Просмотр полной версии : Відгуки
Это была не игра,а РЕАЛЬНОСТЬ!
Chief Grom
26.08.2007, 22:15
Ждал эту игру с того момента как уехал с открытия апрель-май 2007 и не разочировался. Спасибо оргам и Всем кто нашел время и финансы приехать на игру. Не буду расказывать как тяжело с Одессы было взять билеты,Очень тяжело. За две недели не одного билетика , и мы (8чел.) поехали на бусике,в этом есть свое преимущество.главное была достингнута цель-прибыть на ИГРУ.
гра супер. велика подяка оргам. особлива подяка групі MIKE. чекаю продовження
як там Мітіч ?
ZAK [Дикі Гуси]
27.08.2007, 09:27
Буду высказывать впечатления и благодарности по порядку.
Орги повеселились от души. На первом построении где то в заду возникло чувство, что сразу же после него в бой и поэтому был рад тому что уже был в полном камуфле. Когда вышел Митич чувство перешло в уверенность. Убийство было обставленно красиво, насколько это было возможно из учета, что все на построении были без очков.
Дальше была дневная. Из ярких моментов запомнились штурм ресторана, когда кто то просто заливал ресторан из пулемета шарами. В последствии выяснил что человек на дневной отстрелял 20 000 :shock: шаров.
Отдельное спасибо девушке Обороне за засаду над выходом из бункера. Душевно посидели, душевно покурили и поговорили под свист пуль.
Спасибо ребятам, которые прикрывали меня когда попытался (неуспешно, но уже позже) прорваться к штурмуемой резиденции.
Спасибо за ужин, который в полевых условиях был просто манной небесной.
Ночная запомнилась глюками в зеленке и нашей развед группой в 5 человек отправленной в бункер. Особенно тем из Сильванцев который задымил весь бункер взрывами из подствольника. Запомнилась эвакуация из бункера нашей сокомандницы, которая пробила ногу и последуюшая моя пробежка назад на позиции.
Мои искренние сочувствия сломанному Медведю. Жалко что так вышло.
Вторая дневная запомнилась молниеносным штурмом Сильванского укрепраена и беготней под пулями на крики "МЕДИК!!!".
Вечерняя запомнилась обходом в тыл Норманцев, пленным который шел под прицелом всей нашей группы. Вульф, я даже не хотел бы оказаться один в окружении 10 отбившихся арабов. Перестрелка на полянке, когда наша группа нарвалась на пикник была яростная и интересная. Отдельное БРАВО Тримарану переплывшему уозеро и извинения от меня что вел по нему огонь, когда он искал в своих вещах белую повязку.
Итого:
1. Спасибо оргам за хорошую игру.
2. Спасибо всем союзникам за то что прикрывали задницу когда я выполнял функции медиков.
3. Спасибо всей группе Ромео3 за сотрудничество и кооперацию.
4. Спасибо врагам за яростное сопротивление.
Вроди как то сумбурно, но впечатления все еще свежи...
supersonic
27.08.2007, 09:49
Игра была просто СУПЕР !!!!!!!!!
Кузен Ави [NH]
27.08.2007, 09:58
Слов нет, одни впечатления и воспоминания, ИГРА СУПЕР!!!ОРГАМ МЕГА РЕСПЕКТ!!!!
p.s. - хочу еще :roll:
Legioner
27.08.2007, 10:04
Вобщем, игра понравилась, исли не брать во внимание несколько моментов (евроказармы, постоянное наличие горячей воды :lol: ), неплохо проработанная легенда, короче, работа оргов оказалась на высоте!
Но теперь вопрос к вам же, куда подевалась команда "Пингвины", которые яро отстаивали своё право звать не медика , а ТЕХНИКА, ввиду повреждения рикошетом от кевларовых кустов, патрубков гидравлических приводов этих терминаторов???
Gena [ANGRY BEAVERS]
27.08.2007, 10:27
ОРГИ мы ВАМ просто благодарны!!, зная все сложности Вы на высоте!!
Медведь не знаю как звать, но ты брат держись, боевое крещение не позавидуешь :cry: ! На то и страйк- после 18 и екстрим.
Я лично 2 кг скинул, доволеееен :lol:
И всем респект.
Krondor [Медведи]
27.08.2007, 12:18
Начну с хорошего.
Во-первых, опять Яворовский полигон, опять МилСим.
Во-вторых, хорошая сценарная часть игры, опять неожиданные для игроков повороты.
В-третьих, внутри Сильванского лагеря теплая и дружественная атмосфера. Спасби всем Сильванцам, с которыми пришлось воевать плечом к плечу.
В-четвертых, спасибо и респект своим бойцам-Медведям, которые простуженные, траванувшиеся, с стертыми ногами поднимались и раз за разом шли в бой.
В-пятых, Псих, маладца представление вечером выше всяких похвал.
Из плохого.
Во-первых, отсутствие в Сильванской казарме туалета и сама казарма...
Во-вторых, мало было нас, и уехавшие две команды после первого дня игры еще больше ухудшили наше положение
В-третьих, бронированность некоторых подразделений противника вызывала восхищение, им не медик нужен, а механик - там гайки подкрутить, бронепластины отрихтовать, такое...
В-четвертых, команда DSO - мы станем вашим адом. За что - знаете.
В-пятых, поздно была заявлена игра, мало кто успел среагировать и приехать.
Предложения к организаторам (местами по интенсивности приближающиеся к требованиям):
Во-первых, поголовное хронографирование всех бойцов. У самого хронометра не было, но местами такие мутанты бегали, шо мама дорогая.
Во-вторых, жесткое, жесточайшее, наблюдение за соблюдением правил, по мертвяку, по маклаудизму, по лекарям и соответственно неизбежная кара за нарушение, а не невнятные заявления, дескать, мы примем меры...
В-третьих, четкие критерии определения на миссиях условий побед/поражений, с четкой градацией, а то при попытке узнать, кто же взял миссию, то же невнятное "ну вы понесли большие потери...", это простите не ответ.
В-четвертых, простите, звучит глупо, но стоит выдвать белые повязки бойцам централизовано и вносить их стоимость в заявку.
Дополнительно
Большое спасибо всем, кто оказывал помощь нашему покалеченному бойцу.
Ха-а-чу футболку :cry: :twisted:
:D Я СЧИТАЮ, ОРГАНИЗАТОРАМ ДЕЙСВИТЕЛЬНО УДАЛОСЬ ПРИВРАТИТЬ ИГРУ В РЕАЛЬНОСТЬ!
Всем огромное СПАСИБО за игру, организаторам низкий поклон.
КТО НЕ БЫЛ НА ИГРЕ, ВАМ ЕСТЬ О ЧЕМ ЖЕЛЕТЬ :D
Большое спасибо организаторам за классную игру. Получил огромное удовольствие.
Мы атаковали, отступали, лазили по лесу. Я катался на Хаммере, меня расстреливали в упор, бинтовали, забрасывали гранатами, раненого тащили под огнем в укрытие. Расцарапал себе руки, когда ползал в траве так, будто стал победителем в конкурсе рукорезания среди тру-эмо.
Впечатлений море. Эмоций море. Фоток полторы сотни.
Это была самая лучшая страйкбольная игра, в которой я участвовал.
Спасибо Реконам и Медведям, воевать вместе с вами было очень приятно.
Вечно живи король !!!
Первый раз на милсиме - первые впечатления.
Полигон - супер :)
отсутствие туалета в одной из казарм - явный деморализующий фактор, а предложение посещать данное заведение в казарме противника - провокация.
Питание - гуд.
Транспорт и водители - вери гуд :)
По крайней мере двоим офицерам СБ надо заниматься только организационными вопросами и уж никак не лезть в оперативное командование.
После игр ARW - ваши медики воспринимались как насмешка... объявите тупо 2 жизни и всё, если человеку сандалят очередь от паха до головы, и он после этого еще имеет наглость звать "медика" - вообщем не понравилось убивать по два раза. или может просто не привык.
Был окружен в последней миссии превосходящими силами противника, и под крики "берите его в коробочку" и "живым, его живым" а также учитывая внезапно отказавший привод, положил себе гранату на спину, совершив самоподрыв, но живим не дался :) вот на такой вот ноте и завершился для меня Independence Day
Еще раз спасибо всем организаторам за сценарий и быт, но боёвка слегка хромала.
Сильвания на всегда !
Mr_Dooser
27.08.2007, 17:24
Огромное спасибищщщще организаторам!!!!
Присоединяемся: это была ЖИЗНЬ, а не игра! Супер! Ждем продолжения!
Впервые в жизни испытали настоящий шок на игре: сначала убийство президента Митича, потом предательство в наших рядах... :D :D :D
Спасибо и союзникам и врагам за хорошую игру!
Извените, что о плохом...
Но теперь вопрос к вам же, куда подевалась команда "Пингвины", которые яро отстаивали своё право звать не медика , а ТЕХНИКА, ввиду повреждения рикошетом от кевларовых кустов, патрубков гидравлических приводов этих терминаторов???
Молодой человек, фильтруй базар. Пингвины никуда не деваются. Мы были все время на полигоне, в казарме. Были и на финальном построении. Если ты уверен в нарушении нами правил - почему не подошел ни к нам, ни к оргам?
Если ты хочешь что-то обсудить - велком в личку.
Panzer Meister [NH]
27.08.2007, 18:46
Впервые в жизни испытали настоящий шок на игре: сначала убийство президента Митича, потом предательство в наших рядах... :D :D :D .
Вах ! Дарагой ! О каком таком предательстве Вы говорите ? :lol:
Бизнес ! Это был чистый бизнес ! 8)
Как выразились мои братья по оружию - ИГРА СУПЕР ! Несмотря на отсутствие ожидаемого большого количества участников - игра всеже удалась на славу ! ОРГАМ - МЕГА РИСПЕКТ !!!
Понятно, что при таком количестве участников особенно давить на дополнения МилСим не было смысла. Посему, ожидаем побольше МилСим-а на игре-продолжении.
P.S. С "третьей" стороной у нас теперь особые счеты - арабы не любят, когда кто-то лезет в их бизнес, а тем более его портит..... :wink:
Был окружен в последней миссии превосходящими силами противника, и под крики "берите его в коробочку" и "живым, его живым" а также учитывая внезапно отказавший привод, положил себе гранату на спину, совершив самоподрыв, но живим не дался :) вот на такой вот ноте и завершился для меня Independence Day
Хе-хе, в следующий раз мы тебя возмём... :wink:
Потрещим на АРВ. :lol:
Итак, по распределению был назначен вышестоящим начальством в Норманский Медицинский Корпус и прикомандирован к группе "майк".
После прохождения ускоренного курса медицинской подготовки мне выдали бинты, скальпель, мешок протезов и отправили на передовую. :lol:
Роль медика была для меня малость непривычна - меня постоянно прикрывали бойцы подразделения, не отходя от меня ни на шаг, прямо как какую-то ВИП-персону. Так что из-за рода моей деятельности им тоже приходилось метаться со мной в самое пекло, а под конец они уже выучили названия всех протезов и знали когда нужно подавать скальпель, а когда флягу со спиртом (исключительно в медицинских целях) :lol: :lol: :lol:
Я уж было начал побаиваться, что моя СЛР-ка заржавеет от длительного неиспользования, но, слава Гечеваре!, я ошибся :wink:
Понравился динамично развивающийся сюжет. Многие подозревали про поворот с президентом, но всё равно получилось как-то неожиданно, а тот боевой запал, с которым все после кинулись по казармам бряцая снарягой - это вобще что-то.
Дальше я как-то часто терял нить сюжета, наверное, из-за растущего количества прооперированных (ужасы войны) :lol: :lol: :lol:
Помню вроде какие-то книги, какие-то резиденции... Какие, блин, книги, когда в одной руке калаш, в другой скальпель??? :lol:
Во время штурма этой самой резидеции, угол дома, рядом с которым я сидел, превратился в конвеер - раненных тащили одного за други со всех сторон, а потом ещё и в окна прыгать за ними пришлось. Штурманули её мы очень бодренько, тут сыграл и численный перевес, и удачный путь подхода нашей группы к обьекту. Правда был я там смертельно контужен своим же бойцом, после чело добит уже сильванцем (упал головой в коридор занятый противником, а ногами в наш):roll:
Хотелось бы выразить респект всей группе "Майк" и её командиру. Подобралась отличная группа ветеранов, вы сделали эту игру для меня ещё интересней.
Жаль, что противника было так мало :!: Это прямо нарушение традиции численного перевеса сильванцев, но враг держался молодцом.
Всякие мелкие проблемы взаимодействия и организации на самом деле побоку. :lol: Орги молодцы и ещё раз подтвердили, что они матёрые хряки. :lol:
Приступил к лечению пропитой в казарме с десантниками печени (с нас фотка мероприятия :wink: )
Маклаудов не видел, за что им отдельное спасибо. :lol:
Игра очень обрадовала! Учитывая, что это моя первая игра- был в восторге!
Играл за норманцев, что в конечном итоге привело меня к "предательству" - ну не понравился мне такой численный перевес, да и повоевать хотелось...
Дисбаланс сторон, конечно сделал игру для норманцев менее активной и не дал оторваться, постоянно отзывали, заставляли отступать... Но это организаторские вопросы и не мне их критиковать.
Орги - МОЛОДЦЫ!!! РЕСПЕКТ!!! Организовать такие игры -это огромный энтузиазм нужен!
Вовке и Бороде отдельный сенкс за ночевку.
Команде "Дикие Гуси" отдельная уважуха за дисциплину внутри команды, слаженность и тактику... Реально ударные элитные войска! Отдельный сенкс зачетному медику из Гусей! С вами в команде было приятно воевать, хоть и недолго...
Одесситы MadMAx и Суперсоник - молодцы - повеселили... Что называется безбашенный пулеметный расчет!
Молодцы полевые командиры - Фишка и Шлема, поднимали в атаку криками "Ура" пинками и личным примером )))
Тримаран и харьковчане ДСО - было с вами приятно воевать в одной группе, и против вас тоже
:lol:
Спасибо всем за игру! Буду ждать следующей большой игры
Рысь [Медведи]
28.08.2007, 09:47
Ну, что сказать-то?
В целом, понравилось, ибо - MilSim, как всегда - неожиданные повороты сюжета игры, драйв и отыгрыши. Опять же - Яворовский полигон.
На отсутствие рабочего санузла в казарме, разительно отличающейся от той, где нас разместили на Операции "Тайфун", на кевларовые кустики и бронированную траву с односторонней проницаемостью, - я закрываю глаза, как на незначительные помехи.
Свой кайф я получила. Спасибо огромное организаторам. Категорически не согласна с камрадами, кричавшими сакраментальную фразу "Мастера - козлы!!!". Просто вы сами не знаете, что оно такое - организовывать игры такого масштаба и уровня.
Спасибо большущее всем доблестным сильванцам, с кем бок о бок довелось защищать королевскую резиденцию, выносить ценные документы и прорываться сквозь непреступные кордоны норманских погранзастав. С вами было реально классно воевать. Респект команде "PARABELLUM", продержавшейся до последних минут в резиденции, - но и тут же мое вам "фе" - за то, что уехали и бросили сильванских ветеранов на произвол судьбы.
Норманцам (к сожалению, далеко не всем) - тоже спасибо. Всегда приятно бороться с достойными врагами.
По оперативным данным с родины, семьи погибших ветеранов подали коллективное прошение Его Величеству Фердинанду IV об установке монумента павшим героям на нормано-сильванской границе. Как стало известно из достоверных источников, Его Величество с энтузиазмом воспринял идею увековечить память доблестных сынов и дочерей Сильвании, погибших от рук вероломных врагов. Король Фердинанд IV заказал проект монумента известному скульптору Зурабу Цорителли. По задумке автора, трехсотметровая скульптурная композиция будет установлена вблизи второго пограничного блок-поста, где доблестно пали сильванские воины, на территории республики Нормания. Чтобы норманцы замахались ее демонтировать!
Mr_Dooser
28.08.2007, 10:46
Да зачем же демонтировать? Пусть стоит. В назидание тем, кто захочет испытать на себе силу номанской военной мощи. :lol:
А вообще - да, война порою пораждает страшные картины. Восставшие мертвые одни чего стоят... :shock: Иногда мерещится всякое... Гоним мысли об этом как о дурном сне.
Krondor [Медведи]
28.08.2007, 11:00
Сильвания понесла большие потери, не только ветеранов, которых подло заманили на якобы празднование дня независимости Нормании. Уничтожение регулярной норманской армией мирных делегаций, которые стояли до последней капли крови не сойдет с рук подлым инсургентам! Кроме ветеранов также были зверски уничтожены цвет спортивной и культурной элиты страны: писатели-агитаторы, критики-особисты, а также олимпийская сборная по стрельбе из спортивных гранатометов, пловцы в полной выкладке по ночам под обстрелом и особый полк парашютистов-разрядников.
Страна не простит расправы на своими мирными гражданами, уже комплектуется экспедиционный корпус имени сильванско-норманской дружбы, король это так не оставит.
Слава Сильвании!
Krondor [Медведи]
28.08.2007, 11:11
А вообще - да, война порою пораждает страшные картины. Восставшие мертвые одни чего стоят... :shock: Иногда мерещится всякое... Гоним мысли об этом как о дурном сне.
Если сквозь кевларовые кусты смотреть - еще и не то привится, особенно если механик поздно прибегает, там ведь расфокусировка оптических приводов, гидравлика пошаливает, гайки расшатываются - тяжела в общем жизнь...
supersonic
28.08.2007, 13:25
Наверняка уверен, что радикальная организация "Путь свободы" была подкуплена вашим плешивым королишкой, что бы обезглавить и внести раздор в наши доблестные войска. Но ничего, пройдут еще по сильванской земле наши берцы и проедут колеса и гусеницы наших бронемашин! Да здравствует Демократия!!! В топку короля с его гнилой монархией !!! Вива Нормания !!!
Всем привет. Скажу сразу - игра понравилась, как и все предидущие игры в формате МилСим. Несмотря на небольшое количество людей - игра получилась масштабной и полной. Взяли качеством, а не количеством :!:
Хотелось бы отметить просто отлично работающую схему командования! Оргструктура "сержант-лейтенант-капитан" работает на ура.
Скажу сразу, ни удаленность туалета, ни условия казармы нас не расстроили, и мы не считаем это недостатком. В любом случае - это лучше взводных палаток :)
Теперь о негативе. Повторюсь (на финальном построении я говорил об этом), очень не понравилось поведение некоторых игроков.
1) Несколько субъектов уж очень сильно рвались командовать. Их рвение явно перекрывало какие-либо понятия о субординации и уважения к сержантам и составу СБ. Во время обороны сильванского блокпоста эти персонажи просто перекрикивали дозорных на вышке, разводили панику, чем лично здорово мешали получать ЦУ от наблюдателей и слушать радиоэфир. Я уже молчу про "шоу" у инженерного озера. Кривились все.
Честно, я не был бы против, если бы офицеры СБ поступили бы с ними, как с антигосударственными элементами, по всей строгости военного времени :D
люди, не сваріться хто кого. Шлях Свободи і Норманський фронт дадуть "прикурити" всім
Всем спасибо за игру. Прежде всего организаторам за то что нас собрали. Нормансой коалиции. Ну и конечьно же врагам по легендаронму конфликту.
