Всем привет. Отличная игра. Приятно, что доиграли до заявленного времени и не было повальных пьянок, которые ломают игровой процесс и сам дух мероприятия. Организаторам - натхнэння в будущих сериях данной игры!
Вітаю усіх. Велика подяка організаторам за такий проект та таку велику пророблену роботу.
Викладаю звіт від гранатометника зі сторони Талібів
Готувався до гри по повній. Збирався привезти шестизарядний гранатомет (для імітації обстрілу з АГС) та 50 гранат до нього.
Плюс 1-3 пускових ракетних установк та до 30 ракет до них дальністью полету до 200м.
Нажаль не все вийшло як хотілось. Довелось везти "АГС" та картонни тубус з лише 1 ракетою дальністью на 200м.
Коли вже були на місці - наша сторона Талібан состояла з:
групи племені еміра Ulan, котрий з місцевих представників народа Пуштун
групи племені Турка, котра приєдналась з центральної провінції Афганістану
групи племені Гонта, котра приєдналась з центральної провінції Афганістану
невеликої групи племені з півдня Афганістану (їх щє звуть Одесітами)
Я ж особисто пішов до составу групи Турка, бо разом з ними добирався з центральної провінції. Прибули ми вночі. Зібрались, та почали рухатись обережно до нашої старої бази в горах. Навколо темно. Місяця майже не видно......крадемось обережно, бо десь поруч шастають невірні.
До того часу як добрались до старої бази, то там вже була група племені місцевих. Нас розподілили по бойовим позиціям. Через деякий час до нас потроху добралась група племені Гонти.
Якось так вийшло, що серед усієї нашої великої групировки з гранатометами був тількі я та ще десь два воїна Аллаха. Інші чомусь їх не встигли підготувати.
База наша знаходилась на одній з вершин гор. Навкруги ну дуже темно, посеред густого лісу. Добре те, що хоча б в нашій групі був у Тесли старенький ПНВ, котрий хоть якось давав можливість бачити, що коїться навколо. В основному, ми усі слухали уважно гори та ліс навкруги. Коли почули що хтось крадеться - периодично засвічували ліс...... Десь о першій годині ночі до нас дісталась розвідка ворога. Внизу наші воїни періодично з нею перестрілювались. І такий млявий бій длився більше години поки не підійшли основні сили ворога. А далі почалась бойня, трассера полетіли в усі сторони. Ми швидко стали втрачи воїна за воїном, бо у ворога у кожного другого ПНВ, тепловізори..... Нас бачать, ми їх ні.
Не здаємось - ведемо бій. Почав працювати з "АГС". В моєму секторі все чисто, а от в інших біда. Пускаю коротки черги гранат. Когось з амеріканців дістав.
Нам треба було протриматись десь до 3 ночі, але нажаль не вистачило хвилин 15. Мене дістали чергою в обличчя. Довелось летіти до Аллаха к незайманим гуріям )))))
Десь о 4 годині ночі - лягли спати вже на новій базі. Хоча я не одразу відключився - перед сном дозаправив вишибним зарядом гранати. Нажаль всі 70штук не зміг заправити, бо вишибний заряд скінчився. Не доробленими лишилось 12 штук.
Ранок
На вулиці красота - сонечко гріє як у кінці березня. Квіти вже почали вилазити назовні.
Дерева теж потроху прокидаються, хоча на календарі щє останній день зими.
Раздивився навколо базу - круто зроблено все.
Враховуючи останній досвіl вночі і те що мого "АГС" явно не достатньо, щоб противостояти такої великої кількості невірних - Група племен Турка та Гонти почала ставити підствольні гранатомети на автомати. В сумі в племені Турка кожен другий був з гранатометом )))))
Короткий збір старейшін
- рушили виконувати завдання.
Захват блок поста амеріканців
Наша група пройшла кілька гірських хребтів рухаючись вверх-вниз, вверх-вниз. Перевірили одну з них на наявність невірних.......Все тихо. Сіли перепочити. По рації прийшло повідомлення з племені Гонти, що на одной з гірських вершин стоїть блок-пост ворога, котрий вони боєм почали вже щупати. Так як, цей блок-пост був не сильно далеко - швидко дібрались до нього і вирішили штурмовати з іншої сторони, де нас противник не очікував, бо там дуже різкий підйом.
