Что характерно так ее потом никому втюхать и не удалось..Сообщение от OksiGen
Что характерно так ее потом никому втюхать и не удалось..
Where there's a whip, there's a way!
....
ну не зна що ми такого з товарищами збадали, що нас знов із під тіні шовковиці в Фергані да на сам опорник запхали. Мало того - ще й додаткового командира надіслали. Сидимо сумуємо.
Оно як завжди - два командира , три думки , чотири наказа --- копай, обороняй, патрулюй, на губу, растрелять, відпочинь тощо. Висунулись на перехоплення - так одні коні, погонщик та жінки гасають як на спідвеї - і не застрілиш і не скористатись - одні растройства нерв та інших систем організма.
Смеркалось.
І тут нам "павезло" - виходимо на штурм тренувального табору да в ніч. На виході ще б трохи й були б розстріляні командиром, бо він став дуже зденервованим - з 10 чоловік 6 десь пропало. Нічого страшного -- все що мокре бистро сохне. Лежим знач в засаді , спимо/хропимо/сопимо - тишинаааа. І десь за обрієм чуємо - йде війна та без нас. І так прикро нам стало , що покинули ми свої нагріті лежбища да побігли на постріли - або нас або ми ( хоч нас і нема за що). Вилазимо в поля, з усіх сторін крики, гам, шум, стрільба, шось літа, щось приліта та відліта і не зрозуміти де кого вбивать та від кого тікать. тихим сапом навмання та навпростець підповзаєм до тих що ближче та в нашу сторону стріляли - глядь, ти ба, свої і тоді усім кагалом в повний ріст із галасом "УРРРРА , В Атаку" в нічнім полі бігли ми як ...... . Красота.
На ранок - підьом, зарядка і сніданок, і п********а від командира для профілактики усього тіла. Йдемо ми кудись, когось і шось за щось шукать. Прийшли, знайшли, самі прийшли, когось і шось знайшли; застрілили, потім допитали, кудись когось та щось завели та віднесли. Вернулись ми на базу - і благодарочка особовому складу за виконану роботу.
Ми Красавчегі.
п.с. І як бальзам на тіло ( жінок нема нажаль) - знов нас вертають в Фергану.
далі буде ......
Последний раз редактировалось beit; 19.06.2018 в 16:33.
так потому, что основная масса приехала пострелять ... я вот тоже, почти со всем товаром вернулся в Кабул ... надеюсь следующий раз торговля будет лучше.
Фуф)) Трохи розгрібся з тою роботою та тими марафонами.
По суті.
Враження: В цілому позитивні. Але є деякі але.
Духи: Мало активні в плані бойовки. І тут зіграло роль те,що нічний штурм не прописаний в сценарії. А вдень,взяти базу тепер при існунючій і накатаній системі оборони,нереально. По рольових іграх,духи як завжди на висоті,за що їм спасибі. Особливо,тому хто мені на дозвіл на зброю поміняв часи. Я по них всі операції звіряв.
Тому потрібно,на майбутнє залишати можливість "виносу" застави хоча б вночі.
ОКСВА: В цілому враження теж позитивні. Але потрібно більш відігравати свою роль. Наказ. Непосрав чи непожрав,але погнав відпрацьовувавти задачу. Задач було дуже багато, на виходах були всі. На базі навіть прописаного резерву небуло,щоб послати кудись. Тому, мені наприклад дивним виглядає ,нерозуміння з боку командирів взводів важливість виставляння "глазок",для спостереження за пересуваннями духів. Звісно можна було влаштувати "роз...б" ,за ігнорування наказів,але ми ж не в армії кагби. Та й настрій ламати комусь не хотілось. Аналізуючи зі своєї сторони ,бачу власні провтики. Це не завжди вчасно віддавав накази на вихід групами,та не чітко постановлював задачу. Тобто теж тупив.
Не дивлячись на дрібні огріхи,гра відбулася. Проект не тільки живий,але і розвивавється. Буду чекати нового Афгану.
ПС. Тим,кому не вистачило екшину. Я ні разу не вистрілив за всю гру.Хоча механ мав,дофіга. Дякую Месеру,хоч він мене підступно "задвохсотив".
Ответить с цитированием