ЗЫ. Обращение к здешним прозаикам Коньчайте Свой Пиар и Провокацыю.
"После боя кулаками не машут"
Не успели мы проснуться после успешного отмечания Дня Независимости нашей республики, как прозвучала команда на построение, т.к. прибыли гости из враждебной нам Сильвании. Наконец король, кажется, осознал свою ошибку и признал независимость и самодостаточность Нормании. Но почему же он прислал в качестве делегации матерых боевых ветеранов? Это сразу навевало нехорошие подозрения. После торжественных речей организаторов и офицеров Служб Безопасности, к нам вышел президент поздравить ветеранов боевых действий, которые вот уже который год не жалея крови защищали интересы Нормании, также он держал слово к ветеранам сильвании, как к достойнейшему из противников... Неожиданно, один из репортеров, присутствовавший на этой встрече бросил свой фотоаппарат и неведомо откуда у него в руках взялся пистолет.... 3 выстрела в упор, растояние не более 1,5м. кажется Норманцам повезло что убийцу-смертника выбрали из числа не самых лучших стрелков, наш президент жив, но в тяжелом состоянии и находится и по сей день в коме.
Команда в ружье кажется прозвучала уже после того как марш солдатской обуви слился в единый непрерывный мощный гул. Бряцая снарягой и передергивая затворы сыны нормании, пылающие праведным гневом вновь оказались на построении перед лицом офицера СБ, который и сказал им что куда-то резко подевались сильванцы.... Реакция не заставила себя долго ждать, мы двинулись за ними в след, тем более судя по развед данным у них была одна задача - перейти границу. Война была объявлена.....
Это были три дня яростных атак, побед, поражений, отступлений, предательства.... Да, да именно предательства.... Когда офицеры СБ, при приближении сил сильванцев к одной из погран застав, развернулись против своих же бойцов и предложили присоединиться к сильванцам, группа Ромео II не предала интересы народа и демократии, но среди нас таки нашелся один предатель, который все это время так умело маскировался под нашего товарища... Незавидная судьба постигла негодяя, позже он был арестован и по законам военного времени был "расстрелян" перед окнами казарм Норманского контингента!
Вопчем, народ, это была отличная игра, реальный драйв!
Спасибо оргам за их труды.
П.С.: предчувствуя заброс камнями все же скажу
]
...
Из плохого.
...
В-четвертых, команда DSO - мы станем вашим адом. За что - знаете.
...
Предложения к организаторам (местами по интенсивности приближающиеся к требованиям):
...
Во-вторых, жесткое, жесточайшее, наблюдение за соблюдением правил, по мертвяку, по маклаудизму, по лекарям и соответственно неизбежная кара за нарушение, а не невнятные заявления, дескать, мы примем меры...
...
В-четвертых, простите, звучит глупо, но стоит выдвать белые повязки бойцам централизовано и вносить их стоимость в заявку.
Вам не кажется что вы не правы насчет своих требований, какую считаете "кару" надо принимать к вам за не соблюдение правил?
По четвертому пункту, действительно глупо. :?
Правила рулят.
Gorynych [Wolverines]
28.08.2007, 18:42
Мдяяяяяя...
хорошая игра была...
наверное...
ИМХО - сюжет и его реализация - самые удачные из всех игор в которых принимал участие. Всегда было чем заняться. Вертикаль власти работала как надо. Короче организаторы молодцы!
по Полигону: казармы похуже, чем в Гвардейском, но жить можно. Питание - вполне ниче, особенно ужин в полевых условиях, практически всегда был сыт.
Соратники норманцы - молодцы, всех победили. Особенно доволен своей групой Майк (спасибо ИРА, Злодеям и Бобрам) , действиями медиков - оперативно и там где нужно. Еще понравилось как штурмовали королевскую резиденцию - особенно группа которая начала штурм справа от главного входа. Своей командой конечно доволен как всегда - все задачи выполнены и перевыполнены :)
Сильванцам респект, осбенно тем кто поучаствовал в последней миссии (учитывая кол-во не уехавших и подупавший боевой дух ) и тем кто защищал правый (смотреть с улицы) от главного входа коридор резиденции - ниодного намека на несознанку, всем брать пример с них! Да и вобще на этой игре, как я понял, несознанки было очень мало.
Респект Сильванцу за вечернее шоу ( это как я понял был Псих? ) я такого даже в кино не видел. Короче афтар ЖЖЕТ!
Респект всем иногородним кто сумел в кратчайшие сроки приехать и принять участие, учитывая столь поздний анонс и напряги с билетами.
Если коротко - ради таких событий и стоит заниматься страйком.
Legioner
28.08.2007, 19:56
....огненное чудо, непонятной формы? :twisted: :twisted: :twisted: эт был я :lol: :lol: :lol: просто этот ник, какойто негодяй занял(маемо те шо маемо :D )
Krondor [Медведи]
28.08.2007, 21:06
Вам не кажется что вы не правы насчет своих требований, какую считаете "кару" надо принимать к вам за не соблюдение правил?
Простите, шановный, какие правила была не соблюдены нами?
...несознанки было очень мало.
К сожалению не могу сказать того же о действиях вашей стороны. Конкретно к Сфинксам претензий нет, но некоторые товарищи отличились...
Andrew PRIME
28.08.2007, 21:32
2 Krondor [Медведи]
не хочу раздувать огонь дискуссий, НО:
если бы Вы, уважаемый, и ваша команда удосужились бы не опаздать на финальное построение, то многие вопросы относительно нарушения правил и маклаудизма (это из топика о Пингвинах) можно и нужно было решать на плацу при всей честной компании и при организаторах/офицерах СБ "глаза в глаза", а не "за глаза" сейчас в форумах отписываться, какие вы ПРАВИЛьные и честные
тебя интересовало только из какой команды стрелок, который попал в вашего бойца - а все остальное вы пропустили мимо ушей или чего там еще
так вот о правилах - были вы мертвые, но без повязок, которые не смогли или забыли купить у оргов... это видели все, об этом говорили на плацу СБ - только для вас это новость, оказывается.
(приношу извинения, не сдержался - хотя помню просьбу эти темы в форуме не рассматривать)
Andrew PRIME
28.08.2007, 21:41
если серьезно и по теме:
Игра понравилась, не жалею о проделанной дороге через всю Украину.
Спасибо организаторам за продолжение "истории Нормании-Сильвании" - она пишется вашими руками.
Спасибо лично Бороде за предоставленную в первую ночь крышу над головой - так намного удобнее :) чем в парке под луной.
Спасибо Норманцам - всем группам - еще повоюем вместе
Спасибо Сильванцам - без вас было бы скучно ...
Виват Нормания! «Свобода понад усе!»
Krondor [Медведи]
28.08.2007, 22:03
2 Andrew:
1. На финальном построении не было меня (я пришел под самый конец) и еще двух наших бойцов по причине состояния здоровья (и это не считая бойца со сломанной ногой). Меня не было по причине разруливания проблем с их состоянием здоровья.
2. По поводу "за глаза". В суббоут вечером все, что я имел сказать, я сообщил офицеру СБ Браво.
3. Мы были мертвые, и действительно, не на всех были белые повязки, хотя на многих были. Объясняется это очень просто - это был последний бой в игре, после которого мы все организованной толпой шли в мертвяк, причем, замечу, то что мы были мертвые было видно невооруженным глазом, хотя бы потому что убили нас всех у вас на глазах.
4. Далеко не только наши бойцы в госпиталь ходили без повязок, но так как по ним было видно, что они мертвые, то соответственно ни узнавать из какой они команды, ни, замечу, стрелять по ним у нас почему-то желания не возникало.
5. Что же до конкретного бойца, то белая повязка у него была, но после первой миссии, была утеряна.
6. Что еще мы пропустили мимо ушей?
Ребята, давайте таки не будем развивать дальше этот конфликт.
Из группы мертвых отделился человек, который обстреливал пловца, естественно по нему открыли огонь с противоположного берега, если кого-то из "реально мертвых" зацепили, прошу прощения, видимо просто на такой дистанции большой разлет шаров, а дистанция была не малой.
Ув. Krondor, я лично прошу Вас в дальнейшем проследить за наличием белых повязок у бойцов перед выходом на миссию и с последующим одеванием их на голову при статусе "мертв" это реально помогло бы избежать никому не нужной ссоры и конфликта.
В конце-концов мы можем подискутировать на эту тему в личке или в ICQ.
В надежде на понимание.
С уважением, Сталкер.
Рысь [Медведи]
28.08.2007, 23:46
Из группы мертвых отделился человек, который обстреливал пловца, естественно по нему открыли огонь с противоположного берега, если кого-то из "реально мертвых" зацепили, прошу прощения, видимо просто на такой дистанции большой разлет шаров, а дистанция была не малой.
Стоп!!! Открыли огонь с противоположного берега по мне, хотя пловца я и не думала трогать! Во-первых, потому, что сама плавать не умею, и человек, залезший в воду, для меня уже - герой. Во-вторых, потому что привод у меня висел на плече, стволом вниз, стоял на предохранителе, и вообще была я мертвее мертвого и стрелять не намеревалась. В-третьих, находилась от того, кто пловца обстреливал(от основной нашей группы мертвых), на расстоянии метров 80, если не больше, при чем так сказать "за углом", и топала по направлению к базе. Вернее, в том направлении, откуда мы пришли, потому что слегка потерялась, а эта самая наша группа мертвых скопом орала мне, что я не туда пошла. Сомнительно, что по мне прилетели случайные шары. Такой разнос даже раздолбанный пулемет не даст.
Да и вообще - будь я живой, вознамерившись пострелять, пока сняла бы привод с плеча, пока бы прицелилась, пока то да сё - схлопотала бы куда как больше одной очереди. А я вовсе не мазохистка и не самоубийца.
Так что давайте не будем...
1. День Незалежності
Прекрасний сонячний день. 24 серпня 2007р. День Незалежності Норманської Демократичної Республіки. Коли почули по радіо звернення сільванського короля до народів Сільванії і Норманії, вперше важко було повірити. Ми - незалежні, по-справжньому. За тридцять три роки існування держави ми нарешті стали незалежні від довгих років війни, яка оповила країну, війни, яка, здавалося, втратила свою мету і яка вижала з обох народів всі соки, забрала найдостойніших. Нарешті, король Сільванії припинив безглузде кровопролиття ... важко повірити, але факт: війні - кінець.
Що ж, лірику - в сторону. День незалежності ознаменується парадом і приїздом президента, а значить для нас, з бюро служби безпеки, безсумнівно, знайдеться робота. Відпочивати не доведеться. За тиждень до дня підписання пакту про перемир'я і параду, отримали останні настанови бюро: нам доведеться забезпечити безпеку містечка, де проходитиме урочиста зустріч президента з ветеранами обох сторін. Відразу серед наших у бюро виникло питання, на яке відповіді ніхто не мав: чому парад організовують у невеликому містечку під Азуром, повністю відданому під резидентні поселення військовослужбовців, приписаних до локальної військової частини неподалік? Всі спроби отримати відповідь на це запитання, яке червоточило всіх СБ-шників, наштовхувалися на неприступну стіну служби канцелярії президента, і відповідь - єдина: "рішення - прийнято і обговоренню не підлягає". Всі розуміють, що ідея невиправдано небезпечна, однак розводять руками і в міністерстві, але, схоже, змінити щось вже ніхто не в силі. Єдине, що може зробити бюро - повідомити канцелярію про свій протест, проте результату ми вже не отримали і у п'ятницю нам таки доведеться попотіти над роботою...
2. Луі Харві Оссі
Війна перетворила Норманію на суцільну військову машину, де навіть у початкових шкільних класах обов'язковою дисципліною є військова підготовка. Постійний військовий стан, техніка на вулицях столиці. День, коли президент може зняти військову форму, безсумнівно для нього самого - свято.
Незвично дивитися в обличчя людей, які ще нещодавно стріляли в тебе з протилежного окопу. Ветерани. Ще тільки у травні під час ендомського інциденту, вони були готові перевести на нас тонни кулеметних лент. А сьогодні - усміхаються. Можливо для молодих норманських солдат ці усмішки і є вісником миру, та тільки не для нас, хряків. Під щасливою маскою чітко читається ненавість і хотів би я дописати туди ще і страх, та сьогоднішні обставини не дозволяють.
Площа повністю вкрилася різнобарвними прапорами. Парад. Галас і шум вмить припинився і доблесні воїни обох держав вишикувалися, голосно, з відлунням ехо, стукнувши каблуками. У світлі сонця виблискують начищені парадні форми і медалі. Зазвичай схожі паради проводяться при зброї, однак, взявши до уваги присутність сільванської сторони, від традиції довелося відмовитися, ризик повинен бути зведений до мінімуму. Тишу розрізають тільки різкі звуки полотен прапорів, що ровиваються на вітрі. Почалися промови державних лідерів. Серед них - промова нещодавно обраного міністра оборони, Бороди, в минулому державного головного лікаря, а пізніше - міністра охорони здоров'я. Нарешті на площу виходить президент. Білий костюм різко виділяється з-поміж парадної форми військовослужбовців. Супроводжують президента два офіцери, більше схожих на командос, аніж на тілоохоронців, озброєних до зубів, з відділу охорони канцелярії президента при бюро. Промова Мітіча голосним ехом роздається на площі. Мені в цей час не до промови, прикривши рукою навушник, я слухаю невпинний потік інформації з докладами про стан ситуації зі всіх участків, передаю свої дані. Раптом, на здивування всіх, президент наближається до військовослужбовців. Цього немає у розкладі, нестандартна ситуація. Нажаль, пізно вирішувати зараз, хто винний і чому дозволено відхилитися від чіткого сценарію, потрібно чітко дотримуватися процедури спостереження, канал розривається від рапортів. До вбивства президента залишається ще одна хвилина...
Ніхто не помітив, як репортер з групи CNT потягнувся за пістолетом. Слід відзначити, що всіх репортерів дотошно оглядають перш ніж допустити до роботи під час такого роду міроприємств. Наявність зброї в репортера в цей момент може означати тільки одне - він її отримав вже тут, на площі. Невже зрада? Заговор? Думати не час! Пролунало три постріли, перш ніж будь-хто зміг зреагувати...
Крики! Я біжу до тіла президента, якого вже накрило собою двоє наших, що добралися до нього раніше. Паніка! В ефірі - суцільний бардак! Ще постріли! Автоматна черга! Озираюся, бачу окровавлене тіло репортера на землі, неподалік - камера і пістолет. Тілоохоронці президента, щойно пристрелившого нападника, лихоманно озираються довкола, шукаючи будь-яку іншу небезпеку. Крики! "Всі в казарму!" Оплески! Хаос! Президент - живий! Важко поранений, але живий. Важко це пояснити, але зараз всі дії відбуваються автоматично, майже рефлекторно. Ми піднімаємо президента і евакуюємо його в безпечние місце. Штовханина, паніка! Площа перетворилася начебто на потривожений мурашник. Але через хвилину - пуста, лиш тіло репортера і оціплення по периметру рядовими бійцями СБ...
... Пройшла година. Паніка розсіялася, потрохи приходимо до тями. Ми на екстенному бріфингу офіцерів СБ. Міністр оборони Борода докладує про стан державного лідера. Президент - смертельно поранений і перебуває у комі.
Вбивцю ідентифіковано, це - 35-и річний журналіст CNT Луі Харві Оссі. Детальнішу інформацію вже в цей час обробляють інформаційний та антитерористичний відділи. Віддано наказ про початок допитів. Ми починаємо з норманських військовослужбовців, яких групами приводять до зали, нашвидкоруч переобладнаної для допитів. Інша група - відправлена до резиденції сільванських "гостей". Однак прибувших до тимчасової резиденції сільванських ветеранів офіцерів СБ чекав справді несподіваний сюрприз - будівля виявилася порожньою ... Пізніше, під час обшуку, тіла охоронців резиденції було знайдено у підвалі...
(далі буде) :)
(продовження)
3. Штурм
Оголошена надзвичайна ситуація. Найближчі військові частини приведені до бойової готовності. Ніхто цього не говорить в голос, але всі розуміють - мир між Норманією і Сільванією тривав недовго і фактично ми зараз знову у стані війни. Президент у комі і нікому зараз зайнятися політичним аспектом цієї проблеми. Діяти треба рішуче і негайно. Сільванські диверсанти намагаються покинути країну і потрібно уникнути цього будь-якою ціною. Згодом отримуємо шокуючі дані: ворог відступив до колишнього королівського палацу, тепер - резиденції сільванського посла. Чому вони не тікають? Чому вирішили укріпитися і тримати оборону? Можна припустити, що вони отримали відповідний наказ, але все це дуже дивно.
24.08.2007 17:00
Що ж, наша задача - провести розвідку. Висилаю оперативну розвід-групу на місце дислокації ворога, провести спостереження і зібрати якнайбільше інформації про розміщення ворожих сил перед підходом основної групи підтримки. За цей час проводимо структуризацію сил, які маємо в наявності вже зараз. Неповна рота. Поки інші війська мобілізуються і перекривають прикордонні застави, ми повинні заблокувати рух сільванських диверсантів на території Норманії.
17:30
Отримую перші розвід-дані. Вирушаємо основною групою на місце дислокації ворога. Рухаємося обережно, не відстаючи, але відпустишви вперед на декілька кілометрів розвід-групу.
18:00
Контакт! Сільванці зайняли ресторанний комплекс неподалік королівського палацу і обстріляли нас на підході. Якщо ще до цього моменту можна було засумніватися у причетності Сільванії до замаху на президента, то тепер, принаймі, у це було дуже важко повірити. Наказую відкрити вогонь і стріляти на ураження. Ціль - захопити комплекс за десять хвилин. Кулеметна точка, встановлена на західній позиції комплексу, швидко відтиснула ворога, а решта сил, притиснувши з північної стіни, змусила сільванців покинути будівлю і відступити через підземний бункер.
18:30
На території комплексу розгорнути польовий штаб. Розставлено периметр і патрулі. Вислано три розвід-групи: Ромео - бункер і територію на ним, Віктор - західну позицію, Майк - тиловий обхід з лівого флангу і в перспективі - південну сторону. Наказ всім - провести розвідку боєм.
19:00
Штурм! Група Віктор на західній стороні вступила в контакт, атакуючи головний вхід. Наказую групі Майк підтримати з півдня. Штаб демонтовано і решта сил підступають з півночі. Частину групи забираю з собою і в обхід по лівому флангу пробуємо вдарити з єдиної ослабленої позиції - сходу. Мушу визнати, ворог здаватися не збирався. Кулеметна черга, відкрита з вікон будівлі східної сторони, прошивала кущі наскрізь, моментально поранивши мене і ще одного бійця. Мене протягнули з десяток метрів по землі і ожиннику до нашого медика. Професійно накладений бандаж і укол морфію зупинив кровотечу і поставив мене на ноги. Поранення - несерйозне, можу залишатися в строю. Пошкоджена радіостанція, працює тільки на прийом.
