Канва до гри
Війна... Війна, як багато в цьому слові...
Ми звикли бачити війну по телеку чи чути про неї по радіо, але вона завжди-завжди була десь далеко - не в нас.
І тепер вона прийшла до нас, у наше місто, вона прийшла...
Війна принесла усі жахіття які приховувались від нас... цього ми не бачили, про це ми не чули... все що чули, все що бачили так сухі цифри: вбиті поранені, знищено. Але коли це відбувається поруч у твоєму місті, на твоїй вулиці, у твому будинку то це вже не сухі цифри...
Ніхто і подумати не міг що все так затягнеться і буде тривати так довго...безкінечно довго...нестерпно довго... Усі сподівались що до осені все стихне, так життя вже не буде таке як раніше, але воно буде. Час минав сили сторін зменшувались і вже не було тих запеклих боїв тільки подекуди в далині були чутні постріли і поодинокі вибухи... Але на зміну силі прийшла ненавість, байдужість...
Місто вже дев'ять місяців як в облозі... Регулярні війска його оточили і невпускають і невипускають нікого з міста. ООН і ОБСЄ час від часу збираються і роблять гучні заяви, але далі слів нічого не заходить.
Місто вимирає... навколо порожнеча, розруха, голод і холод... Подекуди на вулицях ходять одинокі блукачі чи ще рідше групи людей... вони здалеку похожі на людей це швидше привиди. Також є повстанці та іноді в місто заходять патрулі війскових, але вони далеко не йдуть лише на околицях, сил воювати вже немає... Є ще одна група людей... а чи можна їх називати людьми це найгірші з нашого виду - бандити: найбільшим ворогом людини виявилась не голод і холод чи хвороби а інша людина, яка за кусень хліба чи ковток води готова без задумок вбити...
Вижити це єдине що зараз важливе в цьому місці...
Ответить с цитированием