Ну що ж, скажу і я...
Після прибуття на полігон і реєстрації наша команда Legion 10 була поселена на 3 поверх (де практично не було води щоб помитись ) в готельно-казарменний номер на 11 персон. Майже відразу до нас на співіснування приєдналась команда зі Львова "Солдати удачи". Паша, я ще раз хочу подякувати тобі і твоїм браттям по зброї за спільне буття весь час "Тайфуна". Ми просто відразу зраділи, що саме ВИ будете жити поряд. В період спілкування дізнавались багато цікавого. Ваш досвід - неоціненний 8)

Перший день пройшов в підготовках, вирішенні організаційних питань...
По деяких слухах дізнались, що тра іти спати підготовленими "до всього".
Так і зробили... І ось тревога, підйом. Моя команда навіть не дивилась на годинник і ми думали, що це вже десь 6-та ранку і все іде по графіку (але взялм все). 8)

Діяли на стороні мужньої Сільванії (вже не перший раз) в складі групи ЕХО (а саме ЕХО-3 були ми).
Відразу з негатива Да, я вірю, що Legion 10 не багаточислений (4 бійця), що ми молода команда... АЛЕ! Ми не рахуємо себе якимись "не повноцінними". На ранковому епізоді діяли в прикритті тилу групи ЕХО. При спробі організувати активні дії (в ті моменти коли цього вимагала ситуація), всі спроби відкидались нашим старшим командиром (СВАТ, тобі вітання ). Але ми не засмучувались, бо знали, що все ще попереду... Десь в районі після 6-ї ранку за наказом офіцера СБ пішли в атаку на позиції норманців, де і відчули повний драйв і насолоду від того, що чекали і до чого стільки часу готувались!

Да, відпочинку між епізодами було достатньо... А так хотілось відчути 20 годин гри нонстоп, які прогнозувались (ну там з маленькою паузою).

Денна місія розпочалась знову з того, що мою групу використовували як прикриття/охорону/оборону. Тільки пізніше 3 легіонерів відправились на зачистку бункера, двох з яких я зустрів згодом на кутку штурмованого будинку норманців. І тут розпочалося справжнє "пекло"
Прибувши на місце з групою людей нам було поставлена ЗАГАЛЬНА задача ЗАХОПИТИ БУДИНОК. Якихось конкретних дій і організаційних моментів доведено не було (а жаль!). Оцінивши ситуацію я по власній ініціативі прийняв рішення організовувати штури ближайшої кімнати. Поруч з нами були хлопці з різним командн (двоє в німецькій формі, один з групи Майора, медик Літо з Солдатів удачи і ще здається хтось). В самий останній момент, коли все вже було сплановано і організовано (а потім я помітив, що вже дехто добіг до кутка будинку) мене покликав командир групи, що була праворуч нас і ствердно запевнив у тому, що кімната ВЖЕ занята сільванцями і ми будемо штурмувати своїх же (правда звідки у нього були ці дані - я незнаю, бо з згаданих вище вікон вівся інтенсивний вогонь по нашим військам). Звернувши увагу на бійців, які вже були під будинком я помічаю як їх починають інтенсивно обстрілювати. Хтось помирає на місці, хтось пробує вирватись і вернутись назад до нас. Одного з них на півдорозі між будинком і нашим укриттям (ялини чи сосни, не пам"ятаю) ранили і він починає звати медика і звертається до мене дуже не гарно (хоча і це заборонене правилами!). При спробі витягнути цю людину я був поранений в плече і впав на місці. А вже коли кликав медика, не знаю хто, але з будинку ДОБИВ МЕНЕ В ГОЛОВУ (сліди цього будуть ще довго на моєму обличчі). Мені навіть прийшлось розвернутися на живіт і закрити руками голову, бо постріли продовжувались декілька раз.
Так я помер і ожив за 30-40 хв згодом.
При дії групи самостійно в районі нашого сільванського штабу ми знищили кулеметний розрахунок (2-х з 3-х людей, що були) обходом зі спини. Стріляв лише 1 мій боєць, двоє прикривало. Коли "вбиті" вийшли до нас, ми також почули від них погрози і фразу тіпа "как мы вас встретим, то не пожалеем на вас каждого по бункеру"
До чого це було сказано? МОМЕНТ НЕ З ПРИЄМНИХ!

Нічна місія порадувала ще більшою активністю, різноманітністю дій...

Відігради до самого кінця і з самого початку.
ВЕЛИКА ПОДЯКА всім тим людям, що доклали НЕЙМОВІРНИХ зусиль на організацію такого свята як ВІДКРИТТЯ СЕЗОНУ "Операція Тайфун"

Ще раз висловлюю задоволення і подяку від всієї команди всім тим людям, які були присутні на грі.

З повагою, командир Legion 10