Kocc

Привіт всім!
Як я і писав раніше, напередодні Нового року є традиція влаштовувати відповідну гру, але цього року мене чомусь
невпинно тягнуло в рейд (або хоча би в патруль) - погуляти по зимовому лісі, поринути в снігову, безмовну атмосферу...

Оскільки новорічне "рубілово" було анонсовано на урбані, я відкинув цей варіант одразу, залишився варіант із
Брюховицьким лісом або поїздка в Червоноград. Тамтешні огри нажаль в підтримці відмовили, мотивуючи
корпоративами і т.д. а ліс файний і в них і в нас. Єдине що та частина полігону, де я планував пройтись,
була мною ще не вивчена, тож мало бути цікаво. Але "не срослось"...



Отож в неділю на 9.00 я приїхав на "парковку" скраю Брюховицького лісу, натягнув комбез "тайвек" (білий),
розгруз і став чекати. Півтермоса чаю і кілька сигарет минули швидко, а от компаньонів нажаль чомусь не
додавалось, тож в 10,00 вмикаю трекер на телефоні і стартую в ліс. Спочатку було досить цікаво, жваво перебирав
кінцівками, знімав відяшки, в рації лунало "радіо вголос" і життя здавалось прекрасним. Присипані снігом полоси
грунтової дороги скоро вивели мене на вирубку, що дало прекрасну можливість навідатись до нашої постійної
"другої бази". Нажаль, скільки її не відбудовували, всеодно в міжсезоння вона виглядає, скажемо так, убого.



Посмаливши на місіці, вирішую прогулятись в напрямку селища Малі грибовичі, трохи лісом, трохи дорогами.
За коротки час потрапляю в казку - молоді дерева по краях дороги схиляють під сніговими шапками свої
безлисті крони, немов арка із тонких білих колон, видовище! В захваті знімаю відео, притишую музон, милуюсь.
Невдовзі натрапляю на пропоптану стежку, розумію, що поруч житло, і беру трохи праворуч - до хатів і
цивілізації ще зовсім не хочеться.



Взагалі метою рейду (чи вірніше, патруля) було потрапити в середовище і погуляти по відкритому, не стоптаному
сніжку, помилуватись природою, відпочити душею. Ну і поганяти останні моделі снаряги (британська армійська
термуха, фліс, черевики), доїсти новий український пайок, попалити газовий пальник на зимовому газі,
поганяти екшн-камеру та напрацювати навички роботи з трекером (Cyclemeter, IOS).

Отож, гуляю помалу по лісі, поверх термухи/флісів - білий комбез, розгрузка, кобура і т.д. М-ку вирішив нести в
чохлі, так як "вогневого контакту" не планувалось і акум я не ставив. Невдовзі налетіла хмарка і повалив сніг,
Мама моя, як то файно в лісі, білі мухи кругом, на термометрі -1, ляпота - думаю я і бачу коров'ячі сліди поперек
стежки. "Ага!" - скажете ви, - "Які корови в неділю в лісі зимою?" От і до мене дійшло, що ці відбитки ратиць явно
свинячі, і пора трохи змінити напрям та й прискоритись. Отак і доплентав я до Збиранки, вірніше до літніх
кооперативних дач. Порожні деревяні будиночки, ніяких людей і собак. Мило!

Час перепочити. Оскільки я не варвар, то варіанти із перепочинком в чийомусь будиночку відкинув зразу - ламати
щось і вдератись в чужу власність не в моєму стилі. Тож пролізши через огорожу кооперативу я спустився в
глибокий ярок, де було зовсім затишно і лише рідкі сніжинки час від часу опускались на лице, призначив собі
обідню перерву. За кілька хвилин в казанку грілась вода і а в ній каша з сухпайка в реторт-пакеті, а я пригощався
приправленим салом з галетами. Свіжозаварений чайок теж додав сил після "рису зі свининою", перекур - і го-го-го!



Райончик був для мене не знайомий, тож по треку і ЖПСу беру напрям на вузьку нитку дороги на північ від мене.
Трохи лісом, трохи дорогами - потрапляю в якийсь засніжений сад, недалеко гавкають собаки - поруч житло. Стараюсь
не затримуватись, натягую баф на вуха - сильний снігопад. Шлях веде прямо і .... вниз! Стрімко вниз, схил десь
45 градусів, я майже їду на п'ятій точці "мама мама!"... вжжууухх ... я внизу. Поруч проходить вантажний поїзд -
дорога на карті виявилась гілкою залізниці. Пох, патруль закінчено, 6 км і 3 години, вітаю панове!



Далі (коротко) - вздовж залізниці до села Воля, далі по асфальту ще пару км, і ось я вдома! Загалом більше 10 км,
погода норм, похмуро, опади. Без контактів із людьми, без напарників. Оцінка - дуже добре, спина суха, бадьорий.