Закон доблесті "Порятунок полоненого"

[Ptizza]

припустимо, камиші, дерева закривали, снігові баби і відстань була біля 20 метрів, побачити важче...
йде атака другої бази, ми лиш вийшли з води на берег, коли одразу ж побачили противника в окопах бази. противником були замічені також.
заходячи з півночі одною групою, друга рухалась зі сходу. тобто атака була півкругом.
бачу глибоко в окопах сидять два бійця команди жовтих, один криє сторону півночі, інший берегову лінію, спина до спини сидячи.
ми з-за пагорбів починаємо обстрілювати їх. не виходять... дальше... не виходять... особисто встаю на весь рість і йду прямо до особистостей.
Мужики, я в голову і в шию з відстані 5 метрів випустив пів магазина! і поки особистість не побачила з якої сторони в нього стріляють, і не скривилась, бо таки дійсно заболіло, після моїх слів різного роду лексики, бо такої впертості я не витримамв, за що на мене можна насварити, результату не було жодного. це мабуть самий відчайдушний момент гри був. один в білому маск-халаті, інший в накидці зимові бундеса.
конкретніше незнаю як описати.

не знаю, гравції чиєї команди було, чи взагалі командні гравці, але думаю що не вперше грали.. тому змушений конкретизувати як сторона жовтих.

З самого початку оборони другої бази в окопі в білому масхалаті був і я також. Мені прилетіла одна кулька аж навісом в голову не зі сторони річки, а правіше з камишів ну дуже з великої відстані.. Чітко сказав, що "поранений" і після другої кулі(також навісом) тихо пішов в мєртвяк. Може то не я був? , а то піля 5 метрів, я б не тихо пішов в мертвяк. Може навіт і рукопашкою закінчилось.\

А загалом гра класна! Все получилось. Ньанси завжди були, меньше чи більше.