Доброго всім .
Читаю відгуки і місцями дивуюсь.
Наскільки я розумію, то правовірні мусульмани (більша частина) реконстуюють і моделюють сучасні війська НАТО та інще - і коли приїзжали раніще на відкриття на Яворів питали: " Гроші заплачені, а де дощ?".
Що змінилось?
Як чув краем вуха -- мені мої непромокаємі берци і гортекс і я би все і вся. Хватить скиглити і жалітись на погодні умови. Ви за це заплатили
З приводу часових перерв -- Командир и Організатори зменшуйте. Як приклад 12:00 --- 03:00 - наступний день 07:00 --- 15:00.Може цим відіб"єте бажання приїзжати тим хто любить спати.
По годинах виходу зранку та закінченню гри:
1. На моему годиннику коли ми займали зранку окопи було 08:05.
2. Таир як Організатор наказав, що якщо нема ніяких рухів і всі на базі і блок-пості то закінчення в 12:30. В 12-40 зі сторони пуштунів підійшли четверо бійців. Коли кричали на Ромашку 2 про закінчення було 12:43.
треба буде синхронізувати годинники.
а тепер враження та відгуки.
негативні :
- поламалась перед самою грою ГП -- майже плакав
- прийшли до правовірних мусульман перевдітими -- пуштуни не відігравали зустріч із товаришами, а зразу- " це не наші, ідіть геть". Нас навіть свої по дорозі 3 рази общукували із пристрастю.
позитивні:
...... ось і закінчилось наше відрядження до Фергани. Послали трохи відпочити, поїсти кавунів, динь, винограду (бо щось холодна весна видалась в горах і не везуть навіть з Пакистану) та набрати молодняк на заставу. Набрали та привезли. Присунулись на заставу аж під обід. Ми ж по службі зразу відмітитись та до столовки -- балалайка три медведя --- "Копать І ще раз Копать, от сель і до послезавтра, а потом закапівать" - кричав командир.
От так зразу мордою в мокрий грунт з лопатою нас ( майже дембелей і молодняк) і послали. Кто був дуже активний та дужче махав лопатой почали посилати подальше - на штурм, досмотр, патрулювання.
Але як говориться - "старий воїн, мудрий воїн" ( ми с товарищами то тут вже 3 года жаримся) втихую ноги в руки и в дукан за деликатесами и табачком. Все прошло отличненько. И табачку наскребли, и крапаль продуктов для молодняка и с нужніми товарисчами по поводу сдай, продай, раскажи, денег дам порешали. Жизнь вошла в свое привічное русло.
Настав вечір та трохи далі. Вже стало традіцією, боеве хрещення молодняка та перевірка нового в цей час найкраще проводити. Всьо літа, гупа, тріщить, самі "смілі" по кущам мінують тропи. Побачили що це почало затягуватись -- нагадали правовірним, що намаз то пропущений і вже 2 раза - ласкаво попросили приходьте зранку.
Зранку біг на місці з перекусом на холодне і вихід на позиції по одному - щоб зігрітись і ввести в оману як супротивника так і командування ( над кім ще жартувати). Але командир просік наш маневр і зразу : "Вас скільки? 13? Не на фарт! Дев"ять беріть ще саперів і шастайте отсель і на це все у вас 5-10 хвилин. Четверо робіть що хочете але база має жити. МИ по наївності давай вкруб штаба хороводи водити - чуть не затрілив нас ( видать не виспався , або голова закрутилась) - ми раз і по окопам і так ..............
далі буде