20:00
Отримую наказ від генерала зупинити штурм. У це просто не віриться! Ми майже взяли резиденцію! Наказ - відступити! Другий польовий командир Фішка передає наказ командирам груп. Схоже, що здоровий глузд не полишає нікого і я чую в ефірі прохання про підтвердження наказу від іншого офіцера СБ. Наша школа! Прикро це робити, розуміючи реальну можливість взяти будівлю до сутінок, але я змушений підтвердити наказ. Я не знаю, що там вирішують на горі, але, здається, окрім трупів ворога, генеральному начальству потрібно ще щось у цій резиденції. Чому б не поставити нас до відома? Ненавиджу темні ігри уряду! Відступаємо на північну сторону, підтримуємо своїх бійців і прикриваємо відступ. Невдовзі знову отримую наказ, на цей раз, він вже мені подобається - "взяти резиденцію!" Схоже наверху справді вирішують якісь політичні штучки, але мені не до них. Вперед! Всі сили - вперед! Намагаємося з невеликою групою пробратися всередину через підвал з західної сторони ... Підходимо до входу в бункер і ... це сталося миттєво ... Автоматна черга з правої сторони! Невже пропустили?!?! Я бачу, як падають один за одним мої комради, сам падаю на спину, лихаманно тримаючи автомат і готовий продати своє життя подорожче. Сільванці, ми їх таки пропустили з правого флангу! Відкриваю вогонь, посилаючи на той світ одного "синього". Кулі прошивають мене ... повіки змикаються ... тепло ... і тиша ...
21:00
Приходжу до тями в польовому госпіталі. Невже живий? Так, я - живий! Серед маси поранених ходять слухи про те, що резиденцію взято. Ми це зробили. Невдовзі я вже стою на ногах завдяки чудо-препаратам...
4. Облога
Виписка з госпіталю була радісною новиною для мене і для бійців, які вже рвалися в бій. Сільванці відступили з резиденції при натиску наших сил. Командування вирішило взнати, що так ревносно утримували "сині" в посольстві.
22:00
Повертаємося з групою виписаних з госпіталю до резиденції. Повсюди наші. Одні ставлять барикади, інші обшукують приміщення. Схоже, нам доведеться тут обшарити все. На бріфінгу взнаю, що сільванці відступили, але укріпилися неподалік бункера. Наші сили вже не такі потужні, які були при штурмі і нам ледве вдається тримати периметр. Схоже, що у "синіх" на рахунок резиденції справді якісь плани: довкола будівлі помічені засади. Якщо їм прийде в голову атакувати резиденцію і намагатися її відбити, це буде їхній останній день. Наказую повимикати ліхтарі, щоб уникнути снайперсього вогню. Невдовзі декілька разів було чути постріли у напрямку будівлі, та все марно - стріляли навгад.
23:00
Із західної сторони помічено рух. Наближаються двоє бійців до центрального входу. Невже йдуть на переговори? Віддаю тривіальний наказ перевірити приналежність стороні, хоча цього можна було б і уникнути, так як бійці роблять свою роботу сумлінно ... Ввімкнуто ліхтарі, сам пробую перевірити шеврон, ні би наші, здалеку щоправда не видно, та бійці з опущеною зброєю не викликають до себе надмірних підозр. Відходжу перевірити стан оборони на лівому крилі і раптом !... постріли в холі! Бійці, яких ми пропустили - сільванці, схоже вони самі не розуміли, що робиться, і заблукавши неподалік поверталися до будівлі посольства, ще думаючи, що воно під владою сільванців. Помилка в обороні! Нам це коштувало дешево - одним пораненням, та могло б обернутися справжньою трагедією, якби самі диверсанти були б освідомленні, хто знаходиться в будівлі.
23:30
Сидіти в оточенні сільванців мені явно не довподоби. Над бункером з північної сторони помічені ліхтарі, там щось відбувається. Потрібно рухатися, хоча б спробувати прорватися чи заслати розвідку в тил. Після обговорення з командуванням, вирішено послати дві групи: одну - в бункер, іншу - на територію над ним. Та не встигла наша розвід-група вийти з будівлі, як помітила рух в зеленосмузі неподалік, а на рапорт про помічений рух, була сприйнята за ворога і обстріляна нашою ж обороною. Розбор польотів робити немає коли, вирішено зробити вилазку зі сходу, та ситуація там повторюється. Схоже, нас оточили і не дають вийти з будівлі. Ми, розуміючи, що переважаємо в численності, не можемо нічого вдіяти без суттєвих втрат або ризику знову здати позицію на резиденції. Сільванці діють блискавично і скориставшись покровом ночі, зрівняли недолік різниці своєї чисельності в порівнянні з нами... Тим часом з бункера повернулися наші, поранені.
0:00
Потрібно діяти. Я наказую зняти оборону південної сторони і правого крила і вислати їх, як ударну групу із заходу будівлі. Та не встигла ми перегрупуватися, як почалася атака. Аката! Нас атакують з головного входу і підвалу! Невже сільванці настільки сміливі, що ризикнули провернути атаку та ще й з незручних для них самих позицій. Я не можу розцінити даний маневр ніяк інакше, як відволікання уваги. В будівлю полетіли гранати, світло пронизило темноту кімнат і кулі почали прошивати коридори будівлі. Шум і крики! Я намагаюся тримати ситуацію під контролем.
0:30
Сільванці почали відступ з позицій. Моя підозра щодо відвідного маневру і атаки справдилася. Командування віддало наказ евакуації і всіма силами вдарити у фланг противника. Що ж, непогано, у всякому разі краще, аніж сидіти, склавши руки. Виходимо через східну сторону резиденції, вмикаємо ліхтарі і двома групами рухаємося вздовж північної стіни. Контакт! Сільванці залишили нам сюрпризи, але ми їх швидко виносимо під нуль.
Наздогнати відступавшого ворога не вдалося. Як виявилося пізніше, сільванці здійснили вивіз секретної документації з прилеглих до резиденції архівних бункерів. Ось що так хотіло захопити наше командування і їм це не вдалося. Що ж, ми програли бій, але у цій війні за нами ще залишається останнє слово...
(далі буде) :)
Шльома, респект!!! Мемуары достойные настоящего офицера и ветерана!!! ;)
Krondor [Медведи]
29.08.2007, 17:41
Да уж, человек постарался, сразу видно... Браво :!:
Есть мнение, чтобы труды не пропадали, постить их в раздел проза... В назидание и изучение потомкам.
Дякую, от вирішив написати відгуки .. і мене понесло :lol:
Вирішив вже закінчити почате ... 8)
(продовження)
5. Прорив
Шукати сільванських диверсантів вночі було безглуздо. На території всієї провінції огошено військовий стан, найближчі поселення евакуйовано в межах звичної процедури. Кордони закрито і підсилено гарнізонами регулярної армії. „Сині” просто-напросто будуть змушені прориватися через застави у Сільванію, це всього лиш питання часу. Так, звісно, бійці там не з простих, можуть місяць перебувати на ворожій території без відповідної провізії і засобів виживання, користуючись всім, що підвернеться під руку. Мушу визнати, в даній справі вони дадуть фору навіть хлопцям з відділу розвідки бюро. Нерідко на території Норманії виловлювали таких „засланців”, які подовгу проживали серед сільського населення. Ловили в моменти, коли ці „командос” припускалися помилки, часто з документами тощо. У мирний або відносно мирний час їх обмінювали на норманських в’язнів або віддавали за викуп. Таким чином Норманія сама здійснювала „природній” відбір сільванських елітних диверсантів. Що ж, тепер, за відповідних умов, їх чекає розстріл, у найкращому випадку –утримання в таких установах, про існування яких знають лише привілегійовані службовці бюро і мабуть одиниці у міністерстві оборони. Такі в’язниці-лабораторії з їхніми технологіями в області психології можуть перетворити людину на жабу, та так, що він сам буде у це свято вірити, або ж поставити його в ряди норманської армії. Такі часто з’являлися в саперних батальйонах і добровільно йшли по мінним полям, розміновуючи шлях. Довго вони не жили, якщо не підривалися на міні, то сходили з розуму через деякий час. Службовці завжди дивувалися з них, складаючи легенди про психів зі штрих-кодами на потилиці. Не дивувалися хіба у вищих кругах бюро СБ, роблячи відповідні висновки і вдосконалювавши свої методи. Така була плата Сільванії за тридцять три роки репресій, свого роду – імунітет на „інородні тіла” на території держави. У самій Дампі не знали про прогрес норманських вчених у цій галузі, адже все починалося з примітивного Інституту Прикладної Психології, утвореного у 1968 в провінційному Азурі і надії на який великих не покладали. Максимум, що могла заволодіти королівська служба безпеки – розвід-дані, які до того ж часто підкидалися...
За цими роздумами я зібрався і прибув до бріфінг-залу. Поки сільванці на території Норманії – розслаблятися не доведеться. Міністерство вже веде розслідування і переговори з сільванською королівською службою. Та поки політики роблять свою роботу, ми, армія, будемо робити свою. Настанови прості – укріпити прикордонні стратегічні точки: залізно-дорожний вузол, нафтову вишку і прикордонне КПП гарумської провінції. Вихід на позиції – негайно.
25.08.2007 9:30
Вирушив у складі роти механізованої піхоти військ третього ударного полку дивізії імені Гечевари, дислокованого неподалік. Хлопці знають свою роботу, повз них і миша не просковзне. Якщо варто було укріпити стратегічно важливі точки, то ці бійці зі своєю вогневою потужністю – те що треба!
10:00
Розгружаємося на позиціях. Основні сили – на ЗД-вузол та вишку, одне відділення – на КПП для забезпечення контролю пересування транспорту. Сам інструктую роботу КПП, другий офіцер Фішка – контролює укріплення позицій на стратегічних точках. Починається звична процедура і рутинна робота: фейс-контроль, перевірка документів всіх проїзджаючих, перевірка багажу. Цивільні трапляються рідко, оскільки суміжні села виселено. Частіше – військовослужбовці-грибники. Перевіряємо кожний транспортний засіб. По обстановці ніщо не говорить про те, що на території вештається рота ворожих диверсантів.
