Дякую що відгукнулись

Що до альтернативної історії.
Один з можливих варіантів, так би мовити глобальний: З закінченням війни підрозділи УПА не припиняють боротьбу. В цей же час загострюється протистояння між СРСР та союзниками з Європи та Америки - в основному Англія, Франція, США, Канада, Австралія. В окупованих країнах східної Європи теж поширюється боротьба. Виникають та формуються повстанські загони, національні визвольні армії та групи спротиву. Насамперед це Польща, Чехія, Словакія, Угорщина, Єстонія, Литва, Латвія. СРСР стає важко боротися з рухом опору по всьому західному кордону і, як слід, підрозділи УПА не зазнають такого шаленого тиску як в "реальній історії". В свою чергу союзникам на руку утворення такого собі кордону, або території спротиву подальшому просуванню СРСР до Європи. Це в свою черегу виливається у підтримку повстанських армій та загонів зброєю, екіпіровкою і т.д. Далі можна припустити, що події на Україні розгортаються з перманентними успіхами для обох сторін. СРСР закріплюється на півдні, сході та частково у центрі. УПА контролює західні та частково центральні райони. Обидві сторони активно намагаються поширити свої зони впливу.
З огляду на те, що останні боївки були знищені лише на початку 60-х, такий варіант не є неможливим, скоріше навпаки.

Другий варіант, більш локальний: Східна Європа таки повністю окупована і СРСР та союзникам вдається дійти згоди, що до розподілу післявоєнної Європи (що практично і сталося в "реалі"). УПА, перебуваючи під постійним тиском з боку совєтів перетворюється на організацію, схожу до ІРА, з усіма наслідками такого виду спротиву.