В шоці!
Наснилось сьогодні вночі таке:
Приїхав я грати в Струсів. Ну, на зупинці, на лавочках, хлопці сидять, спорягу підганяють. Я свій рюкзак скинув, вінтарь поряд поклав, по боках глянув, дивлюсь - морди всі незнайомі, придивився, а вони автомати бойовими патронами заряжають. А офігів і питаю: "Пацани, ви що? В дуб вдарились?" Вони на мене як на ідіота дивляться, плечами пожимають, один підійшов і каже: "Да-а-а, МедВед, дарма ти до своєї "емки" короткі магазини брав, там всього десять патронів. І як ти ще до сих пір держишся?" Я беру свою гвинтівку, магазин витягую, а там - ой, блін!- патрони, бойові, натовські, 5.56 на 45. Той дивиться на мене і співчутливо так питає: "Що, гранати забув? Нічого, буває. На, тримай, а то без гранат туго!" і сує мені в руку Ф-1. Я на гранату вилупився, а він каже: "Та не тушуйся. Тут і "швидка" чергує. Якщо зразу не вб"є, то відкачають." Я розвертаюсь, а позаду стоїть швидка і біля неї два ескулапа курять. Один другого питає: "Як думаєш, сьогодні всі живі лишаться?" "Нє-а."- другий відповідає-"Як мінімум трьох ногами вперед звідси вивезуть. Такого, щоб ніхто ласти не склеїв ще не було." Я стовбом стою, очі назовні вилазять, тут Моцарт підходить. "Привіт!"- каже - "Що зіграєм сьогодні?" Я кажу: "Моцарт, що тут робиться?" Моцарт:"Як що, - страйкбол. Побігаєм, повоюєм."
"Б...я," - кричу. - "та пішло воно в ж..., з такими іграми, я ще жити хочу, давно живу, звик вже." Моцарт нахмурився: "Ти Правила читав?"- і свій МП5 на мене наставляє. Я: "Ч-ч-читав..". Моцарт: "Ну то маєш знати: якщо приперся - граєш. Відмовляєшся грати - дискваліфікація.", і затвором - клац! Я: "А-а-а-а-а-а!!!"
І прокинувся.
Фу-у-у, блін... Бачу, мені треба трохи підлікувати нерви!