Окей, і що нам було тоді робити? Укладати союзи - заборонено, хтось із командування сказав що чекати поки бандоси штурмануть воєнних на воді, а ми прийдим у кінець уже на готове, то такого так і не трапилось; в кінців-кінців вирішили взяти вишку і заідно помститись за "убитого вояками дєда", тільки прикол в тому що коло вишку у низу був патруль з вох чоловік, і на горі не маньше 3-х, а за хвилини 3-4 нам уже у флан прийшло стільки ж. В кінці кінців це був один і єдиний раз і шанс штурму (штурм в кінці гри не рахується) з якого нас і одразу винесли. - Не читали двіжок гри і не робили задал, тому і так вийшло хтось сказав, : ми 50 метрів від бази вийти норм не могли, про які задачі може йти мова; - Порозповзатись по лісу, і партизанити, - ще хтось казав,: так отхотів би я побачити як би у вас це вийшло, от чесне слово, ми як тільки базу покинем і через кілька хвилин уже чути постріли на базі, приходиться більше передавати своїм щоб не стріляли, типу на базу повертаєтсья підмога, мене навіть свої раз винесли, так у нас там було безпечно, хто сказав що "нафіх ту базу було обороняти в лісі", незнаю, неапевно нам більше не було куди податись, так як під нами постійно орудували. Щодо "тихо підкрастится і взяти в полон без шуму і пилі" - я здається писав що лазив і канаві хвилин 40 і в кінці-кінців, цілий фіг і 3 десятих, попробуй пройди якщо на кожному метрі обов"язково є. А щодо рацій і чому оргам не повідомили, от прикиньте таку ситуація, місяць планується гра і уже продуманий сценарій, приїжджають люди з далеку, і тут починається гра, протягом 10 хвилин, до оргів у рацію стукає якись чел і каже: "Знаєте що, а це все куйня, баланс не той, я не хочю так грати, (орда сосед, хто зрозумів відсилку до варкрафту), та точка не приступна, туди не дойти, там воопще п*****ь", в самому безобідному варіанті, всі просто проігнорять, іншому - не подобається не грай ібо сам підписався, а ще в іншому хто я такий щоб за мене гру переробляли, туто виходить як зазвичай - раз уже вв"язався у це, будь добрий йди до кінця. Тому у будь-якому випадку, яка б не була гра її треба догравати докінця і з гідністю, не заради себе а заради людей які це організували і людей які приїхали з далеку і всіх хто на це підписався, хоча бували у нас і капризні випадки, які руйнували хороші враження від гри, але не будем переключатись на особистості, хто був там, той знає про що я.