11:00
Помічено рух колони військового вантажного транспорту. Зв’язуюся з командуванням, говорять, що у зоні не повинно бути пересування наших військ. Дивно. Колона зупиняється на першому шлагбаумі, спереду колони – вантажний хамер і на передньому сидінні – військовослужбовець. Підходжу ближче і командую бійцю перевірити кузов. Офіцер на сидінні пасажира демонтрує посвідчення СБ Норманії. Я готовий підійти і перевірити документи, та раптом !! ... лунають постірли! Солдат, що відкрив кузов автомобіля, падає на землю і зі всіх транспортних засобів висаджуються, як по команді, сільванські солдати. Я, миттєво зрозумівши, що сталося, кидаюся назад під потужним вогнем прикриття бійців на КПП. Лунають вибухи гранат! Крики! Хаос! Я відступаю на дальний шлагбаум! Назустріч вже рухається бойовим порядком мобільна група! Вибухи! Постріли! Затята бородьба за КПП, сільванці пробують прорватися, та малочисленна група, локалізована на КПП утримує їх з останніх сил. Чисельність ворога точно невідома, вони все продовжують і продовжують вистрибувати з кузовів вантажівок! Підтягнути наших, швидко і водночас неможливо. Краще залишити КПП і перегрупуватися. Я наказую відступити і зайняти позиції на барикадах за КПП.
11:30
Ми здали КПП. Ціною декількох десятків „синіх”. Наших полягло з півдюжини. Непогано для такого прориву. Біля КПП палають вантажівки, з нашого боку – відкриті порожні обстріляні легкові авто цивільних, які появилися так невчасно. Потрохи починаємо оговтуватися. Що трапилося? Чому ворог пробував прориватися напролом? Чому не дочекався ночі? Звідки у нього наш транспорт? Звідки норманські документи? Надто багато питань. Їх будуть вже вирішувати в центрі аналізу інформації бюро.
Зараз – потрібно діяти! Сільванських бійців залишилося всього з десяток. Вони засіли у бункерах КПП і, схоже, відступати не збиралися. Та і відступати їм немає куди. Якщо зараз стрімко і злагоджено вдаримо, то відіб’ємо позицію без суттєвих втрат. Я наказую зачистити точку. Сам йду вперед. Одна група Ромео – на правий фланг, через лісосмугу, інша, з бійців Віктора – на лівий для фронтового штурму. Сам, з декількома бійцями Ромео, прикриваючись за палаючим транспортом, підтримую вогнем групу Віктора. Шальна куля! Нехай йому! Дзвін прошиваючих наскрізь обшивку вантажівки куль і ... різкий удар в плече! Я падаю на землю! Біль! Нестерпна біль і занімівша рука, я випускаю з рук зброю! Медик! Медик! ... Ніхто не спішить на допомогу! Медик! Чую ззаді: „медика офіцеру СБ!” Медик. Вже тихіше ... медик ... від болі втрачаю свідомість...
12:00
Я у госпіталі. Нашвидкоруч змонтований польовий шпиталь неподалік бойових дій. Проснувся від одного вдоху нашатирного оспирту. Кулю вийняли і нашпигували чудо-препаратами. Мені не сидиться на місці. Я забираю з собою ще групу і вирушаю на точку.
До того часу там вже повністю відбили КПП. Офіцер Фішка знає свою роботу не гірше інших і вправно, майже ідеально відбив точку. Розподіляємо сили заново. Вдруге віддати КПП ніхто не збирається. Аналізуємо бій, рахуємо втрати.
12:30
Знову помічено рух транспорту. На цей раз ворог висаджується неподалік і круто огинає на лівий фланг зі сторони поля. Штурм сільванцями з цього боку – виключений, а от глибокий обхід лісосмугою в тил – реальний. Я надаю наказ групі Віктора розгорнути лівий фланг від вишки до КПП. Майк – зайняти правий фланг і передову позицію. Ромео – саме КПП. Докладую обстановку в штаб. Відповідь не заставила себе чекати: сільванська група зайняла укріп-район поблизу населеного пункту. У них – заручники, офіцери СБ Норманії. Справа набуває цікавого розвитку! Невже „сині” будуть торгувтися за своє життя? Отримую наказ: зачистити і відбити укріп-район, підійти незаміченими, щоб виграти для наших полонених і переговорщиків час, вдарити несподівано.
Залишаю групу Ромео на КПП, щоб по команді підійшли до точки з півдня. Всіх решту забираю з собою і здійснюємо марш-бросок на північну сторону точки, де з-під самого лісу плануємо вдарити. По дорозі проводимо спостереження за позиціями ворога.
13:00
Вогонь!!! Групі Ромео – атакувати з півдня! Групі Майк – з лівого флангу, зі сходу. Решта, основна ударна група – прямо по напрямку, зачистити територію! Бій тривав двадцять хвилин. Оперативно, без суттєвих втрат ми зайняли точку, вчасно проникнувши через огорожу на територію і прикривши правий фланг вогнем, який в той час також під прикриттям димів, замкнув ворога і вичистив під нуль територію. Ще деякий час тривала перестрілка за вишку в центрі укріп-району, та винести її – було питанням часу.
13:30
На поле і прилеглий ліс повернулася тиша. Лиш гора трупів і важкий дим над укріп-районом свідчили про минулий бій. Проте, ніхто не радів. Залишилася малочисельна група „синіх”, замкнувшись у бункері в центрі з офіцерами СБ Норманії. На місце прибув переговорщик, але після короткого психоаналізу заявив: терористи неврівноважені, на переговори не йдуть, заручники, скоріш за все, вже мертві. Наказ – взірвати бункер.
Після довгих спроб відкрити бункер, надаю наказ командиру групі Майк Тімуру взяти будь-якою ціною за п’ятнадцять хвилин! Виконання наказу не довелось довго чекати. Пролунав вибух гранати, вміло закинутої всередину...
Ексертиза тіл пізніше не виявила серед бійців, захопивших бункер, вогнестрільних поранень. Всі офіцери СБ Норманії були живими на момент вибуху. Зрадники? Як таке може бути? Всі офіцери регулярно проходять психологічне обстеження. Тепер зрозуміло, чому вони не торгувалися, зрозуміло також, що ми маємо справу не з неврівноваженими противником, а із заплутаними політичними іграми. Невже черви корупції добралися до норманської демократії? Страшно подумати, що може приховуватися наверху і які можуть бути наслідки всіх цих подій. Тим не менше, незрозумілими залишаються запитання: чому ворог не дочекався ночі і під її покровом не намагався перетнути кордон? Чому зайняв укріп-район, завідомо знаючи, що йому там не протриматися?
Запитання, запитання, запитання...
(далі буде) :)
"...и тут Остапа понесло..." (с)
видно дія морфію ше не пройшла
в прозу :lol: :wink:
видно дія морфію ше не пройшла
Хм, а я то думаю, що мене так плющить ...
:) Завтра допишу свої мемуари ... і нарешті засну :lol: :lol: :lol:
Чекайте четверту, фінальну частину. Також замовляйте ліцензійку в твердому перепльоті :lol: :lol: :lol:
Я просто хотів висловити свої респекти, і мене понесло мальок. Спершу копіпастнув з вікна в блокнот, потім у ворд :) От зараз ще назву і епітет придумаю .. :)
Скористившись моментом, хочу передати привіт всім, хто був на грі! Було класно з вами воювати! Дякую норманській стороні за чудове виконання наказів! Особлива подяку всім командирам груп! Особистій охороні, пристевленій до мене :) Сільванцям - за упорний супротив і чудову війну!
З повагою.
Рысь [Медведи]
30.08.2007, 08:56
Шльома, да ты талант! Реально! :)))
Сразу заказываю себе экземплярчик книги с авторской подписью и посвящением!:))
Правда, про взятие вами резиденции - это уже авторское преувеличение, но за стиль повествования, закрученность сюжета и общую красоту повествования могу закрыть на это глаза. :wink:
P.S. Не по теме достойных Пульцеровской премии мемуаров Шльомы, но по теме игры.
Все-таки штурм/защиты злосчастной резиденции были просто суперскими! Спасибо доблестным защитникам, державшимся до конца, и отдельное спасибо - яростно атаковавшим нас норманцам. Славно мы с вами "потанцевали" в коридорах и комнатках "дворца"!!
Шокировали, если не сказать - напугали, меня два момента штурма: первый, когда я увидела в прикрываемом мною окне голову нападавшего - в 1 метре от моего ствола, - и осознала, что нахожусь, в общем-то, на том же расстоянии для обстрела. Стрелять в лицо из 120-го, с расстояния в 1 метр посчитала смертоубийством и тупо сдала позицию. В общем-то, от вероятного взаимного искалеченья нас спасло только то, что баррикады на окошке позволяли стрелять на поражение под неимоверным углом, т.е. - выполнили свою функцию. Однако совать бОшку в окошко, за которым может быть враг - хм...
И второй раз - еще хуже. Два окна с тыльной стороны здания мы баррикадировали почти намертво. И не для того, чтобы за этими баррикадами отсиживаться, а для того, чтобы никто не вздумал туда лезть. Потому что под окном изнутри пола не было - а была яма с наваленным в нее черт знает чем. Сигать через такое окошко внутрь - форменное самоубийство. К сожалению, меры предосторожности не помогли, в эти окна ломились изо всех сил - и в результате выломали. Надеюсь, норманский боец, сидевший, как на жердочке, на подоконнике одного из этих пресловутых окон, будучи не в состоянии ни вылезти назад, ни прыгнуть внутрь здания, - осознал, насколько опасной была его затея и поблагодарил все высшие силы, в которые верит, что не довели до беды.
