Для початку трошки про поняття "приватна військова компанія" (наймана армія). Саме у застосуванні до PMC з 70 років минулого століття в світі і застосовується термін mercenary (найманець) найчастіше.

Отож: PMC (private military company) – цією абревіатурою позначають легально зареєстровані приватні армії. Значна частина цих компаній офіційно займаються розмінуванням або військовими консультаціями. Частина позиціонує себе як охоронні фірми. Проте більшість з них мають силові підрозділи та здійснюють силові операції коли це потрібно. Основу особового складу PMC складають профі - колишні військові спец-підрозділів та елітних армійських частин. З кінця дев'яностих діяльність найбільших PMC тяжіє до виконання відповідальних урядових завдань в тих місцях де офіційно діяти уряди не можуть. Крім того виконання завдань силами найманців дозволяє не розголошувати деталі операцій громадському контролю. Взаємодія найманих армій, великих корпорацій та урядів великих країн на даний момент є на тому рівні, що можливе навіть використання дипломатичних ресурсів урядів для конкурентної боротьби PMC. Властиво є непідтверджені слухи, що закриття південно-африканської корпорації Executive Outcomes – найвпливовішої приватної армії дев'яностих, викликано тиском американського уряду, для лобіювання американської PMC "Military Personnel Resources International”. Роль найманців при виконанні завдань урядів великих країн дуже гарно висвітлена тут (англ.) на прикладі MPRI.

Тактика бойових дій сучасної приватної армії це перш за все блискавичні військові операції, які переважно мають характер диверсійних та здійснюються на основі якісної розвідувальної інформації. Навіть у випадку довготривалих операцій на зразок контрактів із охорони розробок корисних копалин (діаманти, нафта та ін.) — наймана армія старатиметься перш за все організувати розвідувальну мережу і завдати превентивного удару по потенційних агресорах в регіоні аніж тримати оборону і нести втрати. Сучаний найманець — це добре озброєний та вишколений професіонал, що дорого коштує, якого цінить командування і який цінить себе. Тому для операцій, які здійснюються приватними військовими компаніями характерний низький рівень втрат серед особового складу.

На даний момент в світі діє близько 500 PMC. Діапазон операцій, що здійснюються PMC є дуже широким: контракти на охорону об'єтів та диверсійні операції, ведення воєн для великих корпорацій та тренування персоналу регулярних армій на замовлення урядів країн, боротьба з повстанцями на замовлення все тих же урядів та партизанська війна на замовлення повстанців, організація державних переворотів та робота в парі із регулярними арміями великих держав для виконання їхніх завдань (як це було в Іраку). Є досвід використання PMC у миротворчих операція ООН. PMC володіють бронетехнікою, авіацією, артилерією і вміють їх ефективно використати.

Як зразок рейдової операції (рос.): СЬЕРРА - ЛЕОНЕ: Рейдовая операция организации Executive Outcomes (ноябрь 1996 г.).

Я би хотів розділити поняття "найманець" і "позакомадний гравець". Справа в тому, що термін "найманець" як він зараз застосовується в страйку це боєць-індивідуал, який дану гру грає з певною командою. Крім того сценаристи переважно використовують поняття "найманець" для позначення неорганізованої групи бійців, в яку зганяються позакомандники та малі команди. ІМХО частково подібне ставлення сформовано тим значенням, у якому слово mercenary застосовується у RPG.

Тому у мене є велике прохання до сценаристів: акуратніше використовувати поняття "найманець". Неорганізована група позакомандників все-таки до "загону найманців" трішки недотягує.

Для антуражного використання поняття "загін найманців" є сенс вказувати PMC до якої даний загін належить. Непоганий перелік PMC з описами є тут (не всі дані точні, зате на російській і по суті): Частные военные организации.

Типові ролі, які грають PMC (та замовники): спец-операції (диверсії, рейдові та ін.; замовниками можуть бути великі корпорації, уряди країн, партизанські формування), охорона об'єктів та ведення бойових дій (на замовлення корпорацій та урядів малих країн), операції по розмінуванню (урядові замовлення, частенько як прикриття іншої діяльності), державні перевороти (корпорації, уряди, приватні замовники), миротворчі операції (ООН). В спец-операціях на замовлення урядів загони найманців можуть активно співпрацювати з урядовими військами, в тому числі можливе здійснення спільних оперцій. Під час широкомасштабних бойових дій PMC переважно надають своїх консультантів в штаби та інструкторів. Силовиків же застосовують в якості елітних частин.

Коротка підбірка по найвідоміших компаніях з розбивкою по найбільш часто вживаному камфляжу:

Woodland

Нема даних

Корисні лінки:

Публіцистика: