Хоч не письменник, але троха напишу.
Так
1-ша місія , сидимо з майком (який 33) в окопі , заклались дровами та чекаємо штурму. Однак атака ведеться доволі мляво, перестрілюємось на дальніх відстанях, яз базою звичфйно не дістаю. І тут починається жесть. Міномети бють як дурні міни рвуться з права зліва . Після одного з пострілів виносять наших чоловік з 5 (ще раз подяка хлопцям за окоп), ліс починає горіти. Масово гасим пожежу , використавши майже всі запаси води.
Знов затишшя.
Підходять бійці з "Терену" йдемо з ними нести мішок з наркотою і тут знов масовий штурм. Одного бійця виносять за метр від мене. Залягаю та магаюсь підповсти на позицію , заплутався в чагарнику (чи то, шипшина, чи то ожина, біс його знає). Поки випутався чую, що жовті взяли базу. Але героїчно відстрілююсь ще хвилин з десять з кущів, навіть когось виніс. Коли вже мене оточоюють з усіх боків та кричать давайте його гранатами приймаю рішення здатись...
Виходимо з мертв"яка, командиром прийнято рішення відбивати базу йдемо трьома групами. Вирішив троха зробити маньовр та забрів задалеко.
Наршті коло бази ,йдуть позиційні бої. Хвилин 15 до закічення місії. Кричу хлопці в атаку !піднімаюсь та , та стріляючи чергами біжу на супротивника, за хвилину мене звичайно виносять, але моя "жертва" була не марною .Вже в мертв"яку дізнаюсь ,що базу ми відбили (думаю в цьму є і моя скромна заслуга