P.P.S. И еще раз всем спасибо: организаторам, соратникам и врагам!!
Надеюсь, возникшие недоразумения вскоре решатся - и новый MilSim будет еще лучше.
Согласитесь, мы все настолько любим и ценим игры в формате MilSim, что хотим, чтобы на них все было идеально. Оттого и ругаемся на форуме до хрипоты (вернее, до стершихся о клавиатуру пальцев :lol: ), борясь за соблюдение правил, обоснованность вердиктов, да и вообще :)
]
От зараз ще назву і епітет придумаю .. :)
маєш наувазі епілог ?
Рысь [Медведи]
30.08.2007, 09:46
]
От зараз ще назву і епітет придумаю .. :)
маєш наувазі епілог ?
або епіграф :)
]або епіграф :)
о! точно! епіграф! :lol: :lol: :lol:
Шльома після епіграфа не забудь Сильванським ветеранам ще й епітафію написати :wink: :D
Шльома після епіграфа не забудь Сильванським ветеранам ще й епітафію написати :wink: :D
Бляха, стільки слві розумних! Може ви замість мене допишете? :lol: :lol: :lol:
Рысь [Медведи]
30.08.2007, 10:16
Шльома після епіграфа не забудь Сильванським ветеранам ще й епітафію написати :wink: :D
Борода, эпитафию нам - только как 300 сильва... тьфу! спартанцам!! И исключительно - на памятнике работы З. Цорителли!
Господин Зураб несомненно постарается создать чтото грандиозное, меня пугает другое, не прийдет ли в упадок экономика Сильвании после строительства памятника, или вы его сразу как троянского коня будете использовать для набегов на наши поля с кукурузой и картошкой в приграничной полосе?
SomberGrin [Дикі гуси]
30.08.2007, 14:56
Гра була дійсно гарною.
З суттєвих недоліків варто згадати лише:
- незначну кількість учасників (особливо відчутну з боку Сильванії)
- нестачу Мілсиму
- незрозумілі накази "згори"
Проте ці мінуси перекриваються:
- високим рівнем організації
- творчим підходом
- цікавим сюжетом та захоплюючою атмосферою
Товариші організатори, дякую Вам за вкладені у гру важку працю та, головне, ДУШУ!
P.S. Вбивство президента і подальший розвиток подій були взагалі дуже цікавою несподіванкою.
Хочу окремо подякувати та віддати шану офіцерам СБ Норманії!!! Молодці!
Уверен, что единственной причиной нестачі МілСіму була недостатня кількість офіцерів СБ. Але це не мінус у бік організаторів - просто зараз сезон відпусток. В будь-якому разі - організатори викладалися як тіко могли, за що ім рєспект и велике-првелике СПАСИБІ! :!:
Якби було більше особістів, то можна було б і допити проводити, і перевірки аусвайсів, ну й усілякі репресивні міри :)
supersonic
30.08.2007, 19:24
Не осилил до конца все мемуары )))) Шлёма отсыпь чего курил ))))
А вообще респект ))) Почитайте на нашем одесской сайте каменты к фоткам г-на Дарк Джокера к двум играм )))
http://www.airsoft.od.ua/gallery/main.p ... emId=12077 (http://www.airsoft.od.ua/gallery/main.php?g2_itemId=12077)
начинайте с первой и читайте все каменты )))
http://www.airsoft.od.ua/gallery/main.p ... emId=16054 (http://www.airsoft.od.ua/gallery/main.php?g2_itemId=16054)
Зы: Господа ОРГи когда будет следующая игра ?
Впервый раз на большой игре. Понравилось очень. Теперь мой девиз: Consumor aliis inserviendo!
Щас начну раздавать слонов.
Спасибо Бороде и Эфиксу за ночлег.
Спасибо организаторам за игру с интересным сюжетом. Ребята пытались сбалансировать игру как могли, но увы, сильванцев становилось всё меньше и меньше. В связи с этим оргам надо было не предлагать выбора первой погранзаставе - хотят они присоединиться к сильванцам или нет, а просто приказом перевести нас на их сторону. Тем более что они в этой миссии были атакующей стороной и им было тяжеловато. Но это моё личное мнение, и я больше чем уверен что бойцы Ромео не разделяют моего мнения.
Полагаю что в меня начнут кидать помидоры, мол достаточно и одного предателя (Wolf - спасибо, внёс дополнительную изюминку в игру), но ненадо забывать, что нормания по своей сути являеться страной предателей, предавшей своего короля. Предвижу вопрос: "А как же я? Что я делаю в стране предателей?" Отвечаю честно: Я наёмник, воюю за сало и пиво!
Офицерам СБ, респект, особенно Шльоме, если не ошибаюсь мне досталась честь быть твоим телохранителем. Это наверно самый неугомонный офицер. Вечно он идёт не туда куда я собираюсь :lol: ; постоянно лезет под пули, да ещё с такой скоростью, что телохранитель за ним не мог угнаться :lol: . Пришлось даже нарушать суббординацию, что бы находиться между ним и стволами врагов. Отдельный респект тебе за то проворство, с которым ты меня дессантировал в окно. Вот только телохранитель из меня получился хреновый по причине неполадок с приводом. А к тому моменту как я востановил его работоспособность и был готов рвать глотки за своего офицера СБ, нам поставили другую задачу :cry: .
Рад, что сильванцам удалось выполнить одну из боевых задач. Говорят, в операции по захвату и уничтожению архива вы были просто неотразимы. Вот только не сожгли архив по-геройски в огромном костре, а использовали "тактический портативный костёр", и зжигали по одному листочку.
Ещё не перечитал все разделы по этой игре, поэтому спрашиваю здесь: появились ли уточнённые данные - куда переводить деньги на лечение парню сломавшему ногу?
Спасибо группе Ромео. Тримаран, я всегда с готовностью стану под твоё командование. Спасибо DSO - я с вами в огонь и в воду, а ели надо, то и в болото. Оборона - спасибо что посчитала моё лицо интилегентным :oops: , но даже оно кривиться от крепости того напитка который ты предлагала. Ург, тебя я тоже не забыл, на тебя в аммуниции глянешь - внатуре ург.
Ещё раз РЕСПЕКТ организаторам за энтузиазм, без вас бы всего этого небыло бы!
P.S. Больше всего понравилась ежевика - зачёт! :lol:
Рысь [Медведи]
31.08.2007, 15:44
Вот только не сожгли архив по-геройски в огромном костре, а использовали "тактический портативный костёр", и зжигали по одному листочку.
Надо же, как одна удачная шутка лихо превратилась в умелую дезу :)))
И все поверили! :lol:
Krondor [Медведи]
31.08.2007, 16:48
Тут вопрос стоит проще - архив сожгли, задачу выполнили. А то, что "пионера" не разводили - так это вопрос понтов. Королевская армия рассчитана на максимальную эффективность, а не на понты.
Было бы проще архив уничтожить путем съедения - можете не сомневаться, личный состав бы получил необходимые распоряжения. :D
]... архив уничтожить путем съедения... :D
Господа, вас не кормят? Ваш король сущий падонаг! Товарищи сильванцы, переходите на сторону Нормании мы вас в обиду не дадим :D :D :lol: :lol:
[quote="Krondor [Медведи]":ln8kjioa]... архив уничтожить путем съедения... :D
Господа, вас не кормят? Ваш король сущий падонаг! Товарищи сильванцы, переходите на сторону Нормании мы вас в обиду не дадим :D :D :lol: :lol:[/quote:ln8kjioa]
бідні сільванчегі...
як то кажуть - війна війною, а їдло по розпорядку
СБ Норманії радо сприйме всі звернення знедолених сільванців
Рысь [Медведи]
01.09.2007, 09:33
Эх, соотечественники вы наши бывшие, что вам сказать...
Что сильванцы не доедают - это сущая правда. Но мы подумали - и решили: все, что мы не доедаем - можем посылать вам, в Норманию. В качестве гуманитарной помощи...
Слава Сильвании! Слава королю!!
[quote="Krondor [Медведи]":1m86xmhk]... архив уничтожить путем съедения... :D
Господа, вас не кормят? Ваш король сущий падонаг! Товарищи сильванцы, переходите на сторону Нормании мы вас в обиду не дадим :D :D :lol: :lol:[/quote:1m86xmhk]
Это у вас товарищи, а у нас леди и джентельмены !
Даже голодными будем сражаться с гидрой социализма !
8)
Volodymyr
03.09.2007, 09:09
С полемикой в соответствующую тему. :twisted:
(продовження)
6. Зрада
Брифінг офіцерів СБ. Тема номер один – факт присутності норманських офіцерів серед сільванських рядів. Новина шокувала всіх, кому був дозволений доступ до такого роду інформації. Справа набула незвичного характеру і, відверто кажучи, бюро не володіє схемами дій у схожих ситуацій. Доводиться приймати нестандартні рішення, щоб сповільнити ажіотаж навколо скандалу. Серед таких дій – рішення про повне блокування даних на рівні бюро, інформація про зраду офіцерів Норманії не повинна потрапити у міністерство ... до певного часу. Важко уявити, які наслідки настануть, попади такі слухи в круги канцелярії президента. Бюро зараз в цілях самозбереження гальмуватиме розповсюдження інформації, можливо навіть надаючи фальшиві дані, а в момент оприлюднення реальних фактів, а цей момент настане безсумнівно, забезпечить звітами про результати власного розслідування. А розслідування це буде дуже непросте: комусь доведеться відповідати за скоєне, полетять голови і благо, якщо навіть після всього цього бюро, як організаційна структура не буде промите по всіх паралелях та вертикалях. Тут я, мушу признатися, ловлю себе на приємній думці, що всього лиш діючий агент національної безпеки та виконуючий обов’язки польового командира у зв’язку з оголошенням надзвичайного стану. Я не заздрю зараз всім високопосадовцям бюро, хоча і самому доведеться пасти жертвою допитів...
