Відпишу і я
Після брифінгу я і Дез швиденько побігли одіватися в свої костюми, я був Шаманом а Дес був мертвяком тобіж зомбі, ігрове ім’я якого було Санчо. Лес же також вдягнувся в костюм і грав роль персонажа без імені щоб довго не паритись його ми просто називали тварь. На відміну від шамана і його супутника зомбі, тварь блін була ЗЛА , хоть ходила не скоро но лякала і вбивала. Шо правда як я замітив з величезним милосердям . Я і Санчо ходили по Пріпяті і постійно якісь падлянки робили гравцям. Вобщем всі хто підірвалися на розтяжках а їх було 50 шт. то знайте це була наша робота. Що правда це була не остання наша пакість гравцям. Не знаю як це діяло на гравців і чи багато це чули, но в деяких будівлях була включена апаратура яка і повина була додавати не обхідного колориту для м.Пріп’ять. Дуже шкода що куплена перед грою нами керасінова лампа здохла попрацювавши всього 2-3 год . А так було блін антуражно. Довелося на керасінку ліхтарик вішати, свтіло давав а антуражу ні, здається мені ми просто не вміли користуватись керасінкою . Ще от що замітив в тому сезоні коли ми робили ігри нам на стільки не везло з погодою бо як тільки наша гра то мусів бути ливень, а тут навпаки погода відячила !!!!!!!!. Ніч була така місячна що підсвічувати собі не було потреби все було і так дуже видно. Світили ми тільки тому що б себе обозначати. По своїй сутності шаман мав допомагати гравцям лікуючи їх від поранень но як виявилось всі були або здорові або тупо мертві. Було правда чоловік 5 які просили їх вилікувати но відмовляв по тій причині що лікував шаман людей виключно на олтарях , і лише одного гравця вилікував в приміщені школи. Думається шо тому грацю мало би на довго запам’ятатись таке не ординарне лікування .

А вот шаман зашел, в итоге ему отсыпали немного шариков, и животное сожрало одного бойца.
Да було таке і до речі якраз перед тим як зайти в вонючий будинок (так його на грі обізвали гравці) нам здохла керасінка, і думаю тому коли заходили в саме приміщення я відгріб шарів дуже так навіть і не слабо. Як то мовиться відгріб то відгріб а от гравці що стріляли порушили правило яке було оголошено на брифінгу – стріляти в будівлях чергою заборонено !!!! Розібрався з ними по своєму зомбі шо завалив їхнього одного абро двох найманців.

Ну дуже мені сподобалось визволення пілота, шо до речі сказалось на моєму горлі, бо досі розмовляю хрипло. Сидимо ми з Аліною я якби її охороняю (а вона грає роль Пілота) і тримаю заручницею. І з часом нам наша роль починає все менше подобатись, як виявилось пілота не особливо хтось і хотів шукати і визволяти. А ми з Аліною по трохи починаємо в схованці замерзати. І тут О СЛАВА ВСІМ СВЯТИМ відкриваються двері і так тихо голос «Пилот ты Здесь ???» я як не загарчу шо аш самому страшно стало. :P Двері прикрились потім знов, так само тихо «пилот выходи» я був без зброї а вибігати відразу не хотілося. Я там знайшов декілька старих подушок і як тільки двері відкривалися з очередним тихим зверненням до пілота я кидався подушкою і зі всієї сили ричав. Кричав як мені здається навіть дуже антуражно голосно і по монстерські страшно . Потім вирішив хватить Як не випригну з тієї схованки а цей найманець як не дасть дьору від мене я пробіг декілька метрів і махнув рукою, потім глянь а біля нашої схованки стоїть вінтовка того найманця що так притко від мене втікав , забув шолі . Я за вінтовку і знову в схованку. Тепер в мене вже і стріляти є чим. Потім добрим модцем вирішив стати Хокум і спасти принцесу в образі льотчика Аліну. Кароче спасаючи льотчика Принц нічого кращого не придумав як кинути в те маленьке примішення гранату (якщо монстру ну так собі більш менш по фігу бо тому шо монстр то Принцеса льотчик все ж люина) вобщем відправив з тієї вінтовки в мертвяк двоїх. А Алінка аж спереживалась бідна, каже Еш викінь ту вінтовку бо мене до завтра ні хто не спасе. Поставив я вінтовку назад там де і взяв. Чикаю коли ще хтось прийде, І на кінець знову появились нові «принци» все пішло так само но без подушок, Я вискакую глянь на право, вліво, за ким кидатись???!! і кричу зі всієї сили Побіг я за одним і вже не вертався. Льтчика врятували , тепер треба було його ще не дати відбити супротивниуам і посадити у вертоліт

Посатка у вертольот була ще та. Я стояв по серед плацу і думав, діло дрянь фіг евакуюємо льотчика ну і артефакти плакали, евакуйовуватись ніхто не хотів позаймали позиції на в коло плацу і пострільовали один в одного, в об щем плац виявився побоїщем вийти з кущів стало смерті подібне. В останню хвилину така бойня була, Шкода того найманця який пожертвував своїм життям довів до мене пілота (я вже був не в образі тварі а людиною яка представляла інтереси роботодавців) а от до вертольота дійти живим він вже не зміг.
Вобщем задача найманців була виконана евакували пілота і дістали 2 артефакта, до речі в остані секунди Барма приям на літу з Като за пригнули у вертоліт, шо правда артефакти були у Барми відповідно і карти в руки, чи захотів Барма ділитись добичею з Като історія замовчує.
Ще раз дякую всім гравцям за гру. ВЕЛИКЕ ВСІМ ТРЯМ