Розвиток пандемії не був спонтанним, від перших випадків до так званої «Великої паніки», пройшло кілька місяців. Перша назва епідемії - «Китайський сказ», була пов'язана з тим, що перші згадки у світових ЗМІ про невідому хворобу прийшли з Китаю. Так званим пацієнтом № 0 був китайським хлопчик, який був обстежений доктором Кван Цзіньша. На його думку, уряд Китаю вже знав про невідоме захворювання, так як після його повідомлення про цей випадок, менш, ніж через годину на місце прибули гелікоптери з військовими бригадами біологічного захисту, що свідчило про високу готовність армії. Довгий час влада Китаю приховувала інформацію про хворобу.
Вірус передавався від заражених людей шляхом укусу або попадання слини на слизові оболонки. Інкубаційний період постійно зменшувався, якщо спочатку епідемії він тривав більше, ніж тиждень, то згодом він став надзвичайно короткий, в середньому від 30 хвилин до 2 годин. Тривалість його звичайно пов’язана зі станом імунітету. Протягом цього часу у заражених з’являються погане самопочуття, загальне нездужання, біль голови, підвищена дратівливість, немотивоване відчуття страху і прагнення усамітнитися. Після інкубаційного періоду вірус вносить невідворотні зміни до кори головного мозку, заражені стають надзвичайно агресивними, втрачають довготривалу пам'ять, свідомість і можливість розмовляти, яскраво проявляється канібалізм.
Одним з перших хто усвідомив наступаючу катастрофу, був Європейський союз. Спочатку ЄС закрили всі свої кордони і аеропорти в східному напрямку, згодом оголосило про політику самоізоляції. Через декілька днів до східного кордону ЄС були підтягнуті війська, які протягом кількох годин повністю блокували його і оголосили карантин, вся буферна зона була обнесена колючим дротом. Всього за декілька тижнів була побудована грандіозна споруда, стіна довжиною більше ніж 2000 кілометрів, яка розділила континент на дві частини.
Багато людей гинули при спробах перебратися через стіну в безпечні райони Європи. Війська НАТО які утримували там оборону мали наказ відкривати вогонь без попередження. Решта країн занадто пізно втілили захисні заходи. Вся азійська і східноєвропейська частина континенту була захоплена зараженими. Велика концентрація біженців на західних кордонах заражених територій спричинила там надзвичайно гостру ситуацію, припаси на цих територіях швидко підходили до кінця і значна кількість людей спричиняла відповідно зростання кількості заражених.
Біженці старалися триматися осторонь від великих міст . Погано сплановані евакуаційні заходити спричинили там дуже гостру епідеміологічну ситуацію. Через велику кількість заражених, барикад і гниючих трупів там майже не можливо пресуватися.
Останнім пунктом евакуації на західних рубежах зараженої території було колишнє Черлянське летовище. Проте зразу після того, як про нього було об’явлено, Євросоюз заявив про свою політику карантину по відношенню до східніших країн. Вертикаль влади в Україні впала, армія залишилася без управління, будь які евакуаційні заходи були припинені. Через відсутність засобів масової інформації ніхто з людей які продовжували прибувати в Черляни про це не знав. Вони облаштовували стоянки на летовищі і дні за днями очікували евакуації. З часом припаси почали підходити до кінця і більшість виживших, зрозумівши що ніхто вже не прийде їм на допомогу, почали рухатися на захід.
Крім Європейського Союзу ще частина Північної Америки, Австралія і деякі острови уникнули поширення зараження, вчасно ввівши карантин на своїх кордонах. Ці території залишилися останніми оплотам виживших на планеті. Всі фармацевтичні компанії на випередки намагалися добути вакцину. Вони розуміли що в реаліях такого світу вакцина буде "священним граалем", хто буде контролювати її випуск, той буде контролювати те що залишилося від світу.
Ответить с цитированием