Брифінг був перерваний, коли до зали зайшов комендант, передаючи рапорт. Новина шокувала всіх, хоча, здавалося, сьогодні здивувати комісію вже було важко: численна кількість бійців зі спеціального диверсійного батальйону дезертувала! В даний час відбуваються пошуки безвісти пропавших бійців. Рішення було прийнято негайно: заблокувати розповсюдження даної інформації, припинити мобілізацію основних військ для уникнення повторення ситуації до моменту завершення розслідування, підсилити прикордонні застави. Бюро могло врятувати тільки одне: сільванці, що ще залишилися на території провінції, а також група колишніх норманських солдат, що, найбільш імовірно, спробує примкнути до них, будуть далі йти напролом, намагаючись покинути територію Норманії. За таких умов, Норманія, знищивши зрадників і диверсантів, а пізніше провівши повне розслідування справи, зможе стабілізувати ситуацію. Інакше – ... ні, про інакше краще не думати ...
Важко сказати, чому саме, але Норманію береже Бог. Ніхто не знає, чим керувалися „сині”, але вони таки пішли ва-банк...
25.08.2007 17:00
Ми з офіцером Фішкою прибули на західну прикордонну заставу. Наша задача – перевірити боєготовність гарнізону, віддати відповідні накази. Особливих надій на якісь заворушення не було і, виконавши свою місію, ми мусіли повернутися в штаб.
Якщо війна і потріпала Норманію, то це абсолютно не стосується західної прикордонної зони. На захід від кордону простягаються болота і ліси, а тому Сільванія ніколи не розгортала наступу із даного напрямку. Життя тут, здавалося, завмерло... Прикордонна застава, що розтягнулася на півкілометра вздовж болота, більше нагадувала село аніж гарнізонний блокпост: рибалка, шашлики ... Торгівлі через дану точку не проводили, а тому прикордонники, виловлюючи окремих „торгашів”, легко знаходили застосування контрабандним товарам. Сільванська горілка і м’ясопродукти користувалися найбільшою популярністю, одяг і взуття – „пропускалися”, а дешева електроніка – поверталася назад на „батьківщину”. Такий стан речей задовільняв СБ повністю.
Напривелике моє здивування, я застав прикордонників в повній бойовій готовності! І хоча, як мені було повідомлено, нещодавно було конфісковано партію алкоголю та сала, норманські бійці проводили час в момент мого прибуття, перебираючи і начищаючи зброю. Мабуть, звістка про надзвичайну ситуацію змусила зрозуміти всю серйозність конфлікту і відкинути зайві справи. Справжній патріотизм!
Ми віддали настанови командирам груп про дії в разі входження в контакт із сільванськими дезертирами і ввели в курс справ, принаймні тих, які слід було знати.
18:30
Група бійців з норманськими і сільванськими розпізнавальними знаками вийшла на південну точку застави! Даний блокпост вважався найбільш неперспективним в плані атаки, тому ми не віддавали спеціальної уваги на його оборону. Даною перевагою розумно скористався ворог. Групу супроводжувало пару офіцерів СБ Норманії, які запропонували малочисленому гарнізону блокпосту перейти на бік Сільванії. Норманські прикордонники відмовилися від пропозиції та перш ніж почати бій, ворог стрімко відступив у напрямку основного блокпосту. Все це пролунало в ефірі, і мені нічого не довелося пояснювати командирам груп, які прослуховували даний канал. Висновки вони зробили самі, а ці висновки були справедливими: серед норманських офіцерів СБ є зрадники! Я помітив, як бійці почали коситися в мою сторону і зрозумів, що ситуація вийшла з-під контролю. Про благополучний відступ в штаб мови йти не могло, але і моє перебування на території застави стало, м’яко кажучи, безкорисним. Гарнізон, діючи вже самостійно, зайняв оборону.
19:00
У напрямку до блокпосту помічено рух - двоє чоловік. Підпустивши ближче, бійці розпізнали в них норманських офіцерів. Чітко відданий наказ – брати живими був виконаний незабаром. Полонені пропонували або перейти на бік Сільванії, або пропустити групу через кордон. В протилежному випадку вони чи їхні сподвижники в Азурі були готові оприлюднити скандальний пакет інформації з начебто компрометуючими фактами діяльності бюро і канцелярії на протязі останніх десяти років. Навіть, якби я міг вести з ними переговори, командири груп не довірилися б моєму рішенню, і цілком справедливо, не стали слухати їх. Удари в потилицю, які звалили з ніг непроханих гостей дали чітко зрозуміти: заставу не здадуть!
19:30
Частина бійців підійшло зі сходу, інша – в обхід із північної сторони через густі чагарники, пробуючи таким чином провсковзнути повз заставу і добратися до сільванської території. Я повернув до себе довіру, отримавши дозвіл на підтримку вогнем оборони застави. Відступати вже було нікуди: у нас в руках двоє офіцерів-зрадників, яких живими ніхто нікому не віддасть, група диверсантів та перебіжчиків, було очевидно, поляже тут разом з нами, а факти, про які нещодавно згадували полонені, а вони мабуть таки існують, будуть оприлюднені.
20:00
Основні сили противника розгромлено ціною великих втрат норманських солдат. Завдяки групі Ромео південної точки застави, ворог був атакований ззаду. Бійці-прикордонники розтягнулися по периметру, виловлюючи рештки атакуючої групи. Я віддавав наказ брати зрадників живими, проте це було неможливо. Одних жорстоко розстрілювали, караючи за зраду і тримаючи в серцях спогади про замах на президента, інші – підривали себе на гранаті, не здаючись в полон...
20:30
Я з малочисленою групою залишив блокпост і підійшов до дороги, де зав’язався бій із залишками груп Ромео і „синіми”. Я віддав накази повністю зачистити територію, проте ворог тримався до останнього. Один з наших, бойовий плавець, перепливаючи водоймище з берегу на берег, підтримував вогнем основні сили з найнесподіваніших для ворога сторін. Багато наших пали раненими, проте медиків чекати вже не доводилося. Довелося добивати стогнавших і благаючих про допомогу норманських солдат, щоб полегшити їхні муки.
21:00
Ворог укріпився в лісосмузі близь болота. Ми вирішили кинути всі мобільні сили, щоб поставити крапку у цій історії. Невелика група, перекинута на лівий фланг атаки, швидко розрідила під вогнем противника. Наші все стрімкіше перекидали групи людей із застави до дороги, та ворог не здавався. Кінець цьому був очевидний і логічний: жодного сільванця чи зрадника не залишиться в живих. От тільки яка ціна такої перемоги?
Я спостерігаю, як наші бійці все ближче і ближче підходили до позицій ворога, залишивши мене позаду. Повністю використаний боєкомплект змусив мене зайняти позицію з тилу фронту і подеколи віддавати накази.
... Я навіть не зрозумів, що сталося, коли різкий удар в груди збив мене з ніг. Ні болю, ніяких інших чуттєвих ознак, тільки вологе тепло, що різко розповсюджується під сорочкою. Я пробую розстібнути її, та пальці перестали слухатися і злипла від крові матерія не піддається. Я відчуваю, як перестаю дихати, так, ніби ніколи і не вмів, у вухах з’явився шум і кожен удар серця голосно віддає в голові. В очах починає марніти, наче покриваючи пеленою повітря над гладкою поверхнею озера, а можливо це просто туман, що піднявся над теплою водою. Неподалік роздаються постріли автоматичної зброї і крики поранених, зрідка з лісу за озером видно спалахи, та звук все приглушується. Я повертаю голову і останнє, що бачу - червоне, побагровіле від заходу сонця небо, на фоні якого крізь туман чи пелену, що покриває мої очі, - силуети дерев, темні і нерухомі, засинають разом із полеглими на полі бою і цим днем і звуками пострілів ... щоб завтра знову бути свідками нескінченної історії, назва якій – війна...
(присвячується всім полеглим норманським солдатам)
хвилина мовчання по полеглих норманських солдатах
Шльома, респект! Просто немє слів, круто написав! Особливо останні абзаци - я чуть не "прослєзілся" коли ти "помирав" :D :D :D
"Хроніки Норманії"
Шльома [Real I.R.A.], дважды респект!!!
Всем павшим боевым офицерам Нормании минуту молчания!
Мое мнение: необходимо на границе воздвигнуть мемориал символизирующий мужество бойцов, офицеров и изнечтожающий низменность предательства....
Krondor [Медведи]
12.09.2007, 00:30
И повыше, повыше. Чтобы с территории Сильвании удобно было с гранатомета по ней целиться.
]И повыше, повыше. Чтобы с территории Сильвании удобно было с гранатомета по ней целиться.
Процветающий вандализм загнивающего монархизма :lol:
:D Я СЧИТАЮ, ОРГАНИЗАТОРАМ ДЕЙСВИТЕЛЬНО УДАЛОСЬ ПРИВРАТИТЬ ИГРУ В РЕАЛЬНОСТЬ!
Всем огромное СПАСИБО за игру, организаторам низкий поклон.
КТО НЕ БЫЛ НА ИГРЕ, ВАМ ЕСТЬ О ЧЕМ ЖЕЛЕТЬ :D
Вот сижу и читаю ваши каменты...и просто жалею,что не поехал:(
Powered by vBulletin® Version 4.1.8 Copyright © 2025 vBulletin Solutions, Inc. All rights reserved. Перевод: zCarot