Щодо прошивання кущів - нічого сказати не можу, так як був вже на заставі C, але щодо долітання шарів від передових бійців Сільванської групи, можу підтвердити, що шари падали за 5-8 метрів від нас, як, мабуть, і наші шари від них.
Я також стріляв по ворогу, і моя позиція була краща (за сонцем) і мені напвіть здавалося, що я влучав у ціль. Але я не був впевнений на 100%, тому ... самі розумієте.
Моя думка така: або влучай і уповай на чесність противника, або кричи, що влучив і нехай противник уповає на твою чесність. А кричати, щось накшталт "невже не влучив", "ну що за люди" і "підараси" - реально - не поважати себе.
Помоєму справа тут не у тюнах і не в майстерності по стрільбі. І навіть не в чесності. А справа - у повазі до тих, проти кого вам доводиться грати. Я спеціально використовую слово "грати", а не "воювати", бо страйк - це гра, в якій, на відміну він війни, відсутність ворога зіпсує всім настрій. Давайте поважати тих людей, які з різних куточків країни їдуть віддати свої зусилля для сокомандників однаково, як і для противників. Поважайте один одного і не вдавайтеся в такі дурні дрібниці, як оце доводиться тут читати.
Я завжди вважав, що на гру приїзджають адекватні люди. Неадекватних - банять...
З повагою.
