Цитата Сообщение от efemchuk Посмотреть сообщение
Вітер. Так, вітер в той день був такий сильний, що промову командувача силами НАТО багато хто чув відривками. Шнапс, куфайка, балалайка нікому не підняли настрій адже кожен з бійців прекрасно розумів, що попереду бій. Десь там в горах зачаївся ворог і про його бажання не здавати зайняті позиції ми тоді лише здогадувались.
Колона бійців рушила до автопарку. Хтось вже браво стрибав на борт, хтось підкурював цигарку перевіряючи набої в магазинах, а хтось не відводячи погляду дивився в гори ніби намагаючись видивитись небезпеку.
Командир!, посадку завершено!,- коротко обірвав ступор один з офіцерів. Як будемо рухатись?
Дві автівки тихенько рухались в верх по схилу, все далі і далі на зустріч невідомому.
Увага! Приготувати зброю! Є ймовірність обстрілу!
Серце забилось швидше, ніби відбиваючи ритм звуку двигуна.
Звідки дим!? Хто стріляє!? Спішитись, зайняти кругову оборону! Командири до мене!
Декілька секунд і в руках командирів карти місцевості, бійці оточили нас по кругу ніби утворюючи не пробивний ланцюг. Коротко заглянув у вічі одному з них. Молоде обличчя на якому лиш нерозуміння ситуації і очі повні відваги і впевненості в перемозі.
Графіт, Малий-рухаєтесь по часовій стрілці. Завдання: вийти на позиції для атаки з півночі, атакувати за обставинами. Решта групи по команді виходимо зі сходу по схилам, завдання: підтримати атаку Графіта-Малого.
Ось воно, село. Декілька хатин з низу немов на картинці стоять. Жодних рухів чи якихось пересувань. Чому?
Графіт -Пілоту! -На зв"язку. -В нас чисто, будинки зайнято!.
Мотор! Мотор! Чую вигуки з південної сторони. Всім увага! Колона! БРДМ і ЗіЛ!
Озираюсь по сторонам, нікого! Де всі!? Чому нікого не видно!?
Підіймаючись за горизонту поважно висувається БРДМ, броня засіяна солдатами які навіть не підозрюють про те, що їх вже чекають. Значить не тільки я не бачу своїх бійців, а і ворог не підозрює про їх присутність. По заду немов жабеня квакаючи підтягується 131 ЗіЛ.
Скільки їх там! 15? 20? 30?
Колона стій! Спішитись!
Немов зерно з мішка посипались на землю солдати.
Дзвін в вухах! Цокіт автоматів несподівано почали доноситись з різних сторін. Не розуміючи з відки йде стрільба -противник біжить і падає в різні сторони! Один, два, три взрива! БРДМ димить.
Графіт-Пілоту! На зв"язку. -Колона знищена! Село під нашим контролем! Втрати -три бійця.....
Дзвін в вухах стихає..... Бачу як розвіюється дим біля танку, хтось десь біжить шукаючи поранених, командири дають вказівки своїм підлеглим, і вітер,- так, вітер в той день був такий сильний, що промову командувача силами НАТО багато хто чув відривками....
Красавец! Аплодирую стоя.