу сталкеров которые отправлялись на сделку перехватили бандиты , как я узнал позже вояки слили информацию о сделке бандитам и они перехватили группу с контейнером . После этого инцедента я перестал работать на Сидоровича и подался дальше в глубь зоны , побывавши в группировках таких как "Долг" и "Свобода" мне больше не захотелось воеветь за какие либо интересы ,идею и тд. хорошенько подумавши я остался вольным сталкером , дальше держу путь к центру зоны , не покидает меня желание найти материалы по изделию №62 , интрига еще со времен последней увы проваленой операции как не как . Думаю именно по этой причине я двигаюсь в глубь зоны ,а может по мимо ценного материала советских времен там меня ждет что то на много больше , а возможно это начало невероятного приключения , наверное .
Пора в путь в неизвестность....
Мене звати Messer, сам з невеликого містечка Мюнхебер під Берліном, спитаєтесь як ж я попав в ЗОНУ, з друзями любимо екстремальні виїзди куди подалі від міст та людей. Захотілось чогось новенького та вирішили відправитись в Україну до мертвого міста Прип'ять, без екскурсоводів. Потрапивши в ЗОНУ наш GPS загубив сигнал з спутником, ми заблукали але наткнулись на невідому банду людей це виявились бандити. Нас схопили, почали в нас забирати все цінне, почали приставати до мої дівчини яку звати Венесса я зірвався та врізав одному з бандитів із-за цього мені в ногу тикнули ніж, я відключився. Прийшовши до тями я відчув неймовірну біль але мені повезло мене найшла невелика група Сталкерів, якби не вони я б стік кров'ю. Вони ж мені і дали ім'я Messer що перекладається з німецького "ніж". Залишився я без документів, тепер ЗОНА це моє нове життя. Моя місія-це найти моїх друзів та Венессу!
Зовут меня Gas.
Это первое слово, которое я увидел, придя в сознание, на обрывке бумаги, находящейся у меня в кармане.
Не знаю, что значила для меня раньше эта бумажка, но это единственная вещь, связывающая меня хоть каким-то образом с прошлой жизнью, поэтому я храню ее до сих пор.
По словам ученых - у меня глубокая амнезия.
Контроль времени я потерял после третьего года нахождения в зоне. Поэтому, с тем, что мой дом здесь, смирился относительно быстро, и другой жизни я не знаю.
Чтобы выживать в зоне пришлось научиться мыслить как стратег, действовать как атлет и убивать, как хищник. Я понял, что все мои возможности сильнее меня.
Здесь я стал опытным Сталкером и смысл моей жизни - артефакт, который дышит внутри меня.
Герой остаётся героем, пока не отыщет свой дом.
Чечен.
Бывал в "зоне". В прошлом состоял в групперовке "Свобода"... Знает не по рассказам "плач" Бюрера, и "скрежет" аномалии
Электра. Был тяжело ранен и вынужден покинуть "зону".. По возращению на "Большую Землю" бредит мыслью о возвращении в зону.. Считает, что многие тайны ещё не раскрыты и именно ему предстоит это сделать.
Имеет навыки командира. Отлично обращается с оружием.
Фокс.
Профессия - техник. Хобби - грибник. Лучше леса поросшего грибами ничего нет! Слышал легенду о том, что в "зоне" есть редкий атрефакт "Лазурный Гриб", который делает людей бессмертными. Считает, что обязан его найти!
Имеет армейскую подготовку. Неплохо обращается с оружием. Техник.
Док.
Агент СБ под прикрытием. В бытовой жизни доктор-стоматолог. Враги называют его "Кровавый доктор". Зачем идёт в "зону" никто не знает.
Хорошо владеет холодным оружием. Имеет спец-подготовку агента СБ.
Похил.
Финансист. Обычная жизнь обычного банкира. Сколько бы они не зарабатывали, ститают, что обязаны зарабатывать в разы больше. Слышал от друзей, что в "зоне" можно хорошенько "озолотиться". Решил испытать судьбу и подзаработать лёгких денег.
Имеет армейскую подготовку. Хорошо обращается с пулемётом.
Мороз.
