zip2

Вдалося побувати на рольовому проекті https://airsoft.ua/forumdisplay.php?f=698
Рольовка такого масштабу мені трапилась вперше, того щоб не замикатись на якійсь із сторін мій вибір був за мирним сербом з надією, що вдасться побачити більше ніж супротивника в прицілі.
Заїхавши на полігон я отримав ігровий паспорт та підйомні 300 у.е.

гра почалася в п'ятницю 24/08/2018 приблизно біля 12-00 із загального шикування.

вразила велика кількість рольових персонажів

батюшка, монашка, мулла, лісник, пресса, бармен, торговець та ін.-біля 12 чоловік
Але коли вийшла армія звільнення Косово

керівник якої подарував командиру сербських партизан квітку - промайнула думка, що вони також рольові персонажі та починають свою ідейну війну вже на шикуванні з троллінгу

на шикуванні усіх привітали та роз'яснили двіжок гри-сторони конфлікту помирали скидували снарягу, а після оживали у мирному вигляді, де були змушені якимось чином заробити 300 у.е. на снарягу, щоб через батюшку-серби чи муллу -поліція та армія Косово заплативши 300 у.е. заходили в гру.
Я як мирний серб, який представляв в цьому місці сербську меншину мав обрати собі будинок та оживав у себе дома.
Будинок я собі обрав із числа наявних розвалин та спробував налагодити свій побут




вдалося зробити огорожу із синього шпагата на краях якого повісив рибацькі дзвіночки, щоб чути якщо хтось заходить до мене у двір.
В мої завдання входив цілий перелік цікавих завданнь, допомогати сербським партизанам в зборі інформації по обстановці в місті, переховування та передача зброї, робота з місцевою поліцією, виявлення нарколабораторії та ін.
транспорту на грі було багато: 2 грузовики-людовози та 2 авто уаз, також ще був серський лісний автобус,



і за переміщенням ворожих сербам сил теж приходилось приглядувати, а деякі транспортні шляхи мінувати.
Початок гри і усіх сербів зібравши та благославивши батюшка повів

хресним ходом до церкви

але дійти ми не встигли, хоча церкву побачили хтось кинув дим

та почалися вибухи та стрільба багато наших полягло в цій несподіванній засідці.

Мені пощастило, що я йшов позаду, того мені пощастило втекти. Побіг я поліцеського відділку

оскільки по суті це терракт в центрі міста, де розстріляли не готових та безоружних сербів.
Поліція не розраховувала на такий швидкий початок гри та нещадно селфачилась

Я розповів, що відбулось -вони почали відмахуватись -серби ж для них не люди, але в кінці кінців прийняли мою заяву, але вирішили мене узяти із собою та посадили попереду біля водія.
Ми приїхали швидко біля будинку торговців був опущений шлакбаум

і сиділо кілька озброєних людей


поліція начала питати один одного наші це чи не наші, я впізнав наших сербів які вже повернули свої пушки в сторону авто.
Ривок дверима і я вистрибнув в кущі та побіг крізь них. Почалася стрілянина-оперативна группа поліції благополучно заведена мною в засідку загинула-машина була захоплена чи знищена цього вже незнаю-як результат відділок поліції послаблено.
Повернувшись додому я переодягнувся-бо був змушений грати за все селище та знову попрямував у поліцію-на підступах мене розстріляли-з криками, що це я завів їх в засідку-можливо хтось вижив з тієї группи, а може якийсь поліейський лишив заповіт на моє знищення.
Повернувшись додому де я ожив та пішов знову попри поліцію (взагалі там ходити іншим шляхом і не виходило, бо взлетну полосу аеродрому охороняли KFOR)

та блок пост також.

які питали мій паспорт та передавали мене поліції

в поліції я знову написав заяву про зниклокого брата який поїхав з опереативною групою шукати місце теракту. У мене прийняли заяву та позвавши прессу зробили навіть статтю по цьому поводу.
Мене відпустили і я дійшов до бару


там можно було за ігрові гроші поїсти, хоча іноді вдавалося і без грошей.