Емоції трохи вляглися і можна, про щось написати
0. Організаторське...
Почну з того, що ідею спільної гри/тренування з військовими ми виношували з початку весни цього року, але весь цей час, щось заважало. В першу чергу, мабуть, дуже важко було узгодити дату проведення... Але навіть коли дата затвердилася, все одно доводилося підлаштовуватися під військових. Починаючи від того, що сценарій гри був частково переписаний у п"ятницю за день до гри, по їхньому проханню. Також з цим була пов"язана майже 2-годинна перерва після шикування (військовим потрібен був час позначити блокпости та виставити "пілота"). Ігровий час також був скорочений до 8-ої години ранку, бо в понеділок вони мали відбувати у відрядження, і захотіли мати більше часу на збори...
По самій грі також відмічу, що нам треба було краще проконтролювати наявність ліхтарів/повторювачів на зброї, бо були нарікання на їх відсутність під час нічної гри.(
Крім того, дуже шкода, але в нашого БРДМ2М під час гри виявилися проблеми з двигуном і по суті він вибув і потребуватиме ремонту.
Також прошу вибачення у команди "Валькірія" з Хмельницького, про те що забули про вас на фінальному шикуванні...
1. Лісове...
На першому етапі гри наша група у складі 4х бійців була відправлена на Блокпост №5.
Оглянувши територію блокпосту(по суті Т-образне перехрестя у лісі), ми колективно вирішили, що навряд чи ворог зможе непомітно
підійти до нас та і взагалі навряд чи піде на штурм самого блокпосту, а буде прориватися десь на стику блокпостів.
Після цього Командир блокпосту встав у дозор між 4 і 5 блокпостом, решта ж, як вже влучно підмітив комрад "Efemchuk", почала бубоніти про наше, "сепарське"Так пройшло майже 2.5 години....
Близько 18-00 у командира сідає рація, і він підтягується до основної групи блокпосту, а вже приблизно за 15 хвилин, починається кіно.
Думаю головною нашою помилкою була певна недооцінка супротивника. Ми звикли до того, що спочатку бачимо ворога, а потім починається атака. В цей раз вийшло зовсім навпаки
Хоча, чесно кажучи, в перший раз бачив таку злагоджену дію)
По результатам бою військові втратили 4 чоловіки, блокпост №5 втратив 3-х захисників (4й захисник намагався зайти ворогам у тил, але банально не встиг
Решта ворожої групи, близько 8 розвідників, проходить крізь лінію розмежування і галопом біжить у напрямку цілі...
Підмога вислана з блокпосту №4 прибула надто пізно, а група переслідування, яка теж незабаром прибула на блокпост, по суті не мала ніяких шансів наздогнати супротивника....
Близько 19-30 залишки захисників блокпостів почали відтягуватися на опорний пункт, на територію військової частини (за попередньою домоленістю з військовими, перший етап мав тривати до настання темряви).
2. Оборонне...
Під час вечері, наше командування розробило план оборони. Враховуючи відносно невелику кількість захисників, було вирішено зосередити
основні сили в 3х будівлях - ТОР, Казарми та Штаб. Про будь-які засади чи котр-диверсійні дії за такої кількості людей, навіть не йшлося....
Наша група з 4х чоловік отримала завдання висуватися на об"єкт "ТОР", отримавши додаткове завдання по захисту об"єтку "Нафта". Прикривати нас
мали патрулі з об"єкту "Казарми"... Попередньо ми домовилися про ротацію о 4-5 годині ранку... але зрештою відмовилися від неї
Замінувавши єдиний вхід до нашого об"єкту, ми приступили до караульної служби по схемі 2 на 2 (тобто 2-є сплять 2-є чергують по 2-2.5 години). Так як наші об"єкти були досить віддалені від основного напрямку удару ворожої РДГ, то фактично, до 6-30 ми були німими свідками
трагедії, що розгорталася на території військової частини - послідовний підрив об"ектів інфраструктури, штурм об"єкту "Пиріжок", втрата контролю над Казармами і невдалі спроби її відбити....
Чесно кажучи, ми вже почали думати, що для нас ця невеличка "війна" так і закінчиться... аж раптом почули хрускіт гілок зі сторони паркану...
Перелізши через стіну, ворог попрямував до об"єкту "Нафта" з наміром його підірвати...
А далі знову як у кіно, дими, гранати, щільний вогонь, що змушував повзати навколішки
Підмога підійшла досить швидко (дякую Вака і Ко
Хочу подякувати всім, хто приїхав, не злякався випробувань і з гідністю їх пройшов!
Окрема подяка Роману і Андрію за чудову кухню! Головному організатору Віктору за витримку, а спів-організатору Сергію (пілот чорного L200), за роботу по забезпеченню частини і гри в цілому!
Сподіваюся це дійсно не остання гра/тренування такого плану, хоча і майбутнє їх проведення пов"язане з деякими труднощами....
Ответить с цитированием