Хочуть підняти самоповагу, а практикою важко, простіше варіант "вася, ти мене уважаєш?"
Звідси і затримки і помилки в роботі, а потім питання "чому ми не Німеччина/США/Японія?". Хоча питання такі може розумний задати, а більшість приймає "нашу" реальність як є, з "рамаданом" з середини грудня аж по лютий і вирішенням питань тільки під випивку (а потім ще раз, щоб згадати, що ж саме попереднього разу домовились). Таке собі може дозволити той, хто сидить на природних ресурсах, але ніяк не той, хто хоче бути сучасним в науці і промисловості. Може причина у стереотипах з часів планової економіки? Коли працюють не за прибуток(%), а до кінця зміни (глобально- до пенсії).