Тактичні томагавки: SOG Tactical Tomahawk
Бажання обзавестися томагавком в мене з’явилося майже з того самого моменту, як я зацікавився темою рейнджерів. Цей вид зброї тісно пересікався з рейнджерами з їх появою в XVIII столітті і супроводжували всю їх історію, фактично до наших днів. В ньому я бачив не тільки універсальний інструмент, а ще й символ, який уособлює в собі американських військовий дух. І ось я накінецьто добрався до SOG Tactical Tomahawk. Проте перш ніж перейти до огляду саме цього томагавка спробую коротко описати шлях який пройшов цей вид зброї в історії США.
До появи європейців північноамериканські індіанці називали томагавками (тамахак, тамахакан) різноманітну ударну і рубаючу зброю: кам'яні сокири, палиці з кам'яними, кістяними або роговими навершями, а також топірці з самородної міді, виготовлені методом холодного кування. Європейці привезли на американський континент багато чудових речей, але залізні сокири блідолицих справили на місцевих незабутнє враження і стали одним з ходових товарів.
Томагавки були не тільки більш досконалим інструментом, але і більш ефективною зброєю ближнього бою, в результаті чого потіснили в ужитку індіанців не тільки кам'яні сокири, а й бойові палиці. Індіанці високо цінували військову доблесть. Вразити ворога з відстані, на якому той сам міг дотягнутися до індіанця, вважалося проявом хоробрості. У зв'язку з цим, всупереч поширеному міфу, томагавки в бою практично ніколи не кидали.
Коли зброя потрапляла до рук індіанських воїнів, її додатково прикрашали,намагаючись зробити унікальною і неповторною. Рукоятки полірували, інкрустували їх різними матеріалами, вирізали і випалювали візерунки,обмотували смугами шкіри або тканини, мідним дротом, розфарбовували. І звичайно ж прикріплювали різні (часто символічні) прикраси: пір'я, голки дикобразів, шматочки хутра, намистини, волосся, людські скальпи.
Помилкою було б вважати, що томагавками користувалися виключно індіанці. Універсальність даного інструменту зробила його дуже популярним і у поселенців і у військових. В умовах відсутності компактного багатозарядної вогнепальної зброї томагавк був, мабуть, найбільш ефективним зі всіх засобів ведення ближнього бою, доступних у той час жителям Північної Америки. До цих пір існує система використання томагавка в парі з важким ножем боуї, який тримають зворотним хватом - клинок від мізинця (цю техніку демонструє Мел Гібсон у фільмі «Патріот»).
Якщо ж говорити про мирне використання томагавка, то ним можна було не тільки рубати. Взявши його за топорище біля самого клинка, можна було в ряді випадків використовувати сокиру як ніж. Обух ж цілком міг замінити молоток. Томагавки входили до штатного спорядження бійців загону «Рейнджери Роджерса» (Roger's Rangers), організованого в 1756 році майором Робертом Роджерсом (Robert Rogers), які фактично були родоначальниками американських рейнджерів. Томагавки були в активному ходу і під час американської війни за незалежність та громадянської війни. З цього часу томагавк був фактично на всіх війнах в яких брала участь США.
Відродження інтересу до томагавків в XX столітті пов'язане з ім'ям Пітера Лагана (Peter LaGana). Нащадок індіанців племені Мохаук Лагана служив у морській піхоті і брав участь у Другій світовій війні. По її закінченні він працював інструктором рукопашного бою. Лагана розробив сокиру з голівям особливої форми, покликаним розширити бойові можливості зброї. Клинок на обуху був призначений для зняття часових і він в змозі пробити навіть кевларовий шолом. Крім того, завдяки високій проникаючої здатності, цей клинок міг нанести серйозні пошкодження, навіть якщо удар наносився від ліктя, без вкладення тіла. Це дозволяло ефективно використовувати цей томагавк у вузьких проходах і заростях, де не було можливості розмахнутися. Для виробництва свого томагавка Лагана заснував компанію American Tomahawk Company, яка 16 квітня 1966 випустила перший серійний зразок. 3 жовтня 1966 на військовій базі в Квантіко, штат Вірджинія, відбулася одна з найбільш реалістичних демонстрацій ближнього бою з усіх, коли-небудь проведених у збройних силах США.
