Тімур, давай не будем перебільшувати. До такого (перебиття шийної артерії) я надіюсь шо не дійде ніколи. Якшо хтось має бажання лінчувати або робити самосуд - будь-ласка. Тільки не забувайте про прості речі: на минулій грі на ТЕЦ як мені, так і Міньйону при штурмі 2 поверху зарядили в обличчя з відстані в 1 метр, зі штурмової гвинтівки (доречі це були з команди Сфінкс). Допустим це була база, ну нехай буде 120 м\с. В мене здерта шкіра в місці попадання на обличчі (кулька пройшла ковзним шляхом). В Міньйона - 2 великі дірки-попадання на лобі і на щоці, з набагато більшим пошкодженням. Кульки попали будемо вважати під прямим кутом і в місці попадання шкіра розійшлася, бо під нею була кістка.. Якщо розглядати ймовірність попадання в шию, там де кістки немає, чи є можливим перебиття артерії?? То що, тепер все сертифікувати?? Давайте не переходити вже в крайності. Проте нікому не захотілось чи не прийшло в голову нас з Максом фотографувати та влаштовувати розборки, чи були правомірними дії стріляючого чи ні, бо багато хто вже через це пройшов. Після гри людина підійшла та вибачилась за розбите обличчя, все гаразд, ніхто претензій не виставляє, всі ми дорослі люди та свідомі того що робимо та куди йдемо. Претензій як в мене, так і Макса як до стріляючого так і до всієї команди немає, навіть немає особистої образи чи злоби, про це заявляю відкрито і чесно.
Про випадок в Брюховичах: нічим не відрізняється від випадку на ТЕЦ, з тією лише різницею, що стріляли з гвинтівки і попали випадково!!! а не навмисне!!!! з відстані крайньо-допустимої, та ще й людиною, яка не є "сертифікованою" як снайпер. Сама сертифікація рано чи пізно знов буде вилізати, і знов будем повертатись до цієї теми, поки будуть виникати такі травми в страйкболі, а вони повірте будуть.

Скажу вам як снайпер з річним стажем: Для того щоб попасти в ціль на відстані 30-40 метрів необхідно щоб:

1) гвинтівка була технічно спроможною прицільно стріляти на таку відстань
2) повне безвітря або незначне його коливання
3) якість виготовлення шарів - мало не основний чинник
4) малорухомість об"єкта (цілі)

Тому видно, що для прицільної стрільби необхідно щоб було збережена сукупність факторів. На фото Бальзатула видно розколотий шар, де видно в середині пустоти. А тепер головний момент: При наявності пустот в кульці, які роблять її (кульку) розбалансованою відносно центру ваги траекторія стає на певній дистанції просто не контрольованою. Як може сертифікований снайпер, який цілиться на відстань 25 метрів (допустима) забезпечити хочаб попадання туди, наприклад в грудну клітку, якщо вже на 15 метрах шар міняє траекторію польоту?? А ніяк. І справа не в адекватності стріляючого, який не бачить різниці між 20 і 25 метрів, бо на 25 метрах шар має 3,1 джоуля. Як тоді довести що стрільба була правомірною? Забирати сертифікат? В страйкболі і так є багато неточностей, тому-що окрім головного людського фактору є ще і купа технічних, які проконтролювати\не допустити складає велику проблему.

Тепер по попаданню.
Всі ви бачили на фото місце попадання і можете на власному підборідді переконатись наскільки тонкий та чутливий шар шкіри є в цьому місці. Тому і не дивно, що так сталось (як це не прискорбно визнавати.)

До Тімура: мега-тюн - це 200 м\с для снайперки? Здається нічого тут мега- немає. Для цього і є снайперська гвинтівка, щоб можна було вести вогонь прицільно одиночними а не засипати ворога чергами в 20-30 штук, 1-2 з яких може попасти у ціль.

До Бальзатула: радий що ти так це сприймаєш, шкода твоє обличчя, ще раз перепрошую за свого співкомандника. Тепер буду юзати снайперку тільки сам, та і то вже з наступного сезону, коли погода дозволить. Про інцидент з недотриманням відповідної дистанції з похибкою в 5 м людина проінформована (хоча стверджував що було більше бо не використав вторічку із-за відстані пострілу.)