Зібрались в ряд майже всі гранатометники племені Турка і одночасно як довбанули по горі.....Поки хлопці перезаряджались - строчу з "АГС" чергою гранат. Перезаряджаю "АГС", а тим часом племя швидко корабкається на гору. Виявилось тим залпом з гранатометів - дістали ворога да так, що одна з гранат вибухнула у самого обличчя невірного, із-за чого він отримав справжню легку контузію з шоком (лежав він на спині і глибоко дихав.......). Все - блок пост з горою за нами - можна тягти сюди міномет.
Далі мене, Лисого, Хелсса і щє кількох талібів відправили заняти гору навпроти цієї. Спустились, та полізлі по крутому склону на сусідній пагорб.
Так як в мене та Лисого гранатомети, котрі б'ють набагато далі аніж автомати - довелось лізли на саму вершину.
Знищєння першої групи підтримки блок поста американців
Лишень забралися наверх та побачили красу навкруги нашого рідного Афганістану, бачимо йде підмога з 10 - 15 голов к знищєнним вже невірних. Як подарунок долі - вони рухаються внизу між двух гор на котрих таліби, тобто ми. Ну ми цей, як у анекдоті смішному, спустились з гори і всіх ...........
Знищєння другої групи підтримки блок поста американців
Опісля бою - мене, Лисого та щє кількох талібів відправляють назад на ту гору ....... Полізли по крутому склону.
Невірним було мало ..... знову прийшла група американців "кошмаріть" висотку для мінометів. Цей, американці внизу, а таліби на двух горах зверху. Анекдот про бичків та корів пам,ятаєте. Довелось нам спускатись з гор і як в анектоді усіх .........
Знищєння третьої групи підтримки блок поста американців
Опісля бою - мене, Лисого та щє кількох талібів посилають знову на х..... назад на ту гору тобто .......Курвамать, в ушах від ударів серця аж жужит, потні, вонючі, мокрі наскрізь карабкаємось угору.
Тока залізли з Лисим на вершину, не встигли відпочити - американці втретє внизу ми наверху ..... а-а-а-а-а-а-а !!!! та якого ж біса(шайтана) !!!!! Вкотре ми спустились з гори і всіх ....... Правда мене відправили до Аллаха к незайманим гуріям. Поки відлітав до Аллаха - бачив, що одного з невірних ранили, та узяли у полон. Також з міномета почали пускати міни по базі невірних.
Ходив значить я до Аллаха, щоб побачитись з гуріями, намотав більше години хотьби по горам. Йшов як казали, але щось десь Шайтан мене сплутав - заблукав в лісі........
Знищєння п'ятої групи американців
Поки літав-ходив до Аллаха, американці вперто прийшли вчетверте ))))) Таліби знову зпускались з гор....... Повернувся до Лисого на гору опісля знищення четвертої групи невірних. До нас щє на вершині гори приєднався з чудовим, потужним кулеметом Зять.
Мабуть у невірних трава потужнше б'є по голові, аніж та, котру ми продаємо за кордон. Бо якийсь Шаайтан їх знову відправив до нас. Побачив їх щє на підході до нашої гори, порахував. Лисий передав дані Турку. Турок каже: "підпустіть поближче.....".
Як раз сонечко світить нам у спину, а "німцям" у обличчя. Ми зверху, вони знизу. Далі ну ви все зрозуміли...... спустились і всіх......
Ноги гудять, в ушах стучить від ударів серця та дзвін від такої кількості випущених гранат з "АГС". Ворог відправлен до
Шайтана, а нас знову посилають на х...... на гору ....... а-а-а-а-а-а-а !!!!
Повземо з нереально важким "АГС" на гору.
Помічаю одного ворога, котрий за нами спостерігає.....як потім виявилось, не всіх ми останній раз видправили до Шайтана. Турок і щє кілька талібів потроху-потроху крадькома взяли того ворога у полон.....зняли з ним відео, та запросили викуп у розмірі 30 літрів води.
Опісля цих подій племя Гонти з міномета знову і знову довбло по базі невірних.
Болюче падіння
Коли ми вели з третьою або п'ятою групою ворога бій (не пам'ятаю точно коли це було), хтось захотів нас обійти на горі. Попер через саме заросше місце кущами на мене та Ліса.
В перестрилці з ним почав бігом міняти позицію для перезарядки і як навернувся через бревно...... грохнувся разом з "АГС" і рюкзаком гранат за спиной - дуже голосно......
Лежу, охаю, лаюсь від болі ....... Відповз за дерево скиглячи. Повезло хлопці того невірного відігнали подалі від мене, бо придатним до бою та зарядженим я став десь через 3-4 хвилини опісля падіння...... Бок та ноги добряче собі помяв. Зі сторони мабуть це падіння виглядало дуже єпічно.
Думали що відпочинемо
В кінці такого напруженого дня, коли майже стемніло нас нарешті замінили наші брати. Нашій групі племені Турка обіцяли по приходу на базу хоча б 4 години сну. Потопали усі дуже втомлені на базу, а туди по горам десь півтора - два км (можливо помиляюсь).
Прийшли, поскидали з себе зброю. Поїли чудового плову (організаторам респект за це). Лягли усі відпочивати.
Не пройшло і пів години, як прибігає Зять збентежений з новими розвідданими....... Хлопці пісець - вся військова база американців вирушила на штурм або нашої бази, або тих двух гор, котрі ми до цього 5 разів боронили.......
Кляті невірні......
Нічна біганина та різня під базою
Лаючись зібрались, не відпочивши, в повній темряві 11 воїнів Аллаха рушило на допомогу нашим братам. Поки рухались - чули вдалині вибухи гранат.
Не витримали такого натиску наші брати. До часу як ми добрались - їх души відправились вже Аллаха. Повільно та обережно прочесали под місячним сяйвом усі гори. Талібів живих нема, американців теж нема...... Не встигли ми оплакати наших братів, як приходить по рації звістка о штурмі бази. Передаємо ці данні племені Гонти (3-6 воїна Аллаха), щоб як і ми теж бігом рухались на допомогу нашій базі.
В темному лісі рухаємось швидко...... десь в полукилометрі за нами слідом рухалась група Гонти.
Коли майже добрались до бази - чуємо позаду нас на групу Гонти напали...... Багато вибухів чуємо. В нас вже розгубленість. Кому бігти на допомогу - групі Гонти чи базі в голові з Уланом.
Вирішили в першу чергу перевірити базу, а потім братів з Гонтою рятувати. Нерви "на межі" вже. Трохи морально подавлені таким станом подій, тим паче у американців майже у кожного другого ПНВ, у нас на 11 воїнів лише 1.
Не пройшли 50 метрів, хтось комусь кричит "пароль". У відповідь "три". У кількох наших талібів не витримують нерви і вони разом з кулеметником відкривають вогонь. Турок оре: "не стреляти!!!" З тої сторони теж оруть "свої, не стриляти!!!"
Замігало 3 "мертвячки". Піднімається серед тих трьох мертвих четвертий живий. В цій суматосі хотів розібратись якого ж біса (шайтана) стріляли...... хлопці його засвітили - американець з ПНВ. Зходу на місці його і розстрілюють.
Всі на готові - крадемось. Десь знизу по нам відкривають трасерами вогонь. Кулі пролетають високо наді мною. У відповідь з "АГС" і інших 4 гранатометів і усіх стволів як почали туди гасити. Зять як "хфашизд" з кулеметом - усе навколо косить сплошню вогневою струєю трасерних куль. Я поки не випустив туди барабан гранат - не заспокоївся...... Краса - чуть не кончив від кайфу........... Звідти крики-мати, бо багатьом вже мертвим американцям знову і знову накидали трасеров та гранат. Комусь потім виявилось з гранатомету попали в обличчя, комусь в шолом...... Знову крики-мати, розборки на емоціях, бо боляче ж.......
Якщо в той темряві попав комусь в обличчя з гранатомету або каску - дуже вибачаюсь за себе!. Ваші мертвячки побачив тількі тоді, коли дострілював вже барабан гранат......
Хелз кричить: "Позаду нас щє хтось" Розвертаємось. По нам знову відкривають вогонь ....... Знову влаштовуєм армагєдон той стороні...... Тока випустив туди барабан гранат, хтось із моїх братів випадково ну дуже з близької відстані валить чергою мені позаду в шию та спину. Від болі не витримав, аж заорав........ Полетів до Аллаха. Поки моя душа летіла, бачив як там внизу мої брати люто билися. Тока з висоти не зовсім було зрозуміло хто де стріляє - почалась резня в упор.......-трассера та гранати летіли в усі сторони. Багато вибухів. Всі лягли, але наших 11 воїнів Аллаха в том бою відправили невірних до Шайтана набагато більше ніж нас було. Вижило дуже мало американців
На базі
Лягли спати в палатці. Більшість спала у спальниках. Я ж просто одягнувся потепліше - упав на каремат, накрив ноги арафаткой та заснув. За ніч пічка майже погасла - стало дуже
холодно. Температура в палатці впала ніже нуля...... Не витримав такого знущання, встав о 3 ночі та розпалив вогонь в "буржуйкє". Десь пів години посидів у вогня..... але мої брати ліворуч від мене такий "пердьож" сплячи влаштували, що вимушен був втікти в інший кінець палатки та знову ляг спати.
Знову стало холодно. Прокинувся о 5 годині і поліз до "буржуйки", щоб знову її розтопити.
Незважаючи на газову атаку воїнів Аллаха - слідкував за вогнем. Десь к 7 годині ранку стало дуже тепло в палатці. Як раз в цей час почали усі прокидатись......
Останній день боїв
Потроху усі зібрались, отримали завдання. Треба було 2 ящика грошей віднести на стару нашу базу. Там зустрітись з провідником, та далі він, та щє кілька наших талібів доставлять гроші куди треба, а основні сили рухаються по маршруту, котрий вказан на мапі Уланом.
Рушили. Йдемо красиво колоной.
Через деякий час та відстань наша велика колона натрапила на невилику групу невірних. Улан (да простить його Аллах) зі воїми воїнами,як з цепі зірвався. Побіг рвати на шматки американців. Слідом група Турка і замикала все це -група Гонти. Американці, розуміючи, що шансів вижити в бою проти такої кількості талібів майже равні нулю, почали втікати відстрілюючись. Почалась біготня по горам вверх-вниз, вверх-вниз. Тока ворог вибіг на відкриту місцевість - запустив нарешті з тубуса ракету, котру весь день тягав з собою. Ракета красиво піднялась в повітря, пролетіла 200м і впавши на землю,- потужно вибухнула, але нажаль занадто далеко від ворога.
Від такої біготні по горам, вся наша колона розтяглась на пів кілометра, якщо не більше, бо більшість з нас видохлась. Наприклад племя Турка де був і я, тягла на собі основну вогневу міць, це 4 гранатометника з підствольними гранатометами та пачкой гранат, я з "АГС", Зять з мега важким кулеметом........ авжеж довго, швидко бігти ми не могли. Улан (да простить його Аллах) нажаль піддався соблазну і в погоні за ворогом зник з нашого полє зору. Передає по рації - підтягуйтесь..... а ми не можемо, бо взмилені вже всі, язики за плечами, важко дихаємо..... Корочє поплатився життям наш головнокомандувач за такий соблазн......
Розкидані групи по горам як відпочили, почали діяти за планом, але нажаль окремо вже і це потім нам коштувало багатьма втратами.
Потроху рушили. Через деякий час натрапили на крупну групу невірних.
Витратив на них останні гранати до "АГС". Багато ворогів знищіли, але мені і щє кільком моїм братам це коштувало життя.... Далі вже сильно втомлений, моокрий відправився з іншими павшими в бою - до основного лагерю на шикування. Нажаль туди ми не встигли і не почули, що казали там організатори.
Звіт закінчив - до наступних зустрічей.
Пи.си.
Усі фотографії клекабельні. Можна роздивитись крупним планом
Последний раз редактировалось Шустрик; 05.03.2020 в 08:49.
)))))
.......Курвамать, в ушах від ударів серця аж жужит, потні, вонючі, мокрі наскрізь карабкаємось угору.
))))) Таліби знову зпускались з гор....... Повернувся до Лисого на гору опісля знищення четвертої групи невірних. До нас щє на вершині гори приєднався з чудовим, потужним кулеметом Зять.
Ответить с цитированием