У першому тесті Пітер протистояв двом морським піхотинцям, озброєним гвинтівками з примкнутими багнетами. Він наполіг, щоб атакуючі зняли зі багнетів захисні чохли. Лагана обеззброїв обох нападників, одночасно позначивши удари томагавком в голову. При цьому він отримав ковзне поранення правої руки, однак продовжив демонстрацію. У другому тесті Лагана здобув перемогу над противником з мачете, а в третьому ударом томагавком плазом обеззброїв нападника з ножем. Далі прослідувала демонстрація рубаючих можливостей томагавка на дерев'яних манекенах. На завершення Лагана показав кілька методів метання томагавка, в тому числі по противнику який стрімко наближався, в ролі якого виступав його друг Кон Новак. Мішенню при цьому служив щит з трьох шарів деревини на грудях Новака. Після закінчення показу всі вісімнадцять офіцерів, що входили в комісію, придбали собі томагавки. Однак він так і не був прийнятий на озброєння. Тим не менш, спеціальним розпорядженням бійцям було дозволено купувати томагавки в приватному порядку. Пітеру Лагана стали наростаючим потоком надходити замовлення. Томагавк Лагана з’являється у руках морських піхотинців і рейнджерів в джунглях Вєтнаму і саме тому за ним закріпилася назва «в'єтнамський томагавк».
У 2001 році Енді Пріско (Andy Prisco), заручившись згодою Пітера Лагана, налагодив серійний випуск «в'єтнамського томагавка» - VTAC. Популярність томагавків і попит на них росли так швидко, що з часом ряд фірм налагодили виробництво своїх моделей.
З 2003 року томагавк VTAC поряд з кувалдою, кусачками і ломиком включений в так званий Modular Entry Tool Set (модульний набір інструментів для проникнення). Томагавку VTAC присвоєно державний інвентарний номер NSN 4210-01-518-7244, тобто він внесений до списку спорядження, схваленого до придбання державними службами США. Крім того, томагавки різних виробників починають активно використовуються серед сил спеціального призначення і піхотних підрозділів фактично всіх родів військ.
Томагавк з’являється не тільки у військових в Іраку і Афганістані, але і в пов’язаній медіа культурі. На моделі RMJ Tactical Tomahawk яскраво акцентована увага в останньому Medal of Honor.
Чим же військових приваблює томагавк? Перш за все, своєю універсальністю, адже томагавком можна не тільки рубати. Клинок на обуху легко пробиває металеві бочки і армовані сталевими стрічками шини. Томагавком можна збити навісний замок, віджати двері, розбити скло автомобіля і т.д. Ну і, звичайно ж, томагавк це дуже ефективна зброя ближнього бою в екстрених випадках. Безумовно, томагавк не стане супутником кожного бійця, проте в якості спецзасоби для проведення операцій він ще довго буде в строю.
Тепер перейдемо безпосередньо до SOG Tactical Tomahawk.
Коли береш його в руки, то зразу відчувається що зроблений він дуже добротно, щоб його «поламати» треба дуже постаратися. В руці лежить дуже зручно. На іграх він буде використовуватися як «універсальний інструмент для грубої роботи» і елемент антуражу. Також планую активно використовувати його в поза страйкових виходах по бушкрафтингу.
Загальна довжина томагавка 40см, вага 680грам. Через свої невеликі габарити і доволі малу вагу, його досить зручно носити з собою. Причепивши його до плейткерієра приріст ваги абсолютно не відчув.
Довжина леза 7 см, виконане воно з 420 сталі. З іншого боку розміщений шип, який призначений для виконання утилітарних завдань, по робленю зайвих дірок там де це вам потрібно. При чому в томагавка це виходить навіть якщо на об’єкті, в якому вам тре зробити дірку, одіта кевларова каска
Рукоять зроблена з полімеру і викликає довіру. В місці з’єднання рукояті і самого клинка томагавк усилений металевою трубкою.
Чохол який йде в комплекті зроблений з нейлона і фіксується за допомогою кнопок. Замість нього планую використовувати більш зручну версію з кайдексу.
Спробувавши його покидати в дерево я зрозумів, що в ралі воно значно важче ніж виглядає в фільмах
Ответить с цитированием