Историю и биографию достоверно никто не знает. Поговаривают, что он бывал в "зоне" и состоял в "тёплых" отношениях с Братками... Известно, что свой шанс "хапнуть" плохо лежащий хабар не упустит.
Хороший следопыт. Отлично владеет оружием.
Профессор.
Жить не может без приключений и оружия. Любимую девушку зовут "G-36". Почему он "Профессор" никто толком и не знает. Слышал, что в зоне можно отыскать прототип "Гаусс-пушки". Это стало целью жизни.
Знает о стрелковом оружии буквально всё.
Шлем.
Простой среднестатистический персонаж. Товарищи, побывавшие в "зоне", вкусившие прелести местных достопримечательностей и лёгкого заработка, не раз намекали на то, что пора и ему присоединиться к их компании. Но повседневная бытовуха не позволяла так просто всё бросить... И вот настал час познакомиться с "зоной отчуждения" во всех её проявлениях...
Имеет армейскую подготовку. Неплохо обращается с оружием.
Кличуть мене Тео. Інженер-екстремал в минулому. Після чорної полоси в житті і зради з боку найближчого друга (а справжня дружба для мене святе!!!), існування в сірому світі втратило для мене сенс, от і подався в зону. Завдяки спостережливості і офігенній інтуіції зона не вбила мене в перші дні. Навики поведінки зі зброєю, та виживання від батька і дядька, офіцера "альфи", плюс секція по стрільбі в якій я займався ще з підліткового віку. Дружбанів в зоні не заводжу, не прийнято, але є парочка сталкерів, які мене виручали і яким я довіряю. Глибоко в зону ходжу рідко, не жадібний на хабар. Ті хто мене знають-вкурсі, що я людина слова. Сказано-зроблено!
Я очнулся в овраге, голова болела так как будь то ее использовали вместо колокола на церковной мессе. Темнота с которой как мне казалось я свыкся, расступилась, сквозь веки пробилась красная пилена, еще через минуту я начал различать желтый круг который оказался бледным осеним солнцем. Вернулся слух, как будь то кто то постепенно вытаскивал вату из моих ушей. Кровь барабанами отдавалась в висках. Несколько дней я блуждал по округе не понимая где я нахожусь и в какую сторону мне нужно идти. Наконец я вышел к странному поселению которое охраняли хорошо вооружённые люди. Они проводили меня брезгливыми взглядами но не остановили. Пройдя по единственной улице, я инстинктивно зашел в двери дома перед которым стояла толпа людей в разномастной одежде и дымила папиросами. Это оказался бар с странным названием 100 рентген. Когда за мной закрылись двери все присутствующие в баре уставились на меня, а разговоры стихли.
- Ты кто таков будешь доходяга ? Спросил меня бармен.
Кто я такой !? С момента когда я очнулся и до этого вопроса я не задумывался о таком банальном вопросе, оказалось что я не помню как меня зовут, как я тут оказался и самое главное где это тут...
Я ошарашено озирался по сторонам, наткнувшись взглядом на странный постер какого то фильма с синим человеком на драконо-подобной птице я сам не понимая того что делаю прочитал название в слух - Аватар.
- Ну заходи Аватар, раз дошел сказал бармен.
Регистрация Сталкер Righteous(Райтеус), ударился головой сильно, тяжело сказать когда, но амнезия полная и вроде память востанавлению не подлежит. Реакция хорошая , не плохо владеет оружием (но откуда знания не помнит).
Интелектом не блещет, поэтому всё скромно "приди-подай, иди убей и не мешай" это наверно единственное на что способен, всю электронику считает хламом который забивает свободное место под пули и бабло. Не обычайно скуп и жаден, не посрамится горло ближнему своему перерезать если посчитает что на этом можно заработать. С удовольствием объединяется в группы, но доверяет только себе (да и группе особо не стоит ему доверять).
Ну вот как-то так)
BarmaLINI
11.10.2014, 22:18
супер :)
“... Я устало присел на ещё тёплую рельсу: всё, путь свободен, можно идти дальше, только вот какой ценой!..”
… Из информации, которую мы получили от своего информатора, следовало, что бандиты наладили поставку какой-то дивной травы из Зоны, привыкание к которой наступало с первой дозы, а «приход» был покрепче героина. Люди были готовы отдать за дозу любые деньги, чтоб хоть раз в жизни «кайфануть». Вот только трава имела один побочный эффект, о котором умалчивали наркоторговцы: она вызывала изменения организма на генном уровне, меняла структуру ДНК, люди употребляющие её постепенно превращались в мутантов-зомби, сами того не замечая. При этом они становились опасными для общества, поскольку одного укуса мутанта хватало, чтобы со слюной передать метаболизм здоровому человеку. Учёные слишком поздно спохватились: зараза быстро распространялась по примыкающей к Зоне территории, уже были зафиксированы первые случаи мутации в Европе, Латинской Америке и Австралии.
Командиром Долга было принято решение уничтожить канал поставки наркотиков изнутри Зоны. Для этого следовало следовало разрушить Логово бандитов и уничтожить их главаря - Борова. Логово располагалось в одном из Цехов полуразрушенного завода, примыкающего к Кордону, охраняемому Военными. Видимо, наркоканал приносил немалый доход и высшему генералитету, иначе как бы трава попадала вне Зоны, но в этом следовало разобраться позже, важнее было обрубить канал в его зародыше - у бандитов. К Цеху трудно было подобраться: с восточной стороны он крепко зарос Жгучим пухом, убивающим зазевавшегося путника практически мгновенно на месте; с западной стороны проходил Кордон, хорошо охраняемый военными, стреляющими без предупреждения в любого, кто пытался приблизиться к блок-посту ближе, чем на сто метров. Только изредка, в определённое время какой-нибудь бандит-«шестёрка» перебегал к блок-посту, сутулясь к земле, опасливо озираясь по сторонам и прижимая к груди пухлый чёрный пакет, в котором было сами догадываетесь что! Под Цехом было Подземелье с сотнями туннелями катакомб, выход из которых не знал даже самый старый сталкер, зато вдоволь кишащими снорками и прочей нечистью. Нам удалось выменять старую засаленную карту у Бармена в обмен на пару безобидных безделушек из Зоны: Батарейку и две «Пустышки». На карте Подземелья тонкой красной пунктирной линией был обозначен короткий туннель, всего метров двести, который заходил откуда-то с юга, видимо в мирное время это был технический путь под землёй для подвоза вагонеток с углём внутрь Цеха. Там же был обозначен эскалатор внутри Цеха, который должен был автоматически поднимать вагонетки вверх и высыпать уголь из них. Вот только почему этот путь был обозначен красным пунктиром?!? Ведь остальные дороги по Зоне обозначались обычным синим маркером, так же был обозначен Кордон, Бар «100 рентген» и Лаборатория. Для обслуживания туннеля за пределами Цеха располагалась сеть канализационных колодцев с ржавыми ступенями-скобами, одним из которых мы воспользовались, чтобы попасть в туннель. Спрыгнув вниз, мы оказались в полной темноте. Слышно было только капание падающих с потолков капель в ржавые лужи и звук наших шагов, иногда неудачно попадающих на шуршащую гальку под ногами. Осторожно шли вдоль «железки» минут десять, которые показались вечностью. Вдруг по лицо прокатилось лёгкое дуновение ветра. Сзади послышался явно нарастающий гул чего-то приближающегося, в тоже время туннель вдруг залил яркий синий свет, который стремительно усиливался и почти ослеплял. И тут я понял: и красный пунктир, и что это за шум! «Все в укрытие, в боковые коридоры!» только успел я крикнуть и прыгнул в боковой карман-отстойник в стене. Прошло всего несколько секунд, может с десяток, не более. «Ночной Экспресс», как называют эту аномалию старожилы, представляет собой сгусток раскалённой плазмы, природа которой так и не изучена учёными по сегодняшний день. Откуда она берётся и куда девается не знает никто, известно только, что она скользит вдоль железнодорожных путей, пролетая с огромной скоростью всего в нескольких сантиметрах от земли в виде огромного трёхметрового огненного шара, не оставляя ничего живого на своём пути, превращая мгновенно в прах любого осмелившегося или заблудившегося странника. Большая часть взвода бойцов в количестве 20 человек превратилась в пепел, так и не успев понять, что произошло. Редкие счастливчики вышли из укрытий и молча собрались в круг, в темноте засветились огоньки от зажжённых сигарет. Перекур. Я устало присел на ещё тёплую рельсу: всё, путь свободен, можно идти дальше, только вот какой ценой! Сука-Зона опять взяла свою кровавую дань, но появившаяся злость прибавила сил и уверенности, что надо идти до конца. «Защитим мир от Зоны!»
jocker_27
12.10.2014, 18:01
Всем спасибо за хорошую игру) 77202772037720477207772057720677208 Мб есть еще у кого то фотографии?)
было круто,особенно доставили монстры :)
со стороны монстров тоже скажу что все просто фантастиш. отсутствие по роли монстров оружия и квестов компенсировалось отличной разминкой по пересеченной местности и как бонус-наблюдать неподдельную панику бойцов, к которым удавалось подкрасться. азарт совсем другого рода чем при играх где главное огневая мощь.
Nazar [Sphinx]
12.10.2014, 21:38
Всем большое спасибо, было круто)))
Зачет оргам и участникам!!! Незабываемые впечатления!!!
И отдельный лайк ученым, ну очень душевные и понимающие люди.
всем спасибо за игру)
думаю каждый получил свой незабываемый фан))
зЫ
выкладывайте фотки)
Было весело :) Благодаря диалектическому дару Ореста и умению вести переговоры Аватара - стрелять фактически не пришлось.
Лаборатория - жесть. Ещё на первом этаже посещает WTF?! при виде ямы заполненной отработанным маслом и насыпи какого-то бурого песка (такая себе натуральная декорация), на верхнем этаже - антураж уже другого рода :) Профессура также зачётная. Кроме добрейшего Излома, которому без промедления был отдан сникерс, других коренных обитателей повстречать лично не посчастливилось (только издалека) :)
В общем, организаторам ещё раз спасибо за хорошую игру.
Отдельные благодарности нашедшим мой подсумок с магазинами ;)
фото від гурту "смертельні обнімашки"
77214 77215 77216 77217 77218 77229
антураж бару
77219 77220 7722177222 77223
одна з найцікавіших "пух"
77224 77230 77225 77226 77227
і шолом
77228
L_u_p_u_s
13.10.2014, 10:49
отличная игра получилась)) отдельный привет воякам, особенно взятым в плен)
П.С. Minion, личный состав надо беречь, а не взрывать ))
bundes22
13.10.2014, 15:24
Всем доброго дня! СФИНКСЫ - как всегда на высоте, организация и проведение игры... Молодцы!!! Из негатива только "АНОМАЛЬНЯ ЗОНА" на входе к учёным но тут сам виноват, надо смотреть под ноги)))
За фото сильно ногами не пинать, передвигался слишком медленно, не успевал за темпом игры)))
http://bundes.io.ua/album695992
в Зоне был найден дневник военного, много страниц было уничтожено огнём, но некоторые уцелели
... десантировались на северном КПП, по совместительству наша база. Полуразрушенное здание, двери и окна выбиты. Окна завешаны старой одеждой, штаны куртки…, на входе что-то похожее на ловушку, выглядит как полуметровая яма с песком, проверять не стал что там на самом деле. В Зоне лучше ничего без крайней надобности не трогать.
…понятно чьими это шмотками завешены окна, здесь было чьё-то логово, куча костей, кровища, и этот кто-то ел не только животных. Как же он проходил ловушку у входа? Или здесь есть подземный лаз или этот кто-то слишком умный. Что-то я такое слыхал об монстрах, которые раньше были людьми, которых застал самый первый выброс…
…граница есть. На карте. В реалии ёё просто нет. Монстры и сталкера ходят как у себя дома. Кстати местные называют ее кордоном.
…осваиваем вверенную территорию, пока четких указаний на счет сталкеров не было.
Вышли два интуриста. Ни по-русски ни на мове не говорят. Хорошо что напарница моя по-английски могёт.
Кстати, кто ей вообще разрешил Зону охранять. Прошла курс молодого бойца и все. Боевого опыта ноль. Автомат держит, не роняет. Для начала сойдёт. Видимо цель у нее какая-то особенная. Просто так сюда не попадешь, да и без веской причины лезть сюда это самоубийство.
Интуристы эти сигарет зажали, пачку мельданули, а свелось все к двум папиросам. Так они за 2 папиросы еще хотели сопровождение по Зоне, птичку им видишь ли надо сфотографировать. Ну барыги… отправил их к командиру, лучше б они со мной по нормальному договорились, он же их обдерёт как липку…
…стоим на посту с Леной (напарница моя), тут граната из-за кустов прилетает, в аккурат между нами. Ей то хорошо, она в яме, типа окоп, а я … земляная насыпь меня спасла… Вторая граната. Ага, кидать гранаты научись…
…всё он умеет, су*а. Это обманка была, третья меня изрешетила, лежу кровью истекаю. Странно, боли не чувствую… теряю сознание…
…очнулся, но судя по ощущениям не надолго. Сколько без сознания был не знаю. Вижу тип из кустов подходит к Лене, руки подняты, что-то ей говорит. Не слышу, уши заложены. Она пытается его обыскать…
…Ох и ловкий этот сталкер. Шустро он её скрутил и ножик к горлу. Интересно, на что он рассчитывает? Девченку жалко. Командир просил присмотреть. И чего это она к нему полезла, я ж ей все показывал и рассказывал, как надо с нарушителями разговаривать. Дистанция 5 метров и на мушку его. Шевельнется без разрешения – и к Хозяинам Зоны его…
…очнулся на базе. Странная штука Зона, должен был умереть, а я живой еще. Может выкарабкаюсь…
…выкарабкался, лучшеб я сдох тогда. Лену наши же, гранатой. Командир сказал, что с террористами переговоров не ведём. Интересно чего это он? Видимо не простые у них отношения, были. Ну мне переживать рано, я ему дорогу пока не переходил…
…како-ето зверье из Зоны лезет. Гон у них что ли? Кстати на людей похожи, в обносках каких-то. У одного вместо рта щупальца, ох и быстрые они, и пули их не берут…
…прошел слух, что гранаты их отпугивают, так где ж столько гранат взять-то?…
…правильно, сталкера нам на что? Погоняли мы их конечно жестко, ну так команда с верху была. Делали зачистку приграничных строений, какой-то цех. Два сталкера мне орали что они свои и у них есть пароль. Сталкеры, свои да еще с паролем, бред какой-то.
Может командир выдал пароль на проход…точно свои, оказалось это я им пароль выдал, «торпеда». Чертова контузия, и шум в голове…
…выдвинулись в глубь Зоны. Надо поймать трёх сталкеров. Чего их ловить? Сами же придут, в Зоне долго не походишь. Убежищ мало, а выброс в любой момент накроет. Хотя ученые вроде выяснили какие-то признаки надвигающегося выброса. Что-то там с цветом неба над центром Зоны, гоном зверья и шумом в голове, хотя шум по-моему всегда…
…нашли мы сталкеров, но те ли это слакера? Ого, командир лично проверяет. Ладно, а я пока чуток в зеленку углублюсь, недалеко лаборатория ученых и там явно что-то затевается, шумят сильно…
…прижали нас за лабораторией, монстры, сталкера, все в кучу, но самое интересно это группа неизвестных, ведёт по нам огонь но мы их не видим и кинжальный огонь на звук тоже эффекта никакого не дает. хотя перед нами бетонный забор, которым в нескольких местах обнесена Зона. Задумка хорошая, но денег как всегда не хватило. Аномалия там чтили? Ладно обойду, и вдоль забора… Ага, точно аномалия. Пули через нее к ним не проходят, а вот от них проходят. А если через верх…Через верх – самое оно. Они наверно и сами не знали что гранату можно верхом закинуть. Интересно ученые в курсе?
Ладно увижу расскажу им…
…тихо стало вокруг, за аномалией ни звука, в голове уже не шум а шепот. Наши отступают на кордон, монстры их гонят, а я …
...пока слушал шепот, оказалось что уже поздно уходить, кровосос рядом. Прикинулся я холмиком...
...пронесло. Сижу, сердце никак не уймется, кровосос в пяти метрах прошел. И как мой замах не учуял? Аномалия что ли его сбила с толку.
… думал уже двигать к нашим, а тут ученый ко мне топает, в смысле к аномалии этой, да еще со сталкером в сопровождении…
…так это свободовец. Ну лети душа к Хозяевам Зоны. Помню я как вы наш первый блокпост зачистили. А я с ученым потолкую….
…о как. Оказывается он не просто-то так по Зоне гулял со свободовцем. Дело у ученого у этой аномалии. Говорит если даставлю его в лабораторию с какой-то водой, взятой у этой аномалии то наши отношения, в смысле военных и учених, взлетят до неведомых вершин. Ага, знаю я эти вершины, просто жить ему очень хочется, а я единственный кто его может до лаборатории довести. Ладно свяжусь с командиром прежде чем его оставлять на съедение кровососам…
…м-да, придется вести его в лабораторию, приказ, бл*ть. Благо лаборатория не далеко. Ладно вперед…
…кто-это там на перекрестке шарится, вроде сталкер, одиночка. Шансы выжить с каждой минутой все меньше. Вызвал подмогу с базы. Но пока они дойдут меня тут, вместе с ученым, сожрут, и сталкером закусят. Шугану ка я его, может свалит быстро…
…ага, свалил, щас. Гад в шинах засел, а мне через них идти. А за ним излом что ли ходит. Ждать пока он его съест некогда. Зову сталкера к себе, обещаю не стрелять. Еле убедил, или деваться ему было некуда…
…идем втроем, ученый, сталкер и я за ними. Автомат я ему разреши не разряжать, против излома лучше два ствола. Надеюсь ему хватит ума не направлять его на меня, ни к чему мне его убивать. Чертов шепот, заткнись, я сам знаю что мне делать…
…всё, ученый в лабе, сталкер временно разоружен, надо быстро уходить к нашим. Пока он автомат соберёт я как раз свалю…
…ухожу в зеленку. Можно отдышаться. Связался с нашими, где они там топают? Получил координаты...
…выхожу на дорогу. Вот они. Ну теперь на базу…
Гра кайфова. Оргам величезне дякую і повага. На сталкері не вперше, але сталкерив перший раз. Просто не вистачає слів, щоб передати атмосферу.
Просто КЛАС.
Так як перед грою закинув не зовсім свою історію, а більше посилання на звіт по одному з попередніх стакерів, то почну з неї:
Мене звати Орест. Значну частину життя прожив в США, де був рейнджером… рейнджером Єллоустонського парку. В мої обов’язки входило, в основному, розважати туристів і годувати звірів. По натурі я пацифіст, зброю не люблю і її боюся. Бойові навички є тільки ті, які почерпнув з Counter-Strike і фільмів бойовиків.
В «Зону» я попав випадково, з розповідей здавалося, що там буде все просто. Побродиш, знайдеш цінні артефакти, продаєш їх і заробляєш багацько грошенят. Казали правда, що там є якісь злосні тварюки, але в Єллоустонському парку в мене був багатий досвід роботи з тваринами, тому подумав, що справлюся. І ще друзі переконували взяти з собою побільше зброї, але так як, це йде в розріз з моєю прогресивною життєвою позицією, то я взяв хіба пістолет Берретту і той без набоїв, так, чисто для вигляду.
Перед самим кордоном мене «обрадували» тим, що не всім і не зі всією зброєю в «Зоні» можна гуляти, спочатку це право треба заслужити. Заставили пістолет віддати баризі, ну я якби не дуже був і проти. Також в зв’язку з тим, що радіаційний фон на території не дуже сприяє оздоровленню організму, попередили, що перебування на вулиці довше ніж протягом 30 хв, приведе до незворотних і не дуже приємних змін в організмі.
Першим завданням було пролізти через кордон який охороняли військові. Вирішив не мудрити і не сильно ховаючись пішов через праву сторону. По дорозі зустрів старого бойового товариша Хокума… в сенсі бойового товариша по Battlefield 3, DayZ і іншіх онлайн іграх. Вот так разом і вийшли на військових. З ними домовилися доволі легко, пообіцяли, що поділимося по дорозі назад. Головне що пропустили, як то кажуть: пообіцяти - не значить женитися.
Після гуляння по території в нас було дві новини, добра і погана. Добра – Хокум знайшов артефакт. Погана – ми якось пропустили поворот на лабораторію, дійшли майже до забору на іншому кінці зони, а до тих незворотних змін в організмі залишалося всього декілька хвилин. Так як Хокум вийшов швидше за мене, то в нього вони почалися швидше. Він впав на землю і ще ледь живий щось прошепотів. Не знаю що саме, але мені здалося, що там було шось типу «Лиши мене тут і йди далі сам… Я прикрию… А, і артефакт ще мій забери...» ну або якось так. Вот я Артефакт забрав і побіг по дорозі, до місця де мала би бути лабораторія.
В неї я забіг спізнившись на лічені секунди, незворотні зміни вроді як не встигнули відбутися, принаймні так сказав лікар. Мій артефакт опізнали, і як першому стакеру, який в цей день до них завітав, подарували ще й антирад. Пора було здавати знахідку баризі і я потопав назад через Кордон. Я спершу думав віддати військовим антирад за прохід, але скористався тим, що патрульні між собою розговорилися і прошмигнув на іншу сторону. В слід мені кричали щось типу «Стій стріляти будемо!» но це тільки добавляло мені швидкості бігу.
Під час торгів з баригою розказав йому пафосну історію про те як відібрав цей артефакт в монолітовців, зарізавши їх ножем. Як доказ показав дві нашивки монолітовців які мені дали в загрузку в виді сувеніру при покупці пістолету. Хоча я навіть не знаю хто це такі ті монолітовці. Але барига був вражений, історія йому сподобалася і тому я в місцевій ієрархії підріс з нульового рівня, зразу на другий. Мені віддали пістолет. На другу ходку ми вже йшли з Хокумом (якого походу таки притягнули якось з зони пораненого) і Тео. Вони двоє не підозрюють, що мій пістолет не заряджений.
Через кордон вирішили йти цього разу через ліву сторону, бо на правій вже багато чого обіцяли. Хокуму вдалося прокрастися непоміченим, а нам з Тео пообіцяти і з цієї строни. Ми прийшли в Бар, там зустріли ще одну групу, в якій були Аватар, Гарольд, Мек і Рейч. Вони мене впізнали і вирішили йти з нами. Походу про мене вже почалися ширитися чутки, що якийсь сталкер голими руками завалив двох монолітовців, та щей сам бувший рейнджер. Я не став уточняти, що рейнджери армії США і рейнджери Єллоустонського парку це трішки якби різні речі… а ще в мене єдиний пістолет на групу… і всі вони не здогадуються, що він не заряджений.
Аватар знав про рибне на артефакти місце поряд, туди і ми пішли. Там скоренько затарилися кожен по артефакту і понесли їх до учених на опізнавання. Там я знов задвинув історію про вбитих мною монолітовців, за яку в обмін поросив аптечку. Історія сподобалася і аптечку таки дали. Час був нести хабар до бариги.
На кордоні Аватар домовився з військовими і за колу зі снікерсом, нашу групу пропустили. До бариги я підійшов перший і з впевненістю з голосі почав його переконувати про те, що вченні казали, що це самий рідкий артефакт в «Зоні» і за нього треба дати 2 рівня. Він мені повірив і я став зразу 4-тим рівнем в місцевій ієрархії. Заодно застрахувався аптечкою. Зі зброї мені тепер доступний навіть B-5-1 … тільки за чим він мені? Іншим так не проканало, впевненості в голосі не хватало і їм дали тільки по одному рівню. Худо-бідно але вони озброїлися.
Вирішили йти через центр кордону, так як це було останнє місце де ми нічого, ще не обіцяли. Там була якась заворушка в цей час, військові були дуже нервові. І тому коли вони нас побачили, то було дуже мало часу на те щоб або явно показати дружелюбність, або втекти. Я і Рейч показали дружелюбність, Хокум, Тео і Гарольд втекли, а Мек і Аватар задумалися, що ж це робити і їм прилетіло. Ми з Рейчем класично пообіцяли військовим і пішли на бар.
На барі ми дочекалися всю групу і там же домовилися в ученим, якого потрібно було провести до бариги, через кордон. За це давали всім по два рівня. Учений спочатку щось там розказував про те, що він покаже куди йти і тд. Але перед ним встав чіткий ультиматум, або він просто йде за нами, кудою поведемо і доходить цілісіньким, або іде сам. Він погодився і ми потопали через кордон по одній з троп. На самому кордоні військових не було, але вони були чуть ближче вже до бази бариги. Снігерс чи колу за прохід було давати влом, тому я їм сказав, що ми ведемо професора, який знає формулу вакцини проти зомбі вірусу, яку будуть видавати військовим. Говорив так впевнено, що майже вмовив їх провести нас ескортом до бариги. Але потім вони передумали і ми дійшли самі.
Барига дав нам ще по два рівня, в мене мав би бути вже 6-ий, але сказали, що такого ще поки не ввели… обідно, дали 5тий. Всі інші в групі вже доволі солідно озброїлися і ми знову пішли в зону. Я йшов перший як провідник… і та, вони все ще не здогадуються, що мій пістолет не заряджений...
jazz_911
14.10.2014, 09:20
игра замечюдненькая!весело и интерестно!монстры порадовали!но както маловато получилось!есчё бы часи,может два!кстати bundes,как твоя нога?
от Ученых
...вот занесла нелешкая нас в глубокий ... центр зоны , ученых добрых Германа, Круглова и Павлова. Собачку монстрик гад схарчил, за что и был убит, разделан, разобран, и для острастки его остатки мы возле себя и разложили. Сидим работаем и вдруг влетает тело и как ... ну мы ему недолго думая полкороба из ПКМа и на столик и под скальпель... А тут оказывается началося. Ходят всякие - сталкерами себя называют. Пужливые шо таракане, а глазки добрые, а ножки трусются - там монстрики, там бандиты шастают. А мы им тоже - "шастайте отсюда" , не то монстряком щас приложим и в зомбика бегом отправим.
А вслед за ними тут вбегаеют парниши в кепках, все по фене, заточки в пальцах, все в наколках и ботают в наш адресок так нагло - "вы тут тела что сталкерами обзываются не надыбали?". Послали их еще быстее чем всех других.
И тут прорвало.
То сталкер , то долговец, свободовец и монстры шастают как у себя на хате. Одним чего дай, иль опознай, иль подлечи, иль на... всех пошли. Незнаю как - но недовольных неосталось.
... далее будет
Кровосісь злапав кулеметника
http://www.youtube.com/watch?v=zPCOAB5gwLY
Корупція в рядах військових
https://www.youtube.com/watch?v=sBB0nOd6yX8&feature=youtu.be
Добрались перший раз в бар. Тепла зустріч. Послухали історію. Збирали інформацію.
http://www.youtube.com/watch?v=flldiVSv4as&feature=youtu.be
В барі
Купляємо інформацію. Беремо квест. Торгуємося.
http://www.youtube.com/watch?v=92Q7h6jdShQ&feature=youtu.be
brouhaha88
21.10.2014, 23:18
Начало было неожиданным и крайне веселым. Стоило нам только занять позиции как послышался шорох из кустов, я сразу уведомил нашу группу.. спустя мгновение Никита закричал: "СТОЯТЬ !" но то что мы увидели застало нас в полный разплох ))))
С диким криком из кустов на нас бросился кровосос а мы в свою очередь бросились бежать как дети играющие в ловы ))) (чувство будто вернулся в детский сад). СПС Minion, за вовремя брошенную гранату ))).
В общем игра отличная куча эмоций и приятная усталость.
Скажу лишь об одном минусе, а именно: не было подведения итогов (или я всё про@#&)
https://ps.vk.me/c6065/u16000457/docs/2b1f857f7faf/file.gif?extra=WbDjpRde--o9BTyQyhyzSGRDEx7lTRiaZ7cLDiHVLqE7vm2ZDElxhcwsDPXB-bnGmn49yqohE9nHrrx5Wf3_vOxasof6GA
Powered by vBulletin® Version 4.1.8 Copyright © 2025 vBulletin Solutions, Inc. All rights reserved. Перевод